04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"28" квітня 2015 р. Справа№ 912/1205/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сухового В.Г.
суддів: Жук Г.А.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання Товстенку О.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства ,,Еллада"
на рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2013р.
у справі № 912/1205/13 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Приватного підприємства ,,Еллада"
до Приватного акціонерного товариства ,,Страхова компанія ,,Брокбізнес"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство ,,Державний ощадний банк України" в особі філії Кіровоградського обласного управління ПАТ ,,Державний ощадний банк України"
про визнання незаконними дій та стягнення страхового відшкодування в сумі 4 346 435,85 грн.
Приватне підприємство ,,Еллада" (далі - позивач) звернулось в господарський суд Кіровоградської області з позовом до Приватного акціонерного товариства ,,Страхова компанія ,,Брокбізнес" (далі - відповідач) про визнання незаконними дій та стягнення страхового відшкодування в сумі 4 346 435,85 грн.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 19.08.2013р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство ,,Державний ощадний банк України" в особі філії Кіровоградського обласного управління ПАТ ,,Державний ощадний банк України" (далі - третя особа).
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.09.2013р. матеріали справи № 912/1205/13 надіслані до господарського суду м. Києва за територіальною підсудністю.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.11.2013р. у справі № 912/1205/13 в задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на те, що подія, яка сталась із застрахованим майном, не є страховим випадком, та відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки останнім були порушені умови договору добровільного страхування майна № 004/009-008049/019 МА від 26.11.2011р. в частині надання документів в строки, передбачені умовами договору.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду м Києва від 11.11.2013р. у справі № 912/1205/13. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, вважає його необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, неповно досліджено матеріали справи та висновки суду не відповідають реальним обставинам справи. Зокрема, скаржник вказує на те, що причинами настання страхового випадку (пожежі) стала аварійна робота електрообладнання, а не порушення правил пожежної безпеки персоналом позивача, тому у відповідача згідно з умовами договору страхування виник обов'язок щодо сплати страхового відшкодування, при цьому суд припустився невірної оцінки доказів, посилаючись на висновок експертизи, що не є судовою, де встановлено інші причини виникнення пожежі. Вищевказане, на думку позивача, є підставою для скасування рішення на підставі ст. 104 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013р. у справі № 912/1205/13 апеляційну скаргу Приватного підприємства ,,Еллада" на рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2013р. прийнято до провадження та призначено розгляд скарги на 14.01.2014р.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про її необґрунтованість, рішення суду вважає законним та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судових засіданнях 14.01.2014р., 28.01.2014р., 11.02.2014р. та 25.02.2014р. оголошувались перерви.
25.02.2014р. надійшло клопотання позивача про призначення у справі пожежно - технічної експертизи з питань, зазначених у ньому. Дане клопотання обґрунтоване наявністю в матеріалах справи різних, протилежних за своїм змістом висновків фахівців, що містять інформацію щодо причин настання пожежі, що мала місце 13.10.2012р. та стала підставою для звернення позивача до відповідача для виплати страхового відшкодування.
07.03.2014р. представник відповідача подав письмові пояснення щодо клопотання про призначення судової експертизи, в яких заперечував проти призначення експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014р. у справі № 912/1205/13 призначено судову пожежно - технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення судової пожежно - технічної експертизи поставлено наступні питання:
1) Яка причина виникнення пожежі, що сталася 13.10.2012р. о 6-й год. ранку на елеваторному комплексі Приватного підприємства ,,Еллада" за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий, 14-а?
2) Де знаходився осередок пожежі (місце виникнення пожежі)?
3) Чи є причиною виникнення пожежі порушення Приватним підприємством ,,Еллада" встановлених чинним законодавством та (або) нормативними актами України правил пожежної безпеки, охорони, експлуатації й обслуговування приміщень або інших аналогічних норм?
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014р. провадження у справі № 912/1205/13 зупинено до отримання результатів судової пожежно - технічної експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014р. погоджено строк виконання судової пожежно - технічної експертизи № 3657/14-47, призначеної ухвалою суду від 11.03.2014р. у строк понад три місяці.
Ухвалою суду від 03.09.2014р. поновлено апеляційне провадження у справі № 912/1205/13 для розгляду клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Шостак Р.М. про надання додаткових документів, необхідних для проведення експертизи.
Ухвалою суду від 16.09.2014р. зазначене клопотання експерта задоволено та зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 14.01.2015р. поновлено апеляційне провадження у справі № 912/1205/13 для розгляду клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Шостак Р.М. про надання додаткових документів, необхідних для проведення експертизи.
Ухвалою суду від 16.02.2015р. зазначене клопотання експерта задоволено та зупинено провадження у справі.
20.03.2015р. на адресу Київського апеляційного господарського суду від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 912/1205/13 та висновок експерта за результатами проведеної судової пожежно - технічної експертизи № 3657/14-47/3316/3317/15-46 від 12.03.2015р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду у справі № 912/1205/13 поновлено, розгляд апеляційної скарги призначено на 21.04.2015р.
