іменем України
Справа №377/383/15-к
Провадження №1-кп/377/22/15
27 квітня 2015 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12015110270000024 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Неданчичі Ріпкинського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта середня, офіційно не працюючого, не одруженого, без зареєстрованого місця проживання, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого згідно ст. 89 КК України,-
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Неданчичі Ріпкинського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого 19.02.2004 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 15.04.2005 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці; 07.09.2010 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; 22.04.2011 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці, 16.06.2011 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч.1 ст.263, ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці; 03.07.2014 року звільнений від подальшого відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію»,-
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у сховище, за наступних обставин.
1 листопада 2014 року, у нічний час, ОСОБА_5 , знаходячись біля огородженої території ТОВ «Сервіс-Центр», розташованого в промисловій зоні м.Славутича Київської області, вирішив проникнути на огороджену парканом територію ТОВ «Сервіс-Центр» з метою викрадення майна, що там знаходиться.
Реалізуючий свій умисел, ОСОБА_5 з метою вчинення крадіжки, підійшовши до воріт відсунувши засов, на який була закрита металева хвіртка, відкрив її та зайшов на територію ТОВ «Сервіс-Центр», таким чином незаконно проникнув до сховища - огородженої території ТОВ «Сервіс-Центр». Знаходячись на території ТОВ «Сервіс-Центр», він почав шукати майно, яке можна викрасти. Побачивши складське приміщення, ОСОБА_5 підійшовши до нього, та з метою крадіжки кабелю через вікно заліз у середину, звідки викрав мідний силовий кабель ВВГ 4*25 в ізоляційній обмотці загальною площею 50 м, розташований на бухті. Після цього з викраденим майном залишив територію ТОВ «Сервіс-Центр» і в подальшому розпорядився ним за власним розсудом, завдавши ТОВ «Сервісний центр» матеріальну шкоду на загальну суму 3583,50 гривень.
3 листопада 2014 року, у нічний час, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 вчинити крадіжку майна, повторно, з огородженої території ТОВ «Сервіс-Центр», що знаходиться в промисловій зоні м.Славутича, на що останній погодився. Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вступили у попередню змову між собою про спільне вчинення крадіжки чужого майна з проникненням до сховища - огородженої території ТОВ «Сервіс-Центр». Діючи надалі узгоджено, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підійшли до воріт огородженої території ТОВ «Сервіс-Центр» та відсунувши засов, на який була закрита металева хвіртка, відкрили її і через хвіртку зайшли на територію ТОВ «Сервіс-Центр», таким чином незаконно проникли до сховища - огородженої території ТОВ «Сервіс-Центр» з метою вчинення крадіжки. Знаходячись на території ТОВ «Сервіс-Центр», вони почали шукати майно, яке можна викрасти. Побачивши на землі силовий кабель ВВГ 4*25 в ізоляційній обмотці загальною довжиною 120 м, протягнутий від подрібнювача деревини до щитової електромережі, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підійшли до нього та за допомогою калуна відрізали 70 м від вказаного силового кабелю, спільно викравши його, завдавши ТОВ «Сервісний центр» матеріальну шкоду на загальну суму 5016,9 гривень. Викраденим майном ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надалі розпорядилися за власним розсудом.
Відповідальність ОСОБА_5 за ці злочини передбачена ч.3 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна(крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.
Обвинувачений ОСОБА_6 , будучи засудженим 19.02.2004 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 15.04.2005 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці; 07.09.2010 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; 22.04.2011 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці, 16.06.2011 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч.1 ст.263, ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці; 03.07.2014 року звільнений від подальшого відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію», на шлях виправлення не став і маючи непогашену та не зняту судимість за крадіжку чужого майна, повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у сховище, за наступних обставин.
3 листопада 2014 року, у нічний час, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 вчинити крадіжку майна з огородженої території ТОВ «Сервіс-Центр», що знаходиться в промисловій зоні м.Славутича, на що останній погодився. Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вступили у попередню змову між собою про спільне вчинення крадіжки чужого майна з проникненням до сховища - огородженої території ТОВ «Сервіс-Центр». Діючи надалі узгоджено, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підійшли до воріт огородженої території ТОВ «Сервіс-Центр» та відсунувши засов, на який була закрита металева хвіртка, відкрили її і через хвіртку зайшли на територію ТОВ «Сервіс-Центр», таким чином незаконно проникли до сховища - огородженої території ТОВ «Сервіс-Центр» з метою вчинення крадіжки. Знаходячись на території ТОВ «Сервіс-Центр», вони почали шукати майно, яке можна викрасти. Побачивши на землі силовий кабель ВВГ 4*25 в ізоляційній обмотці загальною довжиною 120 м, протягнутий від подрібнювача деревини до щитової електромережі, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підійшли до нього та за допомогою калуна відрізали 70 м від вказаного силового кабелю, спільно викравши його, завдавши ТОВ «Сервісний центр» матеріальну шкоду на загальну суму 5016,9 гривень. Викраденим майном ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надалі розпорядилися за власним розсудом.
