28 квітня 2015 року Справа № 926/1256/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П. - головуючого,
Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги фермерського господарства "Тимко", с. Сербичани, Сокирянський район, Чернівецька область
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.03.2015
у справігосподарського суду Чернівецької області
за позовомПрокурора Сокирянського району Чернівецької області в особі позивача в інтересах держави
до1) Сербичанської сільської ради, с. Сербичани, Сокирянський район, Чернівецька область, 2) Фермерського господарства "Тимко", с. Сербичани, Сокирянський район, Чернівецька область
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ Держземагенства у Сокирянському районі Чернівецької області, м. Сокиряни
провизнання незаконним і скасування рішення сесії Сербичанської сільської ради від 03.09.09 № 20/21-09, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади
ВстановиВ:
Подана 30.03.2015 касаційна скарга фермерського господарства "Тимко", яка надійшла до Вищого господарського суду України 27.04.2015, не відповідає вимогам розділу ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до пп. 1, 2, 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Заявником у касаційному порядку оскаржується постанова Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 у справі № 926/1256/14, якою позов задоволено повністю.
Позов, в якому відповідач у касаційній скарзі просить відмовити, містить три немайнові вимоги.
Згідно п. 2.11 ч. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Отже, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги повинна становити 2557 грн.80 коп. (852 грн. 60 коп. + 852 грн. 60коп + 852 грн. 60коп.), проте скаржником згідно квитанції № 493 від 30.03.2015 сплачено лише 327 грн. 00 коп., що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику без розгляду.
При цьому, колегія зауважує на тому, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу фермерського господарства "Тимко" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 у справі №926/1256/14 повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий суддя: Г.П. Коробенко
Судді: Г.К. Прокопанич
В.І. Шаргало