21.04.2015р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про призначення у даній справі додаткової пожежно - технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання: чи могла бути причиною виникнення пожежі, що сталась 13.10.2012р. на елеваторному комплексі ПП ,,Еллада" потрапляння на зерно в шахті сушарки іскор та високо нагрітих тіл, які утворились внаслідок займання летючих частинок рослин та інших сторонніх предметів, захоплених потоком повітря вентиляторів сушарки в полум'ї пальника сушарки CD 13/72. Дане клопотання мотивоване тим, що висновок судової експертизи є неповним та суперечливим з першого та третього питань. На думку позивача, зокрема, у висновку зазначена загальна здатність насіння соняшнику до загоряння під впливом відносно низькокалорійного та середньої потужності джерела запалювання, а саме: іскор, високонагрітих тіл, дію яких не досліджено, як причину виникнення пожежі.
Ухвалою суду від 21.04.2015р. розгляд скарги у справі № 912/1205/13 відкладено на 28.04.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України. 23.04.2015р. на адресу суду надійшли пояснення відповідача, відповідно до яких він заперечує проти проведення у даній справі додаткової судової експертизи, оскільки питання, яке позивач просить поставити на вирішення додаткової судової експертизи вже було досліджено експертом.
Колегія суддів відхиляє клопотання позивача про призначення у даній справі додаткової пожежно - технічної експертизи з огляду на таке.
Частиною 3 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.
Відповідно до пункту 15.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012р. додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.
Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.
Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.
Водночас, питання, яке запропонував позивач поставити на вирішення додаткової пожежно - технічної експертизи досліджувалось експертом та містить обґрунтовану відповідь на дане питання. Стосовно посилань заявника на застосування експертом ГОСТ 2239-89, який не діє в Україні та замінений на ДСТУ 7011:2003, який поширюється на насіння соняшнику, призначене для використання на продовольчі потреби, колегія суддів зазначає, що у дослідницькій та заключній частинах експертного висновку відсутні будь - які посилання на норми ГОСТ 2239-89, що свідчить про те, що зазначення даного ГОСТ у вступній частині експертного висновку не вплинуло на результати експертного дослідження.
У судовому засіданні 28.04.2015р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача проти наведених доводів заперечив, представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча повідомлений про час та місце розгляду скарги своєчасно та належним чином ухвалою суду від 21.04.2015р.
Заяв про відкладення розгляду справи від представника третьої особи не надходило, у зв'язку з цим колегія суддів, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2009р. між Відкритим акціонерним товариством ,,Державний ощадний банк України" (банк) та Закритим акціонерним товариством ,,Креатив" (позичальник) укладений договір кредитної лінії № 10 (т. 1 а.с. 41 -59).
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед банком 22.12.2010р. між Приватним підприємством ,,Еллада" (заставодавець) та Відкритим акціонерним товариством ,,Державний ощадний банк України" (заставодержатель) укладено договір застави рухомого та нерухомого майна № 24 (далі - договір застави) (т. 1 а.с. 60 - 71).
Згідно з п. 1.2 договору застави предметом застави є нерухоме майно: комплекс будівель ІІ черги, що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., м. Кіровоград, проспект Промисловий, 14-а, перелік якого визначений договором, а також рухоме майно: обладнання для очистки, сортування та сушки насіння олійних культур обсягом 50 000 тонн, що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., м. Кіровоград, проспект Промисловий, 14-а, перелік якого визначений договором.
Згідно з п.п. 3.3.4 договору застави заставодавець зобов'язаний здійснити страхування предмета застави на суму договірної вартості, вказаної в п. 1.4 цього договору у страховій компанії, погодженій з заставодержателем, з обов'язковим погодженням проектів договорів страхування з заставодержателем, зокрема, але не виключно, від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування (внаслідок, в тому числі, але не виключно, пожежі, удару блискавки, вибуху газу та інш.).
На виконання вказаного пункту договору застави 26.12.2011р. між Приватним підприємством ,,Еллада" (далі - страхувальник, позивач), Приватним акціонерним товариством ,,Страхова компанія ,,Брокбізнес" (далі - страховик, відповідач) та АТ ,,Ощадбанк", філія - Кіровоградське обласне управління (далі - вигодо набувач, третя особа) укладено договір добровільного страхування майна № 004/009-008049/019МА (далі - договір страхування, т. 1 а.с. 22 - 30).
Відповідно до п. 1.2 договору страхування за цим договором застраховано комплекс будівель ІІ черги, що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., м. Кіровоград, проспект Промисловий, 14-а, а також обладнання для очистки, сортування та сушки насіння олійних культур обсягом 50 000 тонн, що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., м. Кіровоград, проспект Промисловий, 14-а (згідно з додатком № 1 до договору).