Відповідальність ОСОБА_6 за цей злочин передбачена ч.3 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна(крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю і показав, що 1 листопада 2014 року, у нічний час, проходив біля території ТОВ «Сервіс-Центр», яка розташована в промисловій зоні м.Славутича Київської області та вирішив проникнути на огороджену парканом територію ТОВ «Сервіс-Центр», щоб здійснити крадіжку майна. Відсунувши засов, на який була закрита металева хвіртка, відкрив хвіртку та зайшов на територію ТОВ «Сервіс-Центр». Територію ТОВ «Сервіс-Центр» охороняли собаки, але вони його знали, бо колись він працював охоронцем у ТОВ «Сервіс-Центр», тому він вільно пересувався на зазначеній території. Підійшовши до складського приміщення, він через вікно заліз у середину з метою крадіжки кабелю, оскільки раніше він його там бачив. Перебуваючи у складському приміщенні, він взяв кабель в ізоляційній обмотці загальною площею приблизно 50 м, намотаний на бухту, виліз з вікна та залишив територію ТОВ «Сервіс-Центр». Обпаливши за територією ТОВ «Сервіс-Центр» ізоляційну обмотку кабелю, він дістав з нього мідь та здав в пункт прийому металобрухту. 3 листопада 2014 року, у нічний час, він запропонував своєму брату ОСОБА_6 вчинити крадіжку кабелю з території ТОВ «Сервіс-Центр», на що останній погодився. Підійшовши до воріт, він відсунув засов, на який була закрита металева хвіртка, відкрив її і через хвіртку вони зайшли на територію ТОВ «Сервіс-Центр». Знаходячись на території ТОВ «Сервіс-Центр», вони побачили на землі кабель в ізоляційній обмотці, протягнутий від подрібнювача деревини до щитової електромережі та вирішили його відрізати. За допомогою калуна відрізали приблизно 50 - 70 м від вказаного кабелю, винесли за територію ТОВ «Сервіс-Центр», помістили на тачку, яку приготували заздалегідь, та відвезли на галявину, розташовану неподалік від ТОВ «Сервіс-Центр», обпалили обмотку ізоляційного кабелю, дістали мідь та здали в пункт прийому металобрухту. В скоєному щиро розкаюється.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину визнав повністю і показав, що 3 листопада 2014 року, у нічний час, його брат ОСОБА_5 запропонував йому вчинити крадіжку кабелю з території ТОВ «Сервіс-Центр», на що він погодився. Підійшовши до воріт, його брат відсунув засов, на який була закрита металева хвіртка, відкрив її і через хвіртку вони зайшли на територію ТОВ «Сервіс-Центр». Знаходячись на території ТОВ «Сервіс-Центр», вони побачили на землі кабель в ізоляційній обмотці, протягнутий від подрібнювача деревини до щитової електромережі та вирішили його відрізати, щоб потім його викрасти. За допомогою калуна відрізали приблизно 50 - 70 м від вказаного кабелю, винесли за територію ТОВ «Сервіс-Центр», помістили на тачку, яку приготували заздалегідь, вивезли до галявини, розташованої неподалік від ТОВ «Сервіс-Центр», обпалили обмотку ізоляційного кабелю, дістали мідь та здали в пункт прийому металобрухту. В скоєному щиро розкаюється.
Суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину за вказаних обставин доведена даними, отриманими з досліджених у судовому засіданні документів та речових доказів.
Представник потерпілого ТОВ «Сервіс-Центр» в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Від директора ТОВ «Сервіс-Центр» до суду надана заява про проведення судового розгляду вказаного кримінального провадження за відсутністю представника потерпілого, претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених немає. Враховуючи, що за відсутності представника потерпілого можливо з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, то вирішено питання про проведення судового розгляду без представника потерпілого.
