ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.04.2015Справа №910/22606/14
За позовомДочірнього підприємства «Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» «Фаворит-Плюс»
доДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
про внесення змін до Договору поставки №162(3)14УК від 12.05.2014
Головуючий суддя: Яковенко А.В.
Судді: Літвінова М.Є.
Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача -Іванська О.А. дов. №б/н від 07.03.2014р.
від відповідач -Близнюкова С.І. дов. №339 від 20.03.201р.
Позивач - Дочірнє підприємство «Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» «Фаворит-Плюс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про внесення змін до Договору поставки продукції №162(3)14УК від 12.05.2014, крім того просили судові витрати у розмірі 1 827,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з істотною зміною обставин, які полягають у зростанні вартості іноземною валюти з квітня 2013 року по серпень 2014 більше ніж на 60%, виконання договору на попередніх умовах порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 у справі №910/22606/14 (суддя Головіна К.І.) позовну заяву Дочірнього підприємства «Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» «Фаворит-Плюс» повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» «Фаворит-Плюс» задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 у справі №910/22606/14 скасовано, позовну заяву Дочірнього підприємства «Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» «Фаворит-Плюс» та додані до неї документи передано на розгляд Господарського суду міста Києва.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №04-23/1224 від 11.12.2014 призначено автоматичний розподіл справи №910/22606/14, у зв'язку з перебуванням судді Головіної К.І. на навчанні у Національній школі суддів України.
В результаті автоматичного розподілу справи №910/22606/14, остання 12.12.2014 передана судді Яковенко А.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 справу №910/22606/14 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 26.01.2015.
23.01.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив №28-23/864 від 15.01.2015 на позовну заяву з додатками, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 розгляд справи відкладався на 09.02.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 18.02.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2015 вирішено розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.
Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 18.02.2015 для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Яковенко А.В. (головуюча), судді: Літвінова М.Є., Босий В.П.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2015 справу №910/22606/14 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Яковенко А.В. (головуюча), судді: Літвінова М.Є., Босий В.П. та призначено справу до розгляду на 25.03.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 20.04.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судове засідання з'явився 20.04.2015 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання 20.04.2015 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/22606/14.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.04.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
12.05.2014 між Дочірнім підприємством «Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» «Фаворит-Плюс» (далі - Постачальник, Позивач) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Покупець, Відповідач) укладено Договір поставки продукції №162(3)14УК (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі поставити обладнання і надати супутні послуги з впровадження Автоматизованої системи радіаційного контролю спецкорпусу №1 ВП «Запорізька АЕС» (АСРК СК-1), (далі - Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти і сплатити Товар.
Згідно з п. 1.3. Договору строк виконання Постачальником зобов'язань за Договором: жовтень 2014 - квітень 2016. Поставка товару здійснюється згідно з «График поставки оборудования по мероприятию «Реконструкция системы АКРБ. Замена оборудования РК СК-1. Расширение функций в соответствии с требованиями НД» в 2014-2016гг.» (додаток №1 до договору, який є його невід'ємною частиною).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Товар, який поставляється, по своїй якості повинен підтверджуватися сертифікатом відповідності, виданим органом, акредитованим в УкрСЕПРО, висновком державної токсиколого-гігієнічної експертизи МОЗУ, сертифікатом якості, виданим підприємством-виробником, сертифікатом УкрСЕПРО на кабельну продукцію (або іноземними сертифікатами та свідоцтвами про їхнє визнання в Україні), паспортом (формуляром), відомостями експлуатаційних документів, та відповідати вимогам наченим ТвіУП (додаток №2 даного Договору).
Постачальник зобов'язаний надати Покупцю копїї технічних умов, технічних завдань, технічних специфікацій, узгоджених ДП «НАЕК «Енергоатом», Держатомрегулювання України і Держтехногенбезпеки, за якими виготовляється та авляється товар.
Приписами п. 2.3.-2.4. Договору передбачено, що Постачальник забезпечує Покупцю можливість проведення на будь-якій стадії Договору перевірки виробництва і Товару на відповідність стандартам, технічним нормам. Постачальник (виробник обладнання) повинен вказати в програмі забезпечення якості контрольні перевірки, в яких буде брати участь Покупець. Програма забезпечення якості повинна бути розроблена й погоджена з Покупцем до початку виробництва Товару. У разі виявлення Покупцем невідповідностей виробництва та/або Товару зазначеним стандартам, нормам і правилам, Покупець має право відмовитись від Товару, якщо невідповідності не будуть усунені у строк, який дозволить здійснити його постачання у строк, визначений умовами Договору. Постачальник зобов'язаний надати Покупцю програму якості виготовлення Товару (програму контролю характеристик, інше). Підтвердження відповідності Товару технічним умовам відбувається на стадії приймально-здаточних випробувань на підприємстві-виробнику по програмі, узгодженій з ВП «Запорізька АЕС».