Пунктом 2.1 договору страхування визначено, що за добровільним страхуванням майна юридичних осіб, переданого в заставу, страховими ризиками є: пожежа, вибух, влучення блискавки; падіння літальних апаратів; стихійні лиха; вплив води з водопровідних, каналізаційних та опалювальних систем, залиття водою сусідніх приміщень; протиправні дії третіх осіб; наїзд техніки, що рухається.
Пунктом 6.1.1 договору страхування визначено, що до страхових ризиків за цим договором відноситься пожежа, в тому числі, задимлення в результаті пожежі (вогню, що виник поза місцем, спеціально призначеним для його розведення і підтримки, або поширився за його межі, і здатний поширюватись самостійно), включаючи виділення сажі і корозійного газу, крім випадків підпалу.
Страховим випадком за даним договором є подія, передбачена в розділі 2 цього договору, що фактично відбулася в період його дії (за винятком подій, визначених у розділі 8 цього договору), призвела до пошкодження, повного конструктивного знищення, повного знищення або втрати застрахованого майна, підтверджена документально відповідно до умов договору і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхове відшкодування (п.6.2).
За змістом п. 9.1.2 договору страхування страховик зобов'язаний протягом 2 робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування. Після отримання від страхувальника повідомлення про настання події, що може бути визнана страховим випадком (далі - страхова подія) забезпечити проведення огляду пошкодженого об'єкта майна представником (експертом) страховика, для чого протягом 2 робочих днів, за виключенням вихідних і святкових днів, направити свого представника або уповноважену особу на місце страхової події і в час, погоджений зі страхувальником (п.п. 9.1.4).
У відповідності до п. 9.1.5 договору страхування страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальникові (вигодонабувачеві) пені в розмірі 0,1% від суми, що підлягає сплаті, за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості.
Згідно з п. 9.1.7 договору страхування визначено обов'язок страховика у випадку відмови у здійсненні виплати страхового відшкодування письмово сповістити страхувальника (вигодонабувача) з мотивованим обґрунтуванням причин відмови.
Відповідно до п. 9.2.5 договору страхувальник зобов'язаний при настанні події, що може бути визнана страховою за умовами договору, повідомити страховика про її настання у строк, передбачений умовами договору та діяти відповідно до розділу 11 договору.
Розділом 10 договору страхування сторонами погоджено дії страхувальника при настанні страхового випадку.
Так, п. 10.1 договору страхування обумовлено, що при настанні передбаченої цим договором події, що призвела до збитків і може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник, зобов'язаний, зокрема:
- якщо страхова подія, що сталася, вимагає втручання компетентних органів, негайно, у найкоротший строк після настання зазначеної події, повідомити про подію відповідні компетентні державні органи (органи МНС, МВС, аварійні служби тощо) і викликати на місце події їхніх представників, дочекатися і отримати від них документи, що підтверджують факт, час і обставини настання події (п. 10.1.2);
- протягом 2 робочих днів з моменту, коли страхувальникові стало відомо про подію, яку відповідно до переліку застрахованих ризиків може бути визнано страховим випадком, письмово повідомити страховика про цю подію. У повідомленні про настання страхової події повинні бути коротко описані її обставини та характер збитку. Перевищення строку щодо повідомлення страховика про настання страхової події є припустимим, якщо страхувальник не мав фізичної можливості вчасно направити це повідомлення, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди його здоров'ю під час настання страхової події, що має бути підтверджено документально (п. 10.1.5).
Пунктом 11.1 договору страхування визначено, що страхувальник протягом 30 календарних днів з дня настання страхової події повинен надати страховикові документи, що підтверджують настання страхового випадку, згідно з переліком, визначеним цим договором, зокрема, довідку з компетентного органу відповідно до характеру страхової події (висновок служби пожежної безпеки, довідку з органів МНС, технічного нагляду, відповідної аварійної служби, документи органів МВС, територіальних житлових експлуатаційних контор, Гідрометцентру тощо), що підтверджують факт та обставини настання страхової події, із зазначенням повного імені (назви) власника (користувача) застрахованого майна, місця та часу пошкодження (знищення) цього майна, причини завдання збитку, перелік пошкоджень, заподіяних застрахованому майну (п.п. 11.1.4).
Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2012р. на елеваторному комплексі за адресою: м. Кіровоград, пр. Промисловий, 14-А, сталась подія, яка мала ознаки страхового випадку, а саме - пожежа, внаслідок якої було пошкоджено обладнання сушарки - частина норії РЕV 220*37 м ковші, частина норії РЕV 220*37 м оцинкована, частина норії РЕV 220*37 м шахти та кріпний матеріал до неї, частина шахтної сушарки, включаючи горілки, частина шахтної сушарки, включаючи пульт управління, частина башти сушарки, частина металічної конструкції, частина галереї над сушаркою, частина металічної конструкції, частина шахтної сушарки, остаткові частини шахтної сушарки, частина шахтної сушарки.
