04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"28" квітня 2015 р. Справа№ 910/25244/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Алданової С.О.
Коршун Н.М.
при секретарі Рибаруку М.М.
за участю представників:
від прокуратури Греськів І.І. - посвідчення від 05.09.2012 р.
від позивача Семенової О.М. - дов. №53/09 від 13.01.2015 р.
від відповідача Гуріна О.К. - дов. №2259-НЮ від 04.08.2014 р.
Горленко О.Ф. - дов. №2259-НЮ від 04.08.2014 р.
Хоменко В.В. - дов. №2259-НЮ від 04.08.2014 р.
Зражевського А.І. - дов. №3464-НЮ від 04.12.2014 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області
на рішення господарського суду міста Києва
від 20.01.2015 р. (суддя Ярмак О.М.)
у справі №910/25244/14
за позовом Конотопського прокурора з нагляду за додержанням
законів у транспортній сфері Сумської області в інтересах
держави
в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області
(далі - Інспекція)
до Державного територіально-галузевого об'єднання
«Південно-Західна залізниця»
(далі - ДТГО «Південно-Західна залізниця»)
про відшкодування шкоди 132 034,59 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2015 р. у справі №910/25244/14 в позові відмовлено повністю.
Не погодившись із згаданим рішенням суду, заступник прокурора Сумської області оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, за невідповідності окремих висновків обставинам справи, зокрема, про відсутність в діях відповідача вини щодо заподіяння збитків, оскільки останнім не вжито всіх заходів до отримання відповідних спеціальних дозволів тощо.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.03.2015 року.
30.03.2015 р. від ДТГО «Південно-Західна залізниця» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважаючи скаргу необґрунтованою та незаконною просив апеляційний господарський суд залишити її без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.
31.03.2015 р. від Інспекції надійшли письмові пояснення, в яких позивач апеляційну скаргу підтримав, просив оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні 31.03.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 28.04.2015 року.
Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню.
Так, Конотопський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Сумської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Інспекції з позовом про стягнення з ДТГО «Південно-Західна залізниця» 132 034,59 грн. збитків, завданих державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем наднормативними викидами, тобто без спеціального дозволу державі заподіяно збитки, розмір яких розраховано відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. №639, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 р. №48/16064, й розмір яких становить 132 034,59 грн. Нормативно обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилався на ст.ст. 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 29, 69 Бюджетного кодексу України тощо.
Суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі письмові докази дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак прийняв рішення про відмову в задоволенні позову.
Так, відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд посилався на те, що з метою отримання відповідного дозволу відповідач звертався до компетентних органів, проте Департамент екології, паливно-енергетичного комплексу та природних ресурсів декілька разів відмовляв відповідачу у видачі дозволу на викиди й матеріали повертав на доопрацювання (наявні в матеріалах справи листи від 26.06.2013 р. №02-19/203, від 23.12.2013 р. №01-20/1785, від 22.01.2014 р. №01-20/150. Крім цього, суд зазначав, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутністю хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність на настає. Суд встановив, що факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря зафіксований актом перевірки, але суду не доведено наявності шкоди, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, не встановлено вини відповідача в несвоєчасному отриманні дозволів на викиди. Місцевий суд посилався також на те, що протягом спірного періоду відповідачем в повному обсязі здійснювалась сплата збору екологічного податку за забруднення навколишнього середовища, тому відсутні підстави вважати, що діями відповідача завдано державі збитків. Таким чином, оскільки у діях відповідача не вбачається наявності складу цивільного правопорушення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають,
Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками місцевого суду.
Так, судом першої інстанції встановлено, що на вимогу Конотопської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Інспекцією з 17.03.2014 р. по 28.03.2014 р. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря відокремлених підрозділів ДТГО «Південно-Західна залізниця». В ході перевірки встановлено, що розташовані на території Сумської області відокремлені підрозділи відповідача: ВП «Конотопське будівельно-монтажне експлуатаційне управління №5» та ВП «Експлуатаційно-ремонтне вагонне депо Конотоп» в порушення вимог ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу у періоди з 15.02.2013 р. по 16.03.2014 р. та з 08.05.2013 р. по 23.02.2014 р. відповідно.
У відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. №639, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 р. №48/16064, проведено розрахунок завданих відповідачем збитків, розмір яких становить 132 034,59 грн.
Судом першої інстанції також встановлено, що по ВП «Експлуатаційно-ремонтне вагонне депо Конотоп» попередній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 07.05.2008 р. закінчився 07.05.2013 р., а по ВП «Конотопське будівельно-монтажне експлуатаційне управління №5» терміни дії попередніх дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 14.02.2008 р., від 14.02.2008 р., від 07.02.2008 р. закінчились відповідно 14.02.2013 р., 14.02.2013 р. та 07.02.2013 року.
Як вбачається з матеріалів справи, з 30.01.2013 по 26.06.2013 р. здійснювалася реорганізація згаданих відокремлених підрозділів відповідача, а з червня 2013 року по лютий 2014 року відповідач декілька разів звертався до Департаменту екології, паливно-енергетичного комплексу та природних ресурсів Сумської ОДА, однак його документи для отримання дозволу поверталися на доопрацювання, а відповідні дозволи видано було лише 24.02.2014 року.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, винні у здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть за це, поряд з іншими видами відповідальності, цивільно-правову відповідальність і зобов'язані відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ст. 1166 ЦК України).
