04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"28" квітня 2015 р. Справа№ 910/29084/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сухового В.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Жук Г.А.
при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ,,Українська охоронно - страхова компанія"
на рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2015р.
у справі № 910/29084/14 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Приватного акціонерного товариства ,,Страхова компанія ,,АХА Страхування"
до Приватного акціонерного товариства ,,Українська охоронно - страхова компанія"
про стягнення 14 818,09 грн.
Приватне акціонерне товариство ,,Страхова компанія ,,АХА Страхування" (далі - позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства ,,Українська охоронно - страхова компанія" (далі - відповідач) про стягнення 14 818,09 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.02.2015р. у даній справі позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 13 818,09 грн. страхового відшкодування та 1 703,70 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у даній справі та наявність підстав для їх часткового задоволення.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2015р. у справі
№ 910/29084/14 змінити в частині розміру задоволених позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача 11 092,58 грн. матеріальної шкоди. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права в частині 3 725,50 грн. та зазначає про те, що обов'язки відповідача виконуються в межах встановлених договором обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0918692 від 11.04.2013р., що регламентується Законом України ,,Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким передбачено відшкодування страховиком витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, що підлягають заміні. Відповідно до Звіту № 762 від 06.12.2013р. з оцінки транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу ,,Фольксваген", державний реєстраційний номер ВС 5070 СН складає 12 092,58 грн. Таким чином, на думку скаржника, відшкодуванню підлягає 11 092,58 грн., яка вирахувана виходячи з розміру вартості визначеному в Звіті за відрахуванням франшизи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на її необґрунтованість та просить оскаржуване рішення залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 28.04.2015р.
В судовому засіданні 28.04.2015р. представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду скарги повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411612905657.
Представник позивача не заперечував проти розгляду скарги за відсутності представника відповідача.
Колегія суддів, враховуючи належне повідомлення представника відповідача вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню у зв'язку з таким.
07.11.2013р. в м. Києві по вул. Паркова дорога, 1/3 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ,,Фольксваген", державний реєстраційний номер ВС 5070 СН, що належить Коваленку І.І., під керуванням Дараги М.М. та автомобіля ,,Тойота", державний реєстраційний номер АА 0809 ІІ, під керуванням Даниленка С.О.
В результаті дорожньо - транспортної пригоди пошкоджено автомобіль ,,Фольксваген", державний реєстраційний номер ВС 5070 СН, що підтверджується довідкою ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 40).
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 05.12.2013р. у справі № 757/25461/13-п у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнано винним Даниленка С.О. і накладено на винну особу штраф у сумі 340 грн. (а.с.43).
Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2013р. між АТ ,,СК ,,АХА Страхування" (далі - страховик, позивач) та Коваленком І.І. (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту 263065Га/13лвАС, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом (а.с. 20-30).
За змістом розділу п. 5 договору застрахованим транспортним засобом є автомобіль ,,Фольксваген", державний реєстраційний номер ВС 5070 СН.
Пунктом 14.1 договору умовою виплати страхового відшкодування є - на базі СТО за вибором страховика.
Відповідно до звіту з визначення вартості матеріального збитку № 762 від 06.12.2013р. вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу ,,Фольксваген", державний реєстраційний номер ВС 5070 СН, внаслідок ДТП, склав 12 092,58 грн., а відповідно до рахунку СТО № 2310130570-3 від 15.11.2013р. - ремонт склав 14 818,09 грн.
На підставі рахунку СТО № 2310130570-3 від 15.11.2013р., страхового акту № 1.00.1.13.16707/VESKO41059 від 21.11.2013р. ПрАТ ,,СК ,,АХА Страхування" перерахувало на користь СТО суму страхового відшкодування у розмірі 14 818,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 73 149 від 22.11.2013р.
Згідно з положеннями ст. 25 Закону України ,,Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Статтею 27 Закон України ,,Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Сплативши страхову виплату за завдану внаслідок ДТП шкоду автомобілю ,,Фольксваген", державний реєстраційний номер ВС 5070 СН, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як свідчать матеріали справи цивільно-правова відповідальність водія Даниленка С.О. під час експлуатації автомобіля ,,Тойота", державний реєстраційний номер АА 0809 ІІ, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АС/0918692 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 1 000 грн.
Отже, відповідач є особою, на яку полісом № №АС/0918692 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля ,,Тойота", державний реєстраційний номер АА 0809 ІІ, на час ДТП.
Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України ,,Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 15.04.2014р. про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 14 818,09 грн., доказів сплати якої матеріали справи не містять.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що відповідно до Звіту № 762 від 06.12.2013р. з оцінки транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу ,,Фольксваген", державний реєстраційний номер ВС 5070 СН складає 12 092,58 грн., тому відшкодуванню підлягає 11 092,58 грн., яка вирахувана виходячи з розміру вартості визначеному в Звіті за відрахуванням франшизи.
Як вже зазначалось вище, на підставі рахунку СТО № 2310130570-3 від 15.11.2013р., страхового акту № 1.00.1.13.16707/VESKO41059 від 21.11.2013р. ПрАТ ,,СК ,,АХА Страхування" перерахувало на користь СТО суму страхового відшкодування у розмірі 14 818,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 73 149 від 22.11.2013р.
Згідно положень ч. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 1 000 грн.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розмір суми страхового відшкодування, яке підлягає виплаті відповідачем становить 13 818,09 грн., яке розраховане виходячи з 14 818,09 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 1 000,00 грн. (франшиза).
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для їх часткового задоволення в розмірі 13 818,09 грн.
Щодо доводів відповідача про виплату страхового відшкодування із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, які відхилені судом першої інстанції, та, зокрема, є обґрунтуванням апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України ,,Про страхування" від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат й у межах загального строку позовної давності, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.
Вищевказане є правовою позицією, висловленою судовими палатами у цивільних та господарських справах Верховного Суду України при розгляді справи № 6-112цс13.
Як вже зазначалось вище, згідно з положеннями ст. 25 Закону України ,,Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту 263065Га/13лвАС, при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої в розділі 10 договору франшизи по відповідному ризику (яка у даному випадку, становить 0,00), але не більше страхової суми. При цьому, розмір збитків визначається з урахуванням зазначених в розділі 14 умов (п.28.11). За даним договором розмір збитків визначається на базі СТО за вибором страховика, та при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО за вибором страховика.
Вартість ремонту транспортного засобу ,,Фольксваген", державний реєстраційний номер ВС 5070 СН склала 14 818,09 грн., що підтверджується рахунком СТО № 2310130570-3 від 15.11.2013р.
Перераховані кошти на користь СТО у розмірі 14 818,09 грн. за ремонт пошкодженого автомобіля і є фактичними витратами позивача в розумінні положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України ,,Про страхування", які мають бути відшкодовані позивачем.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 15.04.2015р. у справі № 910/7163/14 Законами України ,,Про страхування" та ,,Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.
Крім того, відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за №1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
З матеріалів справи вбачається, що рік випуску автомобіля ,,Фольксваген" державний реєстраційний номер ВС 5070 СН - 2010р., а отже на момент ДТП (07.11.2013р.) строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.
Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2015р. у справі №910/29084/14, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2015р. у справі № 910/29084/14 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його скасування або зміни, відсутні. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд
1. Рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2015р. у справі № 910/29084/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ,,Українська охоронно - страхова компанія" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя В.Г. Суховий
Судді А.О. Мальченко
Г.А. Жук
Повний текст складено та підписано 29.04.2015р.