13.10.2012р. за вказаним фактом державним інспектором з нагляду у сфері пожежної безпеки у м. Кіровограді Ковальовим В.В. складений акт про пожежу, у якому зазначено, що причини пожежі встановлюються (т.1, а.с. 112 - 113).
15.10.2012р. ПП ,,Еллада" листом № 1551/16-1 повідомило Кіровоградську філію ПАТ ,,СК ,,Брокбізнес" про пожежу на елеваторному комплексі, що відноситься до другої черги будівництва МЕЗ та ризики по якому застраховані згідно договору від 26.12.2011р. (т. 1, а.с. 114). Зазначене повідомлення отримано відповідачем 16.10.2012р.
Постановою від 15.10.2012р., яка винесена ст. о/у Кіровського ВМ УМВС України в Кіровоградській області за фактом пожежі відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 194 КК України, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
17.10.2012р. ,,СК ,,Брокбізнес" направило до позивача лист за вих. № 536, яким просило позивача надати документи, що підтверджують настання страхового випадку, з вказанням переліку необхідних документів (т.1, а.с. 115).
19.10.2012р. за зверненням ,,СК ,,Брокбізнес" незалежним оцінювачем за участю представників позивача та відповідача був здійснений виїзд на місце події та проведено огляд пошкодженого майна, за результатами якого був складений звіт з визначення вартості матеріального збитку.
26.10.2012р. відповідач звернувся із запитом до Управління Держтехногенбезпеки в Кіровоградській області (далі - УДТБ) щодо надання відомостей про причини та обставини пожежі.
01.11.2012р. на вимогу страховика позивач надав оригінал договору страхування, договір купівлі-продажу виробничого обладнання з актами приймання-передачі цього обладнання, довідки про залишкову балансову вартість застрахованого майна, журнал обліку сушки зерна, постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом пожежі.
Відповідно до технічного висновку додаткового розслідування причин виникнення пожежі від 20.11.2012р., виготовленого дослідно - випробувальною лабораторією Управління Держтехногенбезпеки у Кіровоградській області, найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі елеваторного комплексу № 2, зерносушарки CHIEF CD 13/72 ПП ,,Еллада" за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий, 14а, є аварійна робота (коротке замикання, струмові перевантаження, великі перехідні опори) електрообладнання (електромережі).
21.11.2012р. відповідач звернувся до позивача з проханням про надання документів, які були позивачем надані.
Листом від 22.11.2012р. Управління Держтехногенбезпеки в Кіровоградський області повідомило, що за матеріалами попередньої перевірки найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі є коротке замкнення електричного кабелю у вентиляційній шахті сушарки.
Відповідач 12.12.2012р. звернувся до Управління Держтехногенбезпеки в Кіровоградський області з запитом щодо обставин пожежі, у відповідь на який отримав лист від 17.01.2013р., в якому, зокрема, було зазначено, що у відповідності до технічного висновку дослідно - випробувальної лабораторії при УДІТБ найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі зерносушарки CHIEF CD 13/72 ПП ,,Еллада" за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий, 14а, є аварійна робота (коротке замикання, струмові перевантаження, великі перехідні опори) електрообладнання (електромережі).
19.12.2012р. відповідач звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з проханням провести експертне пожежно-технічне дослідження на предмет визначення причин виникнення пожежі з обладнанням сушарки, власником якого є ПП ,,Еллада".
14.01.2013 р. на запит вигодонабувача - ПАТ ,,Державний ощадний банк України" відповідач повідомив останнього про здійсненні дії по врегулюванню випадку, про неподання позивачем всіх необхідних документів для прийняття відповідачем рішення по страховій справі та про можливі правові наслідки таких дій позивача (страхувальника).
15.02.2013р. відповідачем було отримано від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України висновок експертного дослідження за результатами проведення пожежно-технічного дослідження № 11736/12-37 від 14.02.2013р., відповідно до якого осередок пожежі (місце виникнення пожежі) у сушарці CHIEF CD 13/72 зерносушильного комплексу ПП ,,Еллада" знаходився в товщі зерна соняшника, яким була заповнена сушильна шахта (бункер) на рівні близькому половині її висоти. Причиною виникнення пожежі у сушарці є мікробіологічне само загоряння насіння соняшника, що мало підвищений рівень вологості та засміченості, яке знаходилось у сушильній шахті зерносушарки. Виникнення пожежі пов'язане з недотриманням персоналом підприємства п. 7.9.3.9 Правил пожежної безпеки в Україні, що полягало у нездійсненні контролю за температурою у товщі зерна соняшника, яким була заповнена сушильна шахта цієї зерносушарки (т.2, а.с. 156 - 171).
20.02.2013p. з метою прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування відповідач листом вих. № 378-11 від 20.02.2013р. звернувся до позивача з вимогою про надання документів передбачених п. 11 договору страхування.
