"27" квітня 2015 р. Справа № 908/6328/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.
при секретарі Кузнєцовій І.В.
за участю представників:
позивача - Гребенченко О. А.. (довіреність № б/н, від 01.11.2014 року),
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1751 З/1-12) на рішення господарського суду Запорізької області від 11 лютого 2015 року у справі №908/6328/14,
за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ДеЛаваль", м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос - Дон", м. Донецьк,
про стягнення грошових коштів,
У грудні 2014 року до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ДеЛаваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос - Дон", про стягнення грошових коштів в розмірі 60444,29 грн., з яких: 50562,44 грн. основного боргу, 5313,30 грн. пені, 673,24 грн. 3% річних, 3893,31 грн. інфляційних витрат.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11 лютого 2015 року у справі №908/6328/14 (суддя Кутіщева - Арнет Н.С.) позов задоволено.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 року по справі №908/6328/14 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ "Кронос - Дон" на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ДеЛаваль" пені у сумі 4783,77 грн., прийнявши в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір пені у сумі 5315,30 грн. на 90% та стягнути з ТОВ "Кронос - Дон" на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ДеЛаваль" пеню у сумі 531,53 грн. Відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11 лютого 2015 року у справі №908/6328/14 на 12 місяців від дня прийняття постанови у цій справі. Покласти на позивача судові витрати відповідача, пов'язані з подачею цієї апеляційної скарги.
Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, свого представника до суду не направив. Про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.117).
Позивач надав відзив (вх. №6833, від 27.04.2015 року) на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Кронос-Дон», рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 року у справі №908/6328/14 залишити без змін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав відзив на апеляційну скаргу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 травня 2014 року між Дочірним підприємством з іноземними інвестиціями "ДеЛаваль" (надалі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кронос-Дон" (надалі - відповідач, замовник) було укладено договір підряду № 03-06-2013-РКНД (надалі - договір), згідно якого позивач виконує за дорученням відповідача монтажні та пусконалагоджувальні роботи (далі - роботи) по встановленню обладнання.
Відповідно до п. п. 5.1., 5.3.1, 5.3.2. ст. 5 договору, загальна ціна робіт становить 252812,22 грн., у тому числі ПДВ 20% - 42135,37 грн., оплата за цим договором підряду здійснюється шляхом передплати в розмірі 50 %, що становить 126406, 11 грн., протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання договору підряду, та залишок в розмірі 50% протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання акту здачі-приймання робіт.
Згідно з п. 2.1. договору, замовник доручає, а підрядник виконує монтажні та пусконалагоджувальні роботи по встановленню обладнання на об'єкті, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх на умовах, які визначені договором.
Згідно з п. 3.1. договору, роботи виконуються підрядником своїми силами із обладнання, визначеного в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 3.2. договору, підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 5 робочих днів з моменту отримання підрядником оплати згідно з п. 5.3.1 договору, та виконання замовником п. 4.1.5. договори та при умові перевірки комплектності обладнання. Згідно з п. 3.3. договору, строк виконання робіт буде складати: протягом 30 робочих днів, та при умові своєчасного та незалежного виконання замовником підготовчих робіт та своєчасного та належного виконання замовником інших положень договору. Підрядник вправі без будь-яких санкцій для себе збільшити строк вирішення робіт у випадку невиконання або неналежного виконання замовником цього договору та/або у випадку, якщо роботи не можуть бути виконані у встановлений строк з причин, які не залежать від підрядника.
Згідно з п. 3.5. договору, після закінчення виконання робіт підрядник надає замовнику акт здачі-приймання робіт у 2-х екземплярах, який замовник протягом 1 робочого дня з дня отримання зобов'язується підписати та повернути один екземпляр підряднику. У випадку наявності недоліків в роботах та/або будь-яких інших претензій у замовника до підрядника щодо виконання цього договору, замовник зобов'язується підписати акт здачі-приймання робіт із зазначенням у ньому таких недоліків робіт та/або таких претензій. Замовник втрачає право посилатись на недоліки в роботах та/або пред'являти підряднику будь-які інші претензії щодо виконання підрядником договору, якщо такі недоліки та/або претензії не були зазначені замовником при підписанні акту здачі-приймання робіт. Протягом гарантійного терміну претензії щодо прихованих недоліків робіт можуть бути пред'явлені замовником підряднику у порядку та в межах, що встановлені пунктами 6.6.-6.10. договору.
Відповідачем було сплачено за договором підряду 202249,78 грн., у тому числі 50% вартості робіт в якості передплати, що підтверджується випискою з банку № 2014/95 від 29.05.2014р., (копія додана до матеріалів справи).
Позивачем, за договором підряду, роботи виконані в повному обсязі, про що складено акт виконання монтажу устаткування від 30.05.2014 року, який підписаний позивачем та відповідачем без зауважень (акт доданий до матеріалів справи).
Згідно з п. 4.1.1. договору, замовник зобов'язався здійснювати оплату та прийняти роботи в порядку та строки визначені договором.
Відповідач, відповідно до п.5.3.2. договору підряду, повинен був до 06 червня 2014 року включно сплатити позивачу залишок вартості робіт у розмірі 50562,44 грн.
Однак, відповідач, в порушення строку оплати, зазначеного в п. 5.3.2. ст. 5 договору підряду, не сплатив до цього часу кошти в розмірі 50562,44 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором підряду станом на 17.11.2014 року становить 50562,44 грн.
Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язанням, у свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
На підставі вищезазначеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 50562,44 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи (акт про виконання монтажу устаткування від 30.05.2014р., підписаний та скріплений печатками сторін) та підлягає задоволенню.
Згідно з п. 7.5. договору, у випадку прострочення платежу згідно з п. 5.3.2. договору, замовник зобов'язаний також сплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення.
Позивачем на підставі п. 7.5. договору, пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 5315,30 грн. (детальний розрахунок пені доданий до матеріалів справи).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. З Закону України „Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від простроченої суми та не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Ч. 1, 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом, щодо окремих видів зобов'язань, може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 5315,30 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Позивач також просив суд стягнути з відповідача 3893,31 грн. втрат від інфляції та 673,24 грн. 3 % річних (детальний розрахунок суми індексу інфляції та 3 % річних доданий до матеріалів справи).
Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 3893,31 грн. втрат від інфляції та 673,24 грн. 3 % річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Колегія суддів зазначає, що відповідач належним чином не обґрунтував необхідність надання відстрочки, яка б гарантувала виконання рішення через 12 місяців, та зменшення пені на 90%, адже в апеляційній скарзі не міститься достатніх доказів на підтвердження його вимог.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає вимоги апеляційної скарги не підтвердженими належними доказами, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для їх задоволення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ДеЛаваль", у зв'язку з тим, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 33, 43, 85, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду,
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 11 лютого 2015 року у справі №908/6328/14 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 28.04.2015 року
Головуючий суддя Черленяк М.І.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Хачатрян В.С.