Відповідно до видаткової накладної № РН-0000008 від 29 квітня 2014 року ТОВ «Сервіс-Центр» придбало у ТОВ «Спецтехнологія» кабель ВВГ 4*25 в кількості 170 м.
Згідно акту вибіркової інвентаризації кабелю від 01.12.2014 року встановлено нестачу 120 м кабелю ВВГ 4*25 на суму 8600,4 гривень.
В протоколах слідчих експериментів, додатків до нього, з відеозаписами від 20 березня 2015 року за участю підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ними було відтворено на місці вчинення злочину обставини проникнення до огородженої території ТОВ «Сервіс-Центр» та місце вчинення крадіжки, а також ними вказане місце, де обпалювали ізоляційну обмотку кабелю.
Відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 31 березня 2015 року залишки обгорілої обмотки ізоляційного кабелю оглянуті та визнані речовими доказами і передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Славутицького МВ ГУ МВС України в Київській області.
Зазначені речові докази були безпосередньо оглянуті в судовому засіданні.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеною вину кожного обвинуваченого повністю у вчиненні інкримінованого злочину.
Змінюючи частково при ухваленні вироку формулювання обвинувачення з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, яке суд вважає доведеним, суд ґрунтує його на показаннях обвинувачених про обставини проникнення до огородженої території ТОВ «Сервіс-Центр», протоколах слідчих експериментів з відеозаписами, додатків до них - цифрового фотознімку частини території промислової зони м.Славутича, з яких встановлено, що 3 листопада 2014 року обвинувачені проникли на огороджену територію ТОВ «Сервіс-Центр» через металеву хвіртку, відсунувши засов, на який вона була закрита, що не впливає на обсяг обвинувачення та кваліфікацію вчиненого злочину.
Призначаючи покарання обвинуваченим відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, яке буде справедливим і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу кожного обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд бере до уваги, що він вчинив два епізоди злочину, які охоплюються кваліфікацією ч.3 ст.185 КК України, що відноситься до тяжкого злочину, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, немає зареєстрованого місця проживання та постійного місця проживання, постійного місця роботи немає, перебуває на диспансерному обліку у лікаря - нарколога КЗ «Ріпкинська центральна районна лікарня Ріпкинської районної ради Чернігівської області», у лікаря - психіатра КЗ «Ріпкинська центральна районна лікарня Ріпкинської районної ради Чернігівської області» на обліку не перебуває, до адміністративної відповідальності Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області та Ріпкинським РВ УМВС України в Чернігівській області не притягувався.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд бере до уваги, що він вчинив тяжкий злочин, неодноразово судимий, має непогашену судимість за вчинення злочинів, передбачених ст. 185 КК України, має зареєстроване місце проживання, за зареєстрованим місцем проживання не проживає, постійного місця проживання немає, постійного місця роботи немає, не перебуває на диспансерному обліку у лікаря - нарколога та лікаря-психіатра КЗ «Ріпкинська центральна районна лікарня Ріпкинської районної ради Чернігівської області», до адміністративної відповідальності Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області та Ріпкинським РВ УМВС України в Чернігівській області не притягувався.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України обвинуваченому ОСОБА_6 , судом не встановлено.
Призначаючи покарання кожному обвинуваченому, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і попередження нових злочинів, а також таким, що відповідатиме тяжкості вчиненого злочину та особі кожного обвинуваченого, буде покарання у виді позбавлення волі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Документально підтверджених судових витрат немає.
Речові докази: залишки обгорілої обмотки ізоляційного кабелю, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Славутицького МВ ГУ МВС України в Київській області, відповідно до п.4 ч.9 ст. 100 КПК України необхідно знищити.
Беручи до уваги, що до набрання вироком законної сили зберігаються ризики, а саме: вчинення нового злочину, для запобігання яких обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 25 травня 2015 року, а також з метою забезпечення виконання вироку застосований до кожного з них запобіжний захід необхідно продовжити до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-375 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 16 квітня 2015 року, зарахувавши до цього строку строк перебування під вартою з розрахунку один день перебування під вартою за один день позбавлення волі.
Застосований ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою вважати продовженим до набрання вироком законної сили.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з 16 квітня 2015 року, зарахувавши до цього строку строк перебування під вартою з розрахунку один день перебування під вартою за один день позбавлення волі.
Застосований ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою вважати продовженим до набрання вироком законної сили.
Речові докази: залишки обгорілої обмотки ізоляційного кабелю, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Славутицького МВ ГУ МВС України в Київській області, знищити.
На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1