Крім того, сторони погодили, що обладнання, що поставляється, призначене для використання на системах, важливих для безпеки АЕС, та має клас безпеки ЗН (ЗіП та Принтер - 4Н) згідно з НП 306.2.141-2008. Обладнання повинно бути сейсмостійким при проектному землетрусі 7 балів(за ДСТУ Б.В.1.1 -28:2010 (п. 2.5. Договору).
Згідно з п. 3.1. Договору Загальна вартість Договору, з урахуванням супутніх послуг, надання яких передбачене розділом 7 та ТВіУП (додаток №2 до Договору) Договору, становить 42 310 550,00 грн. (сорок два мільйони триста десять тисяч п'ятсот п'ятдесят грн.), в тому числі числі ПДВ 20% -7 051 758,33 грн.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що вартість останнього базується на умовах поставки, зазначених у п. 4.1 Договору, і включає в себе витрати на виготовлення, упаковку, транспортування, оформлення товаросупровідних та інших необхідних документів, а також витрати, пов'язані з наданням супутніх послуг в обсязі, передбаченому розділом 7 та ТВіУП (додаток №2), в тому числі:
- витрати на видачу вихідних даних проектній організації для проекту прив'язки устаткування, включаючи схему структурну, схему електричну з'єднань, вимоги до заземлення, монтажно-настановчі креслення;
- витрати на розробку та узгодження з ДП «НАЕК «Енергоатом», Держатомрегулювання України та Держтехногенбезпеки технічних умов на обладнання (або Технічної специфікації);
- витрати на розробку та узгодження з ДП «НАЕК «Енергоатом», Держатомрегулювання України технічних завдань на поставку та сполучення обладнання (включаючи програмні засоби), що постачається з існуючим обладнанням;
- витрати на здійснення нагляду при проведенні монтажу в обсязі поставленого обладнання на майданчику Покупця;
- витрати на автономні налагодження і випробування;
- витрати на участь фахівців Постачальника в попередніх комплексних випробуваннях на майданчику Покупця;
- витрати на проведення метрологічної атестації обладнання;
- витрати на навчання персоналу Покупця;
- витрати на участь у заводських приймальних випробувань (в т.ч. представників Покупця й Держатомрегулювання України), попередніх комплексних випробуваннях, а також на участь у проведенні дослідної експлуатації і прийманні в промислову експлуатацію, гарантійний супровід.
Відповідно до п. 3.3. Договору оплата за останнім здійснюється в наступному порядку:
Розрахунок за Товар, поставлений відповідно до Графіку поставки (додаток №1 до Договору), та супутні послуги, надані в обсязі, передбаченому розділом 7 Договору та ТВІУП (додаток №2 до Договору), здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника наступним чином:
- 6 650 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% 1 108 333,33 грн.) - протягом 30 банківських днів після виконання Постачальником зобов'язань по поставці Товару в 2014р., передбачених Графікомпоставки (додаток №1);
- 15 700 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% 2 616 666,66 грн.) - протягом 2015 р, після виконання Постачальником зобов'язань по поставці Товару в 2015р., передбачених Графіком поставки (додаток №1);
- 19 960 550,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% 3 326 758,33 грн.) - протягом 2016р., після виконання Постачальником зобов'язань по поставці Товару в 2016р., передбачених Графіком поставки (додаток №1), та за наявності підписаного між Постачальником і Покупцем Акту про виконання нагляду при проведенні монтажу і автономного налагодження і випробування обладнання (включаючи програмні засоби) та інших супутнііх послуг, що поставляються (передбачених розділом 7 Договору).
Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі .буми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
Згідно з п. 4.1. Договору Поставка товару відбувається на умовах: DDP згідно з правилами Інкотермс 2010 - м. Енергодар, Запорізької обл., Вантажоодержувач - Запорізьке відділення ВП «Складське господарство», вул. Промислова, 133, (склад №6) м. Енергодар, Запорізької області
Пунктом 7.1. Договору встановлено, що Постачальник зобов'язаний окрім документів, вказаних в розділі 4 Договору, надати Покупцю:
- програму забезпечення якості (ПЗЯ) погоджену з Покупцем і з Держатомрегулювання України (при необхідності) всі етапи реалізації проекту відповідно ПЗЯ;
- копії діючих технічних умов на обладнання й кабель (або Технічні специфікації), погоджених у встановленому порядку із ДП «НАЕК «Енергоатом», Держатомрегулювання України та Держтехногенбезпеки, протягом одного місяця після укладання договору;
- технічне завдання на систему радіаційного контролю спецкорпусу №1, що постачачається (включаючи програмні засоби);
- протоколи обміну (стикування) АСРК СК-1 із суміжними системами, погоджених із Покупцем;
- програми заводських приймальних випробувань, погоджених із Покупцем й Держатомрегулювання України;
- вихідні дані проектній організації для прив'язки обладнання, включаючи схему структурну, схему електричну з'єднань, вимоги до заземлення, монтажно-настановні креслення, протягом одного місяця після укладання договору;
- програму налагоджувальних робіт на майданчику Покупця, погоджену із Покупцем;
- програми і методики автономного налагодження та випробувань на майданчику Покупця, погоджених із Покупцем у строк до автономного налагодження;
- звіт про виконані проектно-конструкторські роботи, розрахунки по проекту й аналізу проекту відповідно до ТВіУП (додаток №2 до Договору);
- програми вхідного контролю обладнання, що постачається, погоджені Покупцем;
- узгодити із Покупцем програми навчання експлуатаційного та ремонтного персоналу;
- узгоджує з Покупцем програми валідації, звіт по валідації.
Приписами п. 7.2. Договору погоджено, що Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю Товар, вказаний в п. 11 Договору, разом із супутними послугами, обсяг яких визначений у ТВіУП (додаток №2 до Договору), у том числі:
- здійснити установку і налагодження програмного забезпечення в обладнання, що постачається;
- забезпечити виготовлення і проведення заводських приймальних випробувань (за участю представників Покупця й Держатомрегулювання України) на майданчику підприємства - виробника;
- здійснити нагляд при проведенні монтажу, автономне налагодження і випробування в обсязі поставленого обладнання (включаючи програмні засоби), за результатами якого Сторонами складається відповідний Акт;
- здійснити навчання персоналу Покупця за узгодженими з Покупцем програмами і в строки, що передують монтажним і налагоджувальним роботам;
- забезпечити участь фахівців Постачальника в попередніх комплексних випробуваннях на майданчику Покупця;
- забезпечити участь фахівців Постачальника у проведенні дослідної експлуатації строком 36 (тридцять шість) місяці;
- забезпечити проведення метрологічної атестації поставленого обладнання на майданчику Покупця у процесі дослідної експлуатації;
- здійснити усунення зауважень, виявлених у процесі комплексних випробувань і дослідної експлуатації;
- забезпечити участь фахівців Постачальника у проведенні дослідної експлуатації. У процесі дослідної експлуатації обладнання, що поставляється, Постачальник зобов'язаний забезпечити проведення державної метрологічної атестації;
- забезпечити участь фахівців Постачальника у випробуваннях з приймання Товару в просислову експлуатацію;
- забезпечує гарантійний супровід устаткування Системи строком 36 (тридцять шість) місяців з моменту приймання Системи в дослідну експлуатацію.
Вартість супутних послуг, які надаються Постачальником, входить в вартість Договору, передбачену пунктами 1.1 та 3.1 Договору.
Сторони також погодили, що Постачальник зобов'язаний пройти оцінку як постачальник ДП НАЕК «Енергоатом» до початку поставки Товару (якщо Постачальник одночасно є виробником Товару). В разі, якщо Постачальник не є виробником Товару, він зобов'язаний забезпечити проходження такої оцінки виробником Товару (п. 8.8. Договору).
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Спір у справі виник у зв'язку з відмовою Відповідача вносити зміни до Договору на підставі зростання вартості іноземною валюти з квітня 2013 року по серпень 2014 більше ніж на 60%, що, у свою чергу, при умові виконання договору порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить Позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у частині першій статті 651 ЦК України.
Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2014 Відповідачем отримано від Позивача лист №3/248 від 17.10.2014 з пропозицією внести зміни до Договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укалденні Договору.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Суттєвою зміною обставин в розумінні ст. 652 ЦК України є непередбачена зміна зовнішніх обставин, яка не залежить від волі сторін. При цьому обставини повинні змінитись настільки, що якби сторони могли це передбачити , вони не уклали би такий договір або уклали би його на інших умовах.
Разом з цим, при наявності суттєвої зміни обставин, зміна договору за рішенням суду допускається лише у виключних випадках. Для цього, крім наявності чотирьох умов передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, необхідна наявність, ще однієї з двох умов: розірвання договору суперечить громадським інтересам, або потягне для сторін збитки, що значно перевищують витрати необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Отже, закон пов'язує можливість зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України при істотній зміні обставин (Постанова Верховного суду України від 27.02.2012 за № 3-9гс12).
Таким чином, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.
Відповідно при зверненні з вимогами про зміну умов Договору, на підставі статті 652 ЦК України на позивача покладається, у відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.
Наявності усіх чотирьох умов, необхідних для зміни Договору, у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, Позивачем не доведено.
Суд відзначає, що настання зазначених у Договорі обставин непереборної сили (форс-мажору) Позивачем у визначеному Сторонами порядку не підтверджено.
Згідно з п. 3.2 розділу 3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України від 15 липня 2014 за №40(3), не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсі в іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.
За визначенням наведеним у ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, відповідно погіршення становища товариства внаслідок необхідності виконання договірних зобов'язань через підвищення курсу іноземних валют та в умовах фінансової кризи, не є підставою вважати, що зміна обставин про яку зазначає Позивач, зумовлена причинами, які останнім не могли бути усунуті після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися.
Зміна курсу долару США та Євро по відношенні до гривні не свідчить про істотну зміну обставин в розумінні положень ст. 652 ЦК України відносно спірного Договору.
Аналогічна правова позиція була висловлена в Постанові Вищого господарського суду України від 21.01.2015 у справі №910/14689/14.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національний банк України» офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.
Валютні курси, як зазначено у ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, згідно з Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженим постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003 за №496, офіційний курс гривні до іноземних валют, встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.
Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, укладаючи спірний Договір, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення Договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
Позивачем не доведено, що сторони при укладенні спірного Договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.
З приводу обов'язкової зміни умов Договору стосовно ціни, передбаченої п. 7 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Закупівля вищевказаних Товарів була здійснена Відповідачем у відповідності з вимогами ч.1 ст. 14 Закону України «Про здійснення державних закупівель» відповідно до річного плану, виходячи з у та обсягу фінансування.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зазначених у п.п. 1-8 ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Тобто, Законом України «Про здійснення державних закупівель» встановлений вичерпний перелік випадків, при яких органами можуть бути змінені істотні умови договору після його підписання до виконання ними зобов'язань в повному обсязі.
До таких випадків відноситься зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу (п.7 ч. 5 ст. 40 Закону).
Умови щодо зміни ціни в залежності від зміни індексу інфляції та курсу іноземної валюти до національної валюти України Договором не передбачені, у з чим твердження Позивача, про те що «держава встановлює необхідність наявності в договорах про закупівлю таких умов договору, які врегульовують витання зміни курсу валюти як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення » є безпідставним.
Зазначена в Договорі редакція умов щодо ціни формувалась (та була погоджена Позивачем) з урахуванням вимог, викладених у листі №8350/10 від 25.06.2014р. ДП «НАЕК «Енергоатом», в якому зазначено, що «... необхідно на договірному рівні чітко й однозначно зафіксувати ціну договору, яка має бути незмінною з моменту укладення договору і до закінчення робіт».
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція також викладена у Постановах Верховного Суду України від 21.04.2010, від 26.05.2010 (справа № 6-3821св10).
Отже, при укладенні спірного Договору та беручи на себе певні зобов'язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до іноземних валют не є незмінним. А відтак, наявність усіх обов'язкових умов для зміни Договору, передбачених частиною другою статті 652 ЦК України, відсутня.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивачем не були надані суду належні та допустимі докази на підтвердження викладеного в позові.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, у якому відмовлено у задоволенні позовних вимог, покладаються на Позивача.
За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85,Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
3. Дата складання повного тексту рішення 24.04.2015.
Головуючий суддя А.В.Яковенко
Судді В.П.Босий
М.Є.Літвінова