04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"28" квітня 2015 р. Справа№ 910/2414/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Скрипки І.М.
Куксова В.В.
при секретарі Д'яковій Ю.Ю.
за участю представників:
від апелянта: Жуков А.М. за дов. № 07 від 06.04.2015.
від позивача: Ганага А.С. за дов. № 02-36/3075 від 24.10.2014.
від заявника: не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу Асоціації українських банків на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2015
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона"
про скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011 у справі № 190/11
за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
у справі № 910/2414/15-г (суддя Яковенко А.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона"
про стягнення заборгованості в сумі 1 602 105,45 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011 у справі № 190/11 задоволено, рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у складі третейського судді Стеценка В.П. від 15.03.2011 у справі № 190/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про стягнення заборгованості - скасовано повністю.
Не погодившись із вказаною ухвалою Асоціація українських банків звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та припинити провадження у справі № 910/2114/15-г на підставі п. 2 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Разом з апеляційною скаргою Асоціація українських банків звернулась до апеляційного суду з заявою про відновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом задоволено вищевказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона", через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим дана ухвала має бути скасована, а провадження по справі припинене.
Серед іншого, апелянт зазначає, що місцевим господарським судом порушено приписи п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок не припинення провадження у справі № 910/2414/15-г за повторною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона» про скасування рішення третейського суду, яка раніше розглядалась у справі № 42/234.
Відповідно до Протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 14.04.2015 апеляційну скаргу Асоціації українських банків передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Скрипки І.М., Куксова В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2015 у складі суддів: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Скрипка І.М., Куксов В.В., поновлено Асоціації українських банків строк на подання апеляційної скарги, прийнято вказану апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 28.04.2015.
Також, не погодившись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/2414/15-г, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011 у справі № 190/11 в повному обсязі. Разом з апеляційною скаргою апелянт звернувся до апеляційного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до Протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 14.04.2015 апеляційну скаргу Асоціації українських банків передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Скрипки І.М., Куксова В.В., згідно з п.п. 2.3.44. п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 після визначення судді-доповідача (головуючого судді) у судовій справі № 910/2414/15-г передається раніше визначеному автоматизованою системою складу суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2015 у складі суддів: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Скрипка І.М., Куксов В.В., відхилено заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто скаржнику, повернуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" судовий збір у розмірі 609,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 0000258835 від 06.04.2015.
В судовому засіданні 28.04.2015 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити та прийняти постанову, якою скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 та припинити провадження в даній справі.
В судовому засіданні 28.04.2015 представник Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі Асоціації українських банків, з урахуванням письмових пояснень по справі № 910/2114/15-г, поданих під час апеляційного провадження, просив апеляційну скаргу задовольнити та прийняти постанову, якою скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 та припинити провадження в даній справі.
В судове засідання 28.04.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркона" свого представника не направило, причини неявки суду не відомі.
Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала місцевого господарського суду має бути скасована, а провадження у справі має бути припинене, виходячи із наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про стягнення заборгованості в сумі 1 602 105,45 грн.
15.03.2011 постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків прийнято рішення у справі № 190/11, відповідно до якого вищевказаний позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість по Генеральному договору кредиту № 43-35.8/355 від 30.07.2008 в сумі 1 602 105,45 грн. та третейський збір в сумі 16 421,05 грн.
Разом з тим, заявник зазначає, що склад третейського суду, яким прийнято рішення у справі № 190/11, не відповідав вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди", оскільки визначені сторонами в третейському застереженні судді не повідомили їх про підстави самовідводу, а будь-яких доказів правових підстав призначення судді Стеценка В.П. для розгляду справи № 190/11 на момент прийняття вищевказаного рішення не існувало. Крім того, третейським судом не було належним чином повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркона" про розгляд справи № 190/11, що мало своїм наслідком вирішення такого спору за його відсутності.
Враховуючи вищенаведене, заявник звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011 у справі № 190/11.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до п. 6.2 договору кредиту № 43-35.8/355 від 30.07.2008 сторонами було погоджено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що розгляд відповідного спору між сторонами мав бути здійснений погодженими суддями, а у випадку неможливості ними розгляду такого спору - суддею, призначеним Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що за системним аналізом положень Закону України "Про третейські суди" та Регламенту має бути погоджений сторонам шляхом реалізації свого права на заявлення відводу.
Місцевим господарським судом також встановлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи документів (в т.ч. справи третейського суду №190/11) та пояснень сторін вбачається, що у зв'язку із заявленими визначеними п. 6.2 Договору кредиту № 43-35.8/355 від 30.07.2008 суддями самовідводами (без зазначення дат вчинення таких заяв, що унеможливлює встановлення реальних дат їх вчинення) розгляд такої справи здійснювався суддею Стеценком В.П., що нібито був призначений Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків судді.
Разом з тим, із отриманої судом першої інстанції самостійно копії першої сторінки відповідного позову, що наявна у матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 27/176, шляхом їх витребування, вбачається, що станом на момент розгляду справи № 27/176 резолюція Голови постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків судді щодо передачі такого позову для розгляду судді Стеценку В.П. була відсутня, тобто, була відсутня і як на момент призначення судді для розгляду такого позову, так і на момент прийняття Рішення.
