ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.04.2015Справа №910/6698/15-г
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
до Акціонерного товариства «Просто-страхування»
про стягнення 6 255, 77 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Тараненко А.П.
від відповідача:не з'явились
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Просто-страхування» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6 255, 77 грн. Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу, у зв'язку з чим у нього вникло право вимоги в порядку регресу до Акціонерного товариства «Просто-страхування».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 р. порушено провадження у справі № 910/6698/15-г призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.04.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
15.04.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти прозову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі оціненої шкоди на суму 3 170, 86 грн.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.
У судовому засіданні 15.04.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
11.10.2013 р. між Соколенко Валерієм Васильовичем та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» укладено договір добровільного страхування автотранспорту № 131266/4002/0038313, за яким застраховано автомобіль «Volkswagen Passat», державний номер СВ8058АТ.
Термін дії договору встановлено до 12.10.2014 р.
Вигодонабувачем за договором визначено Соколенка Валерія Васильовича.
18.09.2014 р. в місті Чернігові по вул. Рокосовського, 70 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen Passat», державний номер СВ8058АТ що належить Соколенку Валерію Васильовичу під керуванням Соколенко Ольгот Олександрівни та автомобіля «Geely» державний номер СВ3391АХ, яким керувала Вдовіна Вікторія Віталіївна.
Як встановлено судом, в результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено застрахований Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» автомобіль «Volkswagen Passat», державний номер СВ8058АТ.
У відповідності до постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 16.10.2014 р. Вдовіну Вікторію Віталіївну притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у вигляді стягнення штрафу.
Відповідно до висновку експертного дослідження транспортного засобу № 426 від 08.102014 р. звіту вартість відновлювального ремонту транспортного засобу для усунення пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 18.09.2014 р. становить 7 171, 89 грн.
Відповідно до страхового акту № 00152294 від 10.10.2014 р. належна до виплати сума страхового відшкодування становить 7 586, 84 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ремонт автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер СВ8058АТ здійснено Приватним підприємством «Автопрофскрвіс».
Платіжним дорученням № 0161130 від 14.10.2014 р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» перерахувало суму страхового відшкодування за договором № 131266/4002/0038313 у розмірі 7 586, 84 грн. на користь Приватного підприємства «Автопрофскрвіс».
Цивільно-правова відповідальність водія за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу - автомобіля «Geely» державний номер СВ3391АХ застрахована Акціонерним товариством «Просто-страхування» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6111866, за яким ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну встановлено у розмірі 50 000, 00 грн. та франшиза - 0, 00 грн.
У грудні 2014 року позивач звернувся до відповідача із заяво про виплату страхового відшкодування в порядку ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» у розмірі 7 586, 84 грн.
Листом від 19.02.2015 р. відповідач повідомив що вартість матеріального збитку, завданого власнику «Volkswagen Passat», державний номер СВ8058АТ визначено експертним висновком та становить 3 170, 86 грн.
Платіжним дорученням № 2826 від 18.03.2015 р. відповідач перерахував на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер СВ8058АТ у розмірі 3 170, 86 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» зазначає, що у зв'язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер СВ8058АТ, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу - автомобіля ««Geely» державний номер СВ3391АХ застрахована Акціонерним товариством «Просто-страхування», позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу.
Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що Акціонерним товариством «Просто-страхування» виплачено страхове відшкодування Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Уніка» у сумі 3 170, 86 грн., що визначено на підставі експертного висновку № 1777.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Положеннями ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
У відповідності до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер СВ8058АТ, у водія автомобіля «Geely» державний номер СВ3391АХ виник обов'язок відшкодувати власнику пошкодженого автомобіля витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Разом з тим, як встановлено судом, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» здійснено виплату страхового відшкодування власнику автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер СВ8058АТ , а відтак - у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до водія автомобіля «Geely» державний номер СВ3391АХ.
В той же час, судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Geely» державний номер СВ3391АХ була застрахована Акціонерним товариством «Просто-страхування» за полісом № АІ/6111866.
У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 1 ст. 1197 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Тобто, відшкодування шкоди в порядку регресу здійснюється саме в межах фактично понесених витрат, що підтверджено документально.
Так, у даній справі підтверджується понесення позивачем витрат, пов'язаних з ремонтом застрахованого автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер СВ8058АТ на суму 7 586, 84 грн., в той час як відповідачем фактично відшкодовано 3 170, 86 грн. відповідно до платіжного доручення № 2826 від 18.03.2015 р.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Підсумовуючи вищевикладене, здійснивши оцінку наявних у справі доказів, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених ним обґрунтувань, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення подову у розмірі 3 084, 91 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Просто-страхування» (04 050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01601, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533), страхове відшкодування в порядку регресу у сумі 3 084, 91 (три тисячі вісімдесят чотири грн. 91 коп.) грн. та 900, 95 (дев'ятсот грн. 95 коп.) грн. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 20.04.2015 р.
Суддя Пригунова А.Б.