У відповідності до п. 11 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. №302 (далі - Порядок), для продовження терміну дії дозволу суб'єкт господарювання завчасно, не пізніше ніж за 30 календарних днів до його закінчення, подає заяву до територіального органу Мінприроди, який видав дозвіл, та установи державної санітарно-епідеміологічної служби.
Таким чином, відповідач повинен був звернутися до відповідних органів з приводу продовження дозволів не пізніше 07.04.2013 р., 14.01.2013 р. та 07.01.2013 р. відповідно, проте, як видно з матеріалів справи, відповідач вперше звернувся з заявою для отримання дозволу лише 26.06.2013 року.
Заперечуючи проти апеляційної скарги відповідач посилався на те, що п. 11 Порядку, яким встановлено обов'язок суб'єкта господарювання звернутися для продовження терміну дії дозволу не пізніше ніж за 30 календарних днів до його закінчення, втратив чинність. На даний момент згаданий п. 11 Порядку дійсно втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 р. №748, проте станом на момент закінчення терміну дії дозволів, тобто станом на січень-квітень 2013 року був чинним, отже у відповідача існував обов'язок звернутися для продовження терміну дії дозволів на підставі п. 11 Порядку.
З огляду на наведене, висновки місцевого суду про відсутність в діях відповідача вини щодо заподіяння збитків є необґрунтованим, оскільки останнім не вжито всіх передбачених нормативно-правовими актами заходів для отримання відповідних дозволів.
Безпідставними є висновки місцевого суду щодо того, що протягом спірного періоду відповідачем в повному обсязі здійснювалась сплата збору екологічного податку за забруднення навколишнього середовища, тому немає підстав вважати, що діями відповідача завдано збитків державі.
Так, обов'язок сплачувати екологічний податок є різновидом податків та зборів, який передбачений ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та Податковим кодексом України, натомість відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства, є самостійним видом цивільно-правової відповідальності, тому сплата екологічного податку не звільняє відповідача від обов'язку отримати відповідні дозволи, а в разі їх відсутності відшкодувати державі завдані збитки.
За таких обставин, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду про відмову в задоволенні позову як незаконними, вважає рішення таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового - про задоволення позову в повному обсязі. В зв'язку з цим доводи апелянта по суті апеляційної скарги заслуговують на увагу та підлягають задоволенню. Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та розгляд апеляційної скарги на підставі ст. 49 ГПК України належить покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2015 р. у справі №910/25244/14 скасувати та прийняти нове рішення:
Позов Конотопського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Сумської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області задовольнити, стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01030, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, 132 034 (сто тридцять дві тисячі тридцять чотири) грн. 59 коп. збитків, завданих державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема:
- завдані державі збитки в результаті порушення Базою БМП-615 Конотопського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №5 вимог природоохоронного законодавства в розмірі 6 267 (шість тисяч двісті шістдесят сім) грн. 78 коп. у наступних частинах: (30%) 1 880,33 грн. в доход спеціального фонду Державного бюджету; (50%) 3 133,89 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Вирівської сільської ради Конотопського району Сумської області; (20%) 1 253,56 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Сумської обласної ради на р/р 33117331700145 в ГУДКУ у Сумській області, м. Суми, МФО 837013, код доходу ККД 24062100;
- завдані державі збитки в результаті порушення проммайданчиком станції «Ворожба» Конотопського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №5 вимог природоохоронного законодавства в розмірі 12 814 (дванадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 94 коп. у наступних частинах: (30%) 3 844,48 грн. в доход спеціального фонду Державного бюджету; (50%) 6 407,47 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Ворожбянської міської ради Білопільського району Сумської області; (20%) 2 562,99 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Сумської обласної ради на р/р 33115331700039 в ГУДКУ у Сумській області, м. Суми, МФО 837013, код доходу ККД 24062100;
- завдані державі збитки в результаті порушення проммайданчиком станції «Хутір-Михайлівський» Конотопського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №5 вимог природоохоронного законодавства в розмірі 24 150 (двадцять чотири тисячі сто п'ятдесят) грн. 42 коп. у наступних частинах: (30%) 7 245,13 грн. в доход спеціального фонду Державного бюджету; (50%) 12 075,21 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області; (20%) 4 830,08 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Сумської обласної ради на р/р 33116329700426 в ГУДКУ у Сумській області, м. Суми, МФО 837013, код доходу ККД 24062100;
- завдані державі збитки в результаті порушення Експлуатаційно-ремонтним вагонним депо Конотоп вимог природоохоронного законодавства в розмірі 88 801 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот одну) грн. 45 коп. у наступних частинах: (30%) 26 640,44 грн. в доход спеціального фонду Державного бюджету; (50%) 44 400,73 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Конотопської міської ради Сумської області; (20%) 17 760,28 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Сумської обласної ради на р/р 33113331700008 в ГУДКУ у Сумській області, м. Суми, МФО 837013, код доходу ККД 24062100;
Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01030, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, в доход Державного бюджету України 2 640 (дві тисячі шістсот сорок) грн. 69 коп. судового збору за подання позовної заяви та 1 320 (одну тисячу триста двадцять) грн. 35 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.
Матеріали справи №910/25244/14 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді С.О. Алданова
Н.М. Коршун