"27" квітня 2015 р. Справа № 922/55/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Барбашова С.В. , суддя Тарасова І. В.,
при секретарі Логвін О.О.,
за участю представників сторін:
позивача - Голубничого В.П. (дов.№б/н від 18.03.2015р.),
відповідача - Заруцького Р.М. (дов.№114/1 від 25.08.2014р.), Прологаєва Г.В. (розпорядження №04-01/53 від 20.06.2011р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу КП "Дергачікомунсервіс" (вх.№1316Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 05 лютого 2015 року по справі №922/55/15
за позовом Комунального підприємства "Дергачікомунсервіс" Дергачіівської міської ради , м.Дергачі,
до Комунального підприємства "Малоданилівський комунальник", смт. Мала Данилівка,
про спонукання укласти договір, -
05.01.2015р. КП "Дергачікомунсервіс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про зобов'язання КП "Малоданилівський комунальник" укласти договір про приймання стічних вод у комунальну каналізацію в редакції договору запропонованого позивачем.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05 лютого 2015 року по справі №922/55/15 (суддя Прохоров С.А.) в позові відмовлено.
Позивач з рішенням суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2015 року по справі №922/55/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити та зобов'язати КП "Малоданилівський комунальник" укласти договір про приймання стічних вод у комунальну каналізацію з Комунальним підприємством "Дергачікомунсервіс" Дергачівської міської ради в редакції договору запропонованого Комунальним підприємством "Дергачікомунсервіс" Дергачівської міської ради. Стягнути з відповідача судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015р. розгляд справи було відкладено на 27.04.2015р. о 14:00 год.
27.04.2015р. КП «Дергачікомунсервіс» звернулося до суду із заявою (вх.№6824), в якій просить суд долучити до матеріалів справи документи, а саме: копію рішення Дергачівської міської ради №45 від 21.10.2013р., копію розпорядження виконкому Дергачівської міської ради №133 від 01.11.2013р.
Зазначені документи колегією суддів долучені до матеріалів справи.
27.04.2015р. від КП «Малоданилівський комунальник» надало суду відзив (вх.№6834) на апеляційну скаргу, в якій просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2015р. у справі №922/55/15.
У судовому засіданні 27.04.2015р. представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить суд залишити рішення господарського суду Харківської області від 05 лютого 2015 року по справі №922/55/15 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач - КП "Дергачікомунсервіс" просить суд першої інстанції зобов'язати КП "Малоданилівський комунальник" укласти договір про приймання стічних вод у комунальну каналізацію в редакції договору запропонованого позивачем.
Приймаючи оскаржувне рішення, господарський суд Харківської області виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту - зобовязання відповідача укласти договір про приймання стічних вод у комунальну каналізацію в редакції договору запропонованого позивачем, не відповідає нормам чинного законодавства, які передбачають інші способи захисту права.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Застосування судом заходів, які не приводять до захисту права неприпустимо, оскільки це суперечить завданням суду визначеним ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якої суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, також відповідно до положень ч. 1 ст. 7 кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Неможливість застосування способу захисту права, який не відповідає Закону і не приводить до відновлення порушеного права узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п. 3 Інформаційного листа № 01-8/2229 від 25.11.2005 року, відповідно до якої суд, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, Комунальне підприємство "Малоданилівський комунальник» не є суб'єктом спеціального водокористування, оскільки Дозвіл на спеціальне водокористування Укр.№5320 А/Хар від 25.07.2011 року, припинив дію 25.07.2014р. (а.с.63-а.с.65).
Також відповідачем зазначено, що очисні споруди знаходяться на реконструкції та повністю демонтовані, що підтверджується Декларацією про початок виконання будівельник робіт «Реконструкція очисних споруд каналізації Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області», Розпорядженням про визначення замовника на будівництво №54 від 19.02.2013р., листом від 26.08.2014р. №01037/942 про призупинення будівництва об'єкту через брак коштів, Актами про розбирання та демонтаж конструкцій очисних вод від 29.10.2013р., (а.с.66- а.с.75).
За таких обставин, господарський суд Харківської області дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивачем обрано спосіб захисту, який не відповідає закону, а тому правомірно відмовив у задоволенні позову.
Згідно зі ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає. Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, - колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 05 лютого 2015 року по справі №922/55/15 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 29.04.2015 року.
Головуючий суддя Горбачова Л.П.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Тарасова І. В.