07.03.2013р. позивач на вказану вимогу направив страховику звіти про незалежну оцінку обладнання та акт про пожежу.
Листом від 07.03.2013р. ПАТ ,,СК ,,Брокбізнес", посилаючись на п. 13.3.7 договору страхування, відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, з тих підстав, що випадок пожежі, що стався 13.10.2012 р. не є страховим, оскільки ПП ,,Еллада" були порушені правила пожежної безпеки. Крім того, відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування по тій причині, що страхувальником були порушені умови договору добровільного страхування в частині своєчасного надання документів, що підтверджують настання події, яка має ознаки страхового випадку. Так, у даному листі відповідач вказує, що позивачем у визначений договором строк не були надані висновок служби пожежної безпеки (п. 11.1.4), лист вигодо набувача (п.11.1.11), документ, що підтверджує особу одержувача страхового відшкодування (п.11.1.12), та зазначені документи були надані лише після направлення страховою компанією додаткового запиту та страхувальник не надав страховику жодної інформації щодо причин порушення строків надання документів (т.1, а.с. 189).
В обґрунтування позовних вимог у даній справі позивач посилається на те, що відмова ПАТ ,,СК ,,Брокбізнес" у виплаті страхового відшкодування, зокрема, з посиланням на висновок експертизи, є необґрунтованою, оскільки відповідно до технічного висновку причин виникнення пожежі від 20.11.2012р. причиною виникнення пожежі є аварійна робота електромережі, а не порушення правил пожежної безпеки, а пожежа є страховим випадком. Крім того, як зазначає позивач, він у строки, передбачені п. 10.1.5 договору та ст. 21 Закону України ,,Про страхування" повідомив страховика про настання страхового випадку та надав документи, що підтверджують настання події та розмір завданих збитків. За змістом п.п. 9.1.2, 11.3 договору, на думку позивача, навіть у випадку надання неповного пакету документів для здійснення страхової виплати, вона відтерміновується до надання цих документів, а про той факт, що документів не вистачає, відповідач зобов'язаний повідомити письмово протягом 5 робочих днів з дати отримання таких документів.
Позивач вказує, що 22.03.2013р. ним було направлено відповідачу Звіт про незалежну оцінку обладнання сушарки з врахуванням монтажних робіт та станом на 25.03.2013р. страховик мав повний комплект документів для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування. З врахуванням умов договору відповідач мав здійснити страхове відшкодування 12.04.2013р., чого не зробив.
З огляду на наведені обставини, посилаючись на Звіт про незалежну оцінку обладнання сушарки з врахуванням монтажних робіт від 17.01.2013р. позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 4 106 461,01 грн., яка вирахувана виходячи з 4 147 940,41 грн. (загальна страхова сума за пошкодженими об'єктами) - 41 479,40 грн. (франшиза). Також за несвоєчасне виконання зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 198 797,72 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 41 177,12 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог у даній справі, відповідач зазначав про те, що позивачем в зазначений в договорі строк не були надані наступні документи: висновок служби пожежної безпеки, лист вигодонабувача, документ, що підтверджує особу одержувача страхового відшкодування. Дані документи були надані позивачем лише 26.03.2013р., незважаючи на те, що додатковий запит про їх надання було одержано позивачем 27.02.2013р., а відповідь позивач направив тільки 21.03.2013р. Крім того, як вказує відповідач, позивач не надав жодних пояснень щодо причин невиконання умов договору, включаючи порушення строків надання документів визначених п.11 договору. Відповідно до п.п. 13.3.6 та 13.3.12 договору такі порушення позивачем умов договору є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Також, на думку відповідача, на підставі отриманого висновку КНДІСЕ, в якому однозначно було встановлено порушення п. 7.9.3.9 Правил пожежної безпеки в Україні, відповідач обґрунтовано застосував п.п. 13.3.7 договору приймаючи рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
З урахуванням встановлених у даній справі обставин та наявних доказів колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору добровільного страхування майна.
Відповідно до ст. 1 Закону України ,,Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Частиною 1 ст. 6 Закону України ,,Про страхування" встановлено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України ,,Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Як зазначалось вище, 13.10.2012р. на елеваторному комплексі за адресою: м. Кіровоград, пр. Промисловий, 14-А, сталась подія, яка мала ознаки страхового випадку, а саме - пожежа, внаслідок якої було пошкоджено обладнання сушарки, що належить позивачу.
Факт настання події - пожежі застрахованого майна позивача підтверджується матеріалами справи та сторонами не заперечується.
Спір між сторонами виник з приводу визнання вказаної події страховим випадком.
В якості основного доказу причини виникнення пожежі 13.10.2012 р., позивач посилається на технічний висновок додаткового розслідування від 20.11.2012р., проведеного Дослідно - випробувальною лабораторією Управління Держтехногенбезпеки у Кіровоградській області.
