27 квітня 2015 року Справа № 922/4875/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.03.15
у справі№922/4875/14 Господарського суду Харківської області
за позовомХарківської міської ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Восток"
провнесення змін до договору оренди землі
Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" від 30.03.15 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.15, яка отримана судом 23.04.15, не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення із зазначенням порушених норм права, конкретних їх пунктів та статей. За приписами частини 2 цієї ж статті у касаційній скарзі не допускається посилання на недоведеність обставин справи.
Крім того, згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Така правова позиція визначена і Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.11 № 11 "Про деякі питання практики застосування і розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу". Проте, доводи касаційної скарги ґрунтуються на твердженнях скаржника про невірну оцінку судами доказів у справі та невірно встановлені обставини справи. Скаржник в касаційній скарзі, посилаючись на незаконність судових актів, не зазначає в чому саме полягає порушення або неправильне застосування судами норм права і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваних рішень, та взагалі не наводить статей Закону, які невірно застосовані судами.
Зважаючи на те, що у поданій касаційній скарзі посилання на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зводиться до аналізу наявних у справі доказів та встановлених судами обставин справи, наголошується на невідповідності висновків суду