22 квітня 2015 року Справа № 5/039-11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Іванової Л.Б.- головуючого, Акулової Н.В., Козир Т.П.,
за участю представників: заявника касаційної скарги - Кривенди М.В. дов № 7 від 25 березня 2015 року та відповідача - Боровенка Д.В. дов № 3 від 21 квітня 2015 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2015 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Український промисловий банк" до ТОВ "РІСТ", третя особа - ТОВ "Трейд Лайн ЛТД", про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У березні 2011 року ТОВ "Український промисловий банк" (далі - позивач) звернулося до ТОВ "РІСТ" (далі - відповідач) з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку, що розташована в Київській області, Києво - Святошинському районі, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 18, загальною площею 0,0700, цільове призначення земельної ділянки - розміщення торгівельного павільйону, кадастровий номер - 3222485901:01:050:0018, що належить відповідачу, для задоволення вимог позивача до третьої особи за кредитним договором на загальну суму 1078047 гривень 22 коп.
Ухвалою Господарського Київської області від 17 квітня 2014 року справу передано за встановленою підсудністю до Господарського суду м. Києва.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 червня 2014 року ухвалу Господарського суду Київської області від 17 квітня 2014 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 10 вересня 2014 року ухвалу Господарського суду Київської області від 17 квітня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 червня 2014 року залишено без змін.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24 грудня 2014 року позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1, ст. 81 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2015 року ухвалу господарського м. Києва від 24 грудня 2014 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" - без задоволення.
У касаційній скарзі ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 25, 81 ГПК України, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2015 року та ухвалу Господарського суду м. Києва від 24 грудня 2014 року; передати справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду; залучити до участі у справі правонаступника позивача - ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал"; замінити у справі позивача з ТОВ "Укрпромбанк" на ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".
Заявник вважає, що судом апеляційної інстанції помилково не застосовано ч. 2 ст. 316, ч. 2 ст. 1029, ст. 1033, положення Договору від 5 вересня 2013 року № 31-Л, ч. 12 ст. 96 ЗУ "Про банки та банківську діяльність", "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. ст. 1, 5, ч. ч. 1-3 ст. 33 ЗУ "Про іпотеку" .
Представники ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" у судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги позивач та третя особа повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути скаргу за їх відсутності.
Заслухавши пояснення представників відповідача та заявника касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
14 травня 2014 року ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" подано клопотання про залучення до участі у справі в якості правонаступника позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 жовтня 2014 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27 жовтня 2014 року. Пунктом 3 резолютивної частини зазначеної ухвали позивача зобов'язано надати суду оригінали всіх документів по суті спору, пояснення з доданням належних доказів щодо визначення початкової ціни предмета іпотеки.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року, від 24 листопада 2014 року, від 1 грудня 2014 року позивача повторно зобов'язано надати суду оригінали всіх документів по суті спору з доданням доказів щодо визначення початкової ціни предмета іпотеки.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24 грудня 2014 року позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 статті 81 ГПК України з тих мотивів, що позивачем не надано суду оригіналів документів по суті спору та пояснень щодо визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Суд залишив позов без розгляду з тих мотивів, що позивач, тобто, ТОВ "Український промисловий банк"не виконав наведені вимоги ухвал Господарського суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року, 24 листопада 2014 року та 1 грудня 2014 року.
Проте, з такими висновками суду погодитись не можна.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, що перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду слід мати на увазі, що застосування п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України можливе лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або в разі оголошення перерви в судовому засіданні - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто, за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Статтею 38 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд ухвалами від 9 жовтня 2014 року, від 27 жовтня 2014 року, від 24 листопада 2014 року, від 1 грудня 2014 року вимагав у позивача документи, необхідні суду для вирішення спору, а позивач не надав витребуваних документів.
Проте, суд не перевірив, де саме знаходяться витребувані ним документи, чи може їх надати позивач, і безпідставно не врахував заяву та не дослідив документи, надані ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" з цього приводу.
Разом з тим, як вбачається із заяви та документів, наданих місцевому господарському суду, ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", за умовами договору № 31-Л про передавання в управління непроданих активів, укладеного 5 вересня 2013 року між Національним банком України, позивачем та ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" у зв'язку з ліквідацією позивача, позивач передав в управління на праві довірчої власності ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" активи згідно переліку, а управитель (ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал") зобов'язався здійснювати належне та ефективне управління активами особисто та виключно в інтересах вигодонабувачів (кредиторів позивача); здійснювати погашення вимог вигодонабувачів у черговості відповідно до переліку вигодонабувачів (п.п. 2.2 договору) тощо.
Відповідно до додатку №1 до договору про передавання в управління непроданих активів від 5 вересня 2013 року №31-Л, ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" прийняло активи, наявні на балансі установника управління (ТОВ "Укрпромбанк"), і зокрема, вимоги до ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" за кредитним договором №306/Кв-06, балансова вартість активу 973846 гривень 34 коп.
За правилом ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч.12 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.
Згідно п.13.11 Положення "Про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", затвердженого постановою правління НБУ № 369 від 28.08.2001 року, юридична особа, якій передано в управління непродані активи банку, який ліквідовано, набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у яких стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку.
Враховуючи, що суди попередніх інстанцій не з'ясували причини неподання витребуваних документів позивачем і не вжили заходів щодо витребування необхідних їм для вирішення спору документів у особи, що ними володіє, позов залишено без розгляду безпідставно, тобто, оскаржені судові рішення визнати законними не можна.
За таких обставин оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити.
Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2015 року та ухвалу господарського суду м. Києва від 24 грудня 2014 року.
Справу передати на розгляд господарському суду м. Києва.
Головуючий Л. Іванова
Судді Н. Акулова
Т. Козир