Відповідно до вказаного висновку найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі елеваторного комплексу № 2, зерносушарки CHIEF CD 13/72 ПП ,,Еллада", за адресою: м. Кіровоград, пр. Промисловий, 14-А, є аварійна робота (коротке замкнення, струмові перевантаження, великі перехідні опори) електрообладнання (електромережі).
Відповідно до первинного Технічного висновку, складеного управлінням Держтехногенбезпеки у Кіровоградській області від 22.10.2012 р. найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі елеваторного комплексу № 2, зерносушарки CHIEF CD 13/72 ПП ,,Еллада" є теплове самозаймання насіння соняшнику. Також у вказаному висновку зазначено, що для визначення остаточної причини виникнення пожежі необхідне проведення пожежно-технічної експертизи організацією, яка має ліцензію на право проведення даних видів робіт.
Відповідно до п. 9.3.3 договору страхування страховик має право вживати заходів, що не суперечать чинному законодавству України та спрямовані на зменшення розміру збитку, завданого внаслідок страхового випадку, надавати рекомендації, призначати фахівців для ведення справ з врегулювання збитків. Але такі дії з боку страховика не є підставою для визнання події страховим випадком.
Згідно з п. 9.3.4 договору страхування страховик має право самостійно з'ясовувати причини і обставини настання страхового випадку, а також визначати розмір збитку; робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до компетентних органів, підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку.
Користуючись наданим йому правом, відповідач звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з проханням провести незалежне пожежно-технічне дослідження даного випадку пожежі.
За результатами експертного дослідження було підготовлено висновок експерта № 11736/12-37 від 14.02.2013р., відповідно до якого:
- осередок пожежі у сушарці Chief CD 13/72 зерносушильного комплексу ПП ,,Еллада" знаходився у товщі зерна соняшника, яким була заповнена сушильна шахта (бункер) на рівні близькому половині її висоти;
- причиною виникнення пожежі у сушарці зерносушильного комплексу ПП ,,Еллада" є мікробіологічне самозагоряння насіння соняшника, що мало підвищений рівень вологості та засміченості, яке знаходилось у сушильній шахті зерносушарки;
- виникнення пожежі пов'язане з недотриманням персоналом згаданого підприємства п. 7.9.3.9 Правил пожежної безпеки в Україні, що полягало у нездійсненні контролю за температурою у товщі зерна соняшника, яким була заповнена сушильна шахта цієї зерносушарки.
Зазначений експертний висновок був прийнятий до уваги судом першої інстанції, як належний та допустимий доказ у справі, що узгоджується з фактичними обставинами справи, а також з первинним висновком попередньої перевірки від 22.10.2012р.
Заперечуючи проти позовних вимог, страховик (відповідач) зазначає, зокрема, про наявність обставин виникнення пожежі у зв'язку з недотриманням працівниками позивача правил пожежної безпеки, що є однією з договірних підстав відмови у виплаті, та посилається при цьому на висновок спеціаліста. Цим висновком спеціаліста відповідач ставить під сумнів Технічний висновок додаткового розслідування причин виникнення пожежі від 20.11.2012р. та вказує на підтвердження ним іншої причини пожежі, зазначеної у первісному Технічному висновку від 22.10.2012р.
Крім висновку спеціаліста, наданого відповідачем, в Технічних висновках причин пожежі від 22.10.2012р. та від 20.11.2012р. зазначено різні причини виникнення пожежі.
З огляду на наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення у справі судової пожежно - технічної експертизи, виходячи з необхідності встановлення причин виникнення пожежі на елеваторному комплексі ПП ,,Еллада" за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий, 14-а, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення судової пожежно - технічної експертизи поставлено наступні питання:
1) Яка причина виникнення пожежі, що сталася 13.10.2012р. о 6-й год. ранку на елеваторному комплексі Приватного підприємства ,,Еллада" за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий, 14-а?
2) Де знаходився осередок пожежі (місце виникнення пожежі)?
3) Чи є причиною виникнення пожежі порушення Приватним підприємством ,,Еллада" встановлених чинним законодавством та (або) нормативними актами України правил пожежної безпеки, охорони, експлуатації й обслуговування приміщень або інших аналогічних норм?
20.03.2015р. на адресу Київського апеляційного господарського суду від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 912/1205/13 та висновок експерта за результатами проведеної судової пожежно - технічної експертизи № 3657/14-47/3316/3317/15-46 від 12.03.2015р.
Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової пожежно - технічної експертизи № 3657/14-47/3316/3317/15-46 від 12.03.2015р. по першому та третьому питаннях, поставлених на вирішення експертизи, експертом було надано відповідь, що причиною пожежі, яка мала місце 13.10.2012р. близько 6-ї год. ранку на елеваторному комплексі ПП ,,Еллада" за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий, 14-а у внутрішньому просторі сушильної шахти (бункеру) сушарки Chief CD 13/72, є виникнення горіння в результаті протікання комбінованого процесу мікробіологічного (на початковому етапі) та хімічного (на завершальному етапі) самозагорання масиву насіння соняшника, що було зумовлено підвищеним рівнем вологості та засміченості насіння, відсутністю контролю у декількох точках за його температурою у середній частині шахти і утворенням застійних ділянок в зоні сушіння та перебуває у причинно - наслідковому зв'язку із невідповідністю режиму його обробки вимогам ст. 5 Закону України ,,Про пожежну безпеку", п.п. 7.9.3.4, 7.9.3.9 Правил пожежної безпеки в Україні; п.п. 8.3.4, 8.3.9 Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України; п. 6.1.30 Рекомендацій щодо забезпечення пожежної безпеки при транспортуванні та зберіганні насіння олійних культур та ймовірніше за все п. 7.9.3.10 Правил пожежної безпеки в Україні; п. 8.3.10 Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України; п.п. 6.3.23, 6.3.26, 6.4.6 Рекомендацій щодо забезпечення пожежної безпеки при транспортуванні та зберіганні насіння олійних культур.
По другому питанню експертом надано відповідь, що осередкова зона пожежі, яка мала місце 13.10.2012р. близько 6-ї год. ранку на елеваторному комплексі ПП ,,Еллада" за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий, 14-а, була розташована у внутрішньому просторі зони сушки (сушильної шахти, бункеру для завантаження насіння) сушарки Chief CD 13/72 у товщі насіння соняшника, яким на момент виникнення пожежі була заповнена вказана зона сушки, в верхній її частині, на висоті Ѕ - 1/3 її висоти від даху та зміщена по горизонталі у напрямку ближче до лівої - торцевої стінки сушарки у співвідношенні 2/3 загальної ширини до правої торцевої стінки сушарки та 1/3 загальної ширини до лівої торцевої стінки вказаної сушарки, ближче до перегородки між зоною сушки та вентиляційною шахтою.
За змістом ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.
Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.
Колегія суддів зазначає, що даний експертний висновок узгоджується з матеріалами справи, містить обґрунтовані висновки на поставлені судом питання та є належним та допустимими доказом в розумінні ст. 34 ГПК України.
Зокрема, в дослідницькій частині зазначеного висновку досліджено версія щодо виникнення пожежі в результаті виникнення явища аварійного режиму (великих перехідних опорів) в роботі електричного двигуна, системи електричного живлення компонентів системи примусової вентиляції (системи видалення відпрацьованого агенту сушки), яка висувається відповідно до Технічного висновку додаткового розслідування від 20.11.2012р.
Так, відповідно до висновку експерта ,,конструктивно у верхній частині (на даху) даної сушилки було розташовано вентилятори системи примусової вентиляції. Керування роботою вентиляторів та положенням засувок могло здійснюватись дистанційно з центрального щита керування. Слід мати на увазі, що транзитні ділянки силових електричних мереж в просторі вентиляційної шахти (відділення видалення агернту сушки) конструктивно передбачені не були, а відповідно до змісту Протоколу №386 перевірки ізоляції кабельних ліній, проводів та електрообладнання від 25.11.2011 р. (надано додатково 03.10.2014р.) параметри опору електроізоляційних матеріалів даної електроустановки знаходились станом на 25.11.2011 р. у робочому стані (відповідали вимогам), а термін їх періодичного випробування, відповідно до вимог ГКД [12], станом на дату пожежі 13.10.2012p., вичерпаний не був (з дати випробування пройшло близько 11 міс.). Слід також відмітити, що за даними «Журналу ремонтів зерносушарки CHIEFF CD 13/72 Елеваторного комплекса №2» (надано додатково 03.10.2014р.) зафіксовано наступне:
- 25.09.2012 (за 18 днів до пожежі) «Неисправность вентилятора №2, после повторного запуска работает нормально»;
- 02.10.2012 (за 10 днів до пожежі) «Осмотр компрессора, вентиляторов» (зауваження за результатами огляду не зазначені).
Крім цього, над кожним із вентиляторів було встановлено спеціальну засувку для блокування можливості потрапляння сторонніх предметів (у т.ч. осадів) у простір вентиляційної шахти. Слід мати на увазі, що потрапляння таких предметів при працюючому вентиляторі унеможливлюється через існування зустрічного повітряного потоку від нього.
Таким чином, у разі виникнення явища аварійного режиму роботи в мережі вентиляторів, потрапляння електричних іскор та часток розпеченого металу у зону сушіння (у т.ч. в осередкову зону) було унеможливлено.
Крім цього, слід врахувати, що в разі виділення іскор з вентиляторів чи їх електричних мереж, останні повинні були падати у простір вентиляційної шахти проти руху повітря , що виводилось вентиляторами на ззовні".
