номер провадження справи 22/50/15
23.04.2015 Справа № 908/1417/15-г
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Рачук О.О.
Представники сторін у судове засідання не з'явились.
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ нафтогазовидобувна компанія» (03055, м. Київ, вул. Старокиївська, 14, скорочено ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія»)
до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, скорочено ДП «Донецька залізниця»)
про стягнення 252215,98 грн.
04.03.2015 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія» до ДП «Донецька залізниця» про стягнення з останнього 244649,98 грн. - вартість втраченого вантажу, 7566,00 - вартість провізної плати, загалом - 252215,98 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.03.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1417/15-г, якій присвоєно номер провадження 22/50/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 02.04.2015 р.
Ухвалою від 02.04.2015 р. розгляд справи відкладено на 23.04.2015 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було прийнято до перевезення вантаж, який ним не було доставлено на станцію призначення. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія» посилається ст. ст. 1, 2, 13, 15 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 110, 114, 115, 117, 130, 131, 136 Статуту залізниць України, ст. ст. 306, 314, 315 Господарського кодексу України.
ДП «Донецька залізниця», відповідач у справі, письмового відзиву на позовну заяву не надав, своїм правом на участь у судових засіданнях не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином з урахуванням положень, викладених у Інформаційному листі Вищого господарського суду від 05.06.2014 р. № 01-06/745/14 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (з подальшими змінами та доповненнями), Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (з подальшими змінами та доповненнями), що підтверджується долученими до справи актами, телефонограмами, витягами з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою та роздрукованими сторінками з мережі Інтернет офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» (www.court.gov.ua/sudy/), на яких розміщено інформацію для ДП «Донецька залізниця» про час і місце судового засідання, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться справа.
21.04.2015 р. від позивача надійшло клопотання № ДВ/04-220 від 17.04.2015 р. про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, в якому зазначає, що не має можливості направити свого представника у судове засідання у зв'язку із складним фінансовим становищем.
Суд знайшов за можливе задовольнити клопотання позивача № ДВ/04-220 від 17.04.2015 р.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача в минулому судовому засіданні, суд
На виконання договору № 49/1 від 30.04.2014 р., укладеного ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія» (позивач у справі) та ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» 24 липня 2014 року зі станції відправлення Лобівські Копальні Донецької залізниці (код станції 501807) на адресу позивача, станція призначення Бирюкове Донецької залізниці (код станції 501008), було відвантажено залізницею вугільну продукцію (далі - вантаж) загальною вартістю 244649,98 грн. за залізничними накладними 51502268 (вагон 65256414) та 51502227 (вагони 66115411, 60420551, 65292906, 67182915, 60922234). Розмір провізної плати за його перевезення склав 7566 грн.
Приймання зазначеного вантажу до перевезення підтверджується календарними штемпелями станції відправлення Лобівські Копальні Донецької залізниці у відповідних перевізних документах.
Відстань перевезення від станції Лобівські Копальні Донецької залізниці до станції Бирюкове Донецької залізниці, згідно залізничних накладних 51502268 та 51502227 складає 47 км (графа 30 залізничних накладних) на умовах маршрутної відправки. Згідно п. 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (ст. ст. 41, 116 Статуту залізниць України), затверджених наказом Мінтрансу від 21 листопада 2000 р. N 644, термін доставки вантажу на зазначену відстань складає 1 добу. Відповідно, термін доставки вантажу по залізничним накладним становить 26.07.2014 року.
Разом з тим, станом на 20.11.2014 року та до цього часу вантаж на станцію призначення Бирюкове Донецької залізниці не доставлено, про що свідчить відмітка станції призначення на відповідних залізничних накладних, а також лист ПОЦ Укрзалізниці № ПОЦ-376 від 16.02.15 р.
Позовні вимоги про стягнення з ДП «Донецька залізниця» 244649,98 грн. - вартість втраченого вантажу, 7566 - вартість провізної плати, загалом - 252215,98 грн., - є предметом судового розгляду у даній справі.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Згідно із ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
В силу вимог ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 6 Статуту залізниць України наявні в матеріалах справи залізничні накладні 51502268 та 51502227 свідчить про укладення з ДП «Донецька залізниця» договору перевезення вантажу.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
З урахуванням положень ст. ст. 22, 23 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно ст. 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.
За положеннями ст. ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
З урахуванням вимог ст. 117 Статуту залізниць України відправник або одержувач має право вважати вантаж втраченим і відшкодування за втрату, якщо вантаж не було видано одержувачу на його вимогу протягом 30 діб з моменту закінчення терміну доставки.
Статтею 314 Господарського кодексу України, яка кореспондується із пунктом 110 Статуту залізниць України, встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниця повинна забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Як свідчать матеріали справи, залізницею прийнято вантаж до перевезення без жодних зауважень та претензій до маси, стану вантажу згідно залізничних накладних. Відповідно, залізниця повинна відшкодувати дійсну вартість втраченого вантажу.
Аналогічна правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п. 2.7 роз'ясненні президії Вищого господарського суду України від 29.09.08. №04-5/225 «Про внесення змін і доповнень в роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.02. №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею», в якому зазначено, що згідно зі статтями 924 Цивільного кодексу України, 314 Господарського кодексу України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
Згідно умов Договору № 49/1 від 30.04.2014 р., укладеного ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» та ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія», та Додатку № 5 від 16.06.14 р. до нього, на виконання якого здійснювалось перевезення вантажу, базова вартість вантажу (за умови відповідності якісних характеристик встановленим у додатку) становить 415 тон х (450 грн. + 20% ПДВ) = 224100 грн., а фактична вартість вантажу (з врахуванням приплат за перевищення базових якісних характеристик) становить 244649,98 грн., що підтверджується Актом № 2407-20 приймання-передачі вугілля за кількістю та якістю від 24.07.14 р. та Рахунком № 2407-20 від 24.07.14 р., без включення провізних платежів.
Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу вартість втраченого вантажу в сумі 244649,98 грн. та відшкодувати сплачену за перевезення цього вантажу провізну плату, оскільки її не включено до вартості втраченого вантажу згідно ст. 114 Статуту залізниць, яка становить 7566 грн. з ПДВ, що підтверджується п. 34 накладних 51502268 та 51502227.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДР 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ нафтогазовидобувна компанія» (03055, м. Київ, вул. Старокиївська, 14, код ЄДР 34181461) 244649 (двісті сорок чотири тисячі шістсот сорок дев'ять) грн. 98 коп. - вартість втраченого вантажу, 7566 (сім тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 00 коп. - вартість провізної плати, загалом - 252215 (двісті п'ятдесят дві тисячі двісті п'ятнадцять) грн. 98 коп. та 5044 (п'ять тисяч сорок чотири) грн. 32 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 28.04.2015 р.
Суддя О.В. Ярешко