Так, суд першої інстанції зазначив, що посилання Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на те, що Законом України "Про третейські суди" та Регламентом не встановлено порядку передачі спорів для розгляду конкретному третейському судді, а тому, передача відповідного спору судді Стеценку В.П., яка була здійснена в телефонному режимі, є правомірною, не спростовує висновок суду про порушення принципу формування складу суду у третейській справі № 190/11, оскільки такий порядок призначення суддів (за допомогою телефонних дзвінків та усних вказівок діловоду щодо передачі справ) створює умови для зловживань, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини свідчить про порушення права на суд, встановлений законом, яке гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Серед іншого, місцевий господарський суд зазначив, що у випадку дійсного існування у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків практики розподілу справ між суддями лише усним шляхом в телефонному режимі стають незрозумілими підстави проставляння Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків резолюції на першій сторінці відповідного позову про передачу такого позову судді Стеценку В.П. лише після витребування матеріалів справи № 190/11 господарським судом міста Києва для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про скасування Рішення, однією з підстав звернення з якою є порушення визначення складу суду (відсутність відповідної резолюції).
Отже, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що формування складу суду для розгляду відповідного спору у третейській справі № 190/11 відбувалося з порушенням закріпленого Конвенцією принципу права на суд, встановлений законом.
Крім того, місцевим господарським судом встановлено, а матеріалами третейської справи № 190/11 підтверджується, що всупереч положенням ст. 52 Регламенту третейським судом не було належним чином повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркона" як про призначення судді Стеценка В.П. для розгляду відповідної справи, так і взагалі про порушення провадження у справі № 190/11, адже ухвала про порушення провадження у справі № 190/11 була направлена за адресою: 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Січових Стрільців, 39/1, в той час, як до позову було додано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №276579, видане 03.12.2009, відповідно до якого зазначено, що адресою місцезнаходження Товариства є: 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, бул. Лесі Українки, 32-А, тобто, направлення кореспонденції за визначеною в Договорі кредиту №43-35.8/355 від 30.07.2008 адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" було безпідставним.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що третейським судом було порушено процедуру формування складу суду для розгляду справи №190/11, що полягає у позбавленні Товариство можливості реалізувати свої права, як учасника третейського спору, в т.ч. щодо заявлення відводу такому судді у випадку існування встановлених законом підстав (погодження відповідного судді для розгляду такої справи), а також постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків не було дотримано принципів формування законного складу суду, що свідчить про порушення права учасника такого спору на суд, встановлений законом.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що склад третейського суду, яким було прийнято Рішення у справі № 190/11, не відповідав вимогам ст.ст. 16-19 Закону України "Про третейські суди", а тому, враховуючи приписи п. 4 ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та п. 4 ч. 2 ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011 у справі № 190/11 підлягає скасуванню.
Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується і вважає його таким, що зроблений з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також таким, що не відповідає обставинам справи, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:
справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;
третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Аналогічні підстави для скасування рішення третейського суду визначені в ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною 4 ст. 16 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що у третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.
Згідно із ст. 17 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, затвердженим рішенням Ради Асоціації українських банків від 08.02.2008, (далі - Регламент) формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею. Якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви Голова Третейського суду або заступник повинен призначити суддю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркона" вже зверталося до суду про скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.03.2011 у справі № 190/11, за результатами розгляду якої Господарським судом міста Києва було винесено у справі № 42/234 ухвалу від 30.08.2011, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" Івано-Франківської області про скасування рішення третейського суду відмовлено. Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у третейській справі № 190/11 від 15 березня 2011 залишено без змін.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2011 ухвалу господарського суду міста Києва від 30.08.2011 у справі № 42/234 було залишено без змін.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що у справі № 42/234 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркона", звертаючись із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у третейській справі № 190/11 від 15.03.2011 стверджувало, що справа розглянута третейським судом у його відсутності без належного повідомлення про час і місце судового засідання у складі суду, який не відповідав умовам третейського застереження та вимогам Закону України "Про третейські суди" (далі - Закону).
З огляду на викладене, підставами для подання заяви у справі № 42/234 є: 1) неналежне повідомлення про час і місце судового засідання у справі № 190/11; 2) склад суду, що виносив рішення у справі № 42/234 не відповідав умовам третейського застереження та вимогам Закону України "Про третейські суди".
Як вбачається з матеріалів справи № 910/2114/15-г, підставами для подання заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у третейській справі № 190/11 від 15.03.2011 є також невідповідність складу третейського суду, яким прийнято рішення у справі № 190/11, а також неналежне повідомлення третейським судом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" про розгляд справи № 190/11, що мало своїм наслідком вирішення такого спору за його відсутності.
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, які встановлені колегією суддів апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі № 42/234 Господарським судом міста Києва в межах своєї компетенції було вирішено господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, у зв'язку з чим ухвала Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана судова ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, і викладені у ній висновки не відповідають обставинам справи, а тому в силу п. 1, п. 3 ч. 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню, а провадження у справі № 910/2114/15-г має бути припинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо розподілу судових витрат апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Пунктом 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 надано роз'яснення, що статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 Господарського процесуального кодексу України). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.
Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Асоціації українських банків на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/2414/15-г - задовольнити.
2 Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 по справі № 910/2414/15-г скасувати.
3. Провадження по справі № 910/2414/15-г - припинити.
4. Матеріали справи № 910/2414/15-г повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді І.М. Скрипка
В.В. Куксов