Тобто, зазначеним експертним висновком встановлено, що причиною пожежі, яка мала місце 13.10.2012р. на елеваторному комплексі ПП ,,Еллада" за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий, 14-а у внутрішньому просторі сушильної шахти (бункеру) сушарки Chief CD 13/72, є виникнення горіння в результаті протікання комбінованого процесу мікробіологічного та хімічного самозагорання масиву насіння соняшника, що було зумовлено підвищеним рівнем вологості та засміченості насіння, відсутністю контролю у декількох точках за його температурою у середній частині шахти і утворенням застійних ділянок в зоні сушіння, а не аварійна робота електрообладнання, як про те зазначає позивач.
Слід також зазначити, що висновок експерта за результатами проведення судової пожежно - технічної експертизи № 3657/14-47/3316/3317/15-46 від 12.03.2015р. підтверджує висновок експерта № 11736/12-37 від 14.02.2013р., виготовленого на замовлення відповідача.
Технічний висновок додаткового розслідування від 20.11.2012р., на який посилається позивач як на доказ страхового випадку, суд оцінює критично, оскільки, по перше, в ньому встановлено лише найбільш вірогідну причину виникнення пожежі елеваторного комплексу № 2, зерносушарки CHIEF CD 13/72 ПП ,,Еллада" за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий, 14а - аварійна робота (коротке замикання, струмові перевантаження, великі перехідні опори) електрообладнання (електромережі), по друге,
складання такого висновку не передбачено нормами чинного законодавства. Основним нормативно-правовим актом, яким регламентується робота дослідно- випробувальних лабораторій є Настанова з організації роботи дослідно- випробувальної лабораторії Головного управління (управління) МНС України в області та м. Києві, затверджена Наказом МНС України № 289 від 15.05.2006р. Згідно п. 3.8 Настанови за результатами дослідження пожеж складаються технічні висновки. Настановою не передбачені повноваження ДВЛ на складання будь-яких технічних висновків додаткових розслідувань. Пунктом 3.9 Настанови визначено, що єдиним документом, який крім технічного висновку може бути складений ДВЛ за результатами пожежі, є звіт, який надсилається до УкрНДІПБ у місячний термін після виникнення пожежі. Такого звіту матеріали справи не містять.
Також колегія суддів зазначає, що додаткова перевірка, за результатами якої був складений Технічний висновок додаткового розслідування, проводилась за актом внутрішнього розслідування комісії ПП ,,Еллада", що викликає сумнів у його об'єктивності.
Відповідно до п. 13.3.7 договору страхування підставами для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування є порушення страхувальником встановлених чинним законодавством та нормативними актами України правил пожежної безпеки, охорони, експлуатації й обслуговування приміщень або інших аналогічних норм, що призвело до настання страхової події.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що подія, яка сталась із застрахованим майном не є страховим випадком, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 4 106 461,01 грн., а також пені та 3% річних.
Щодо другої підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до п.9.2.5 договору страхування страхувальник зобов'язаний при настанні події, що може бути визнана страховою за умовами цього договору, повідомити страховика про її настання у строк, передбачений умовами договору, та діяти відповідно до розділу 11 договору.
Пунктом 9.2.11 договору страхування передбачено, що страхувальник зобов'язаний надати страховику документи, необхідні для з'ясування всіх істотних обставин події, що має ознаки страхової та здійснення виплати страхового відшкодування, визначені договором протягом строку визначеного договором.
В пункті 11.1 договору страхування визначений чіткий перелік документів, які надаються страхувальником для підтвердження страхової події, та встановлено зобов'язання страхувальника надати ці документи протягом 30 календарних днів з дня настання страхової події.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в порушення 30-ти денного терміну на адресу ПАТ ,,СК ,,Брокбізнес" не були надані наступні документи:
- висновок служби пожежної безпеки (п. 11.1.4 договору страхування);
- лист вигодонабувача (п. 11.1.11 договору страхування);
- документ, що підтверджує особу одержувача страхового відшкодування (п. 11.1.12 договору страхування).
Зазначені документи були надані позивачем лише 26.03.2013 року, незважаючи на те, що додатковий запит про їх надання (лист вих. № 378-11 від 20.02.2013 р.) було одержано позивачем 27.02.2013 року, а відповідь на нього згідно кур'єрської накладної позивач направив тільки 21.03.2013 року.
Відповідно до п.п.13.3.6, 13.3.12 договору страхування порушення страхувальником умов вказаного договору в частині надання документів у строки, передбачені договором, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
За наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки останнім були порушені умови договору добровільного страхування майна № 004/009-008049/019 МА від 26.11.2011 р. в частині надання документів в строки, передбачені умовами договору.
Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2013р. у справі №912/1205/13, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення суду є законним, обґрунтованим та відповідає обставинам справи, а тому його слід залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства ,,Еллада" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2013р. у справі № 912/1205/13 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя В.Г. Суховий
Судді Г.А. Жук
А.О. Мальченко
Повний текст складено та підписано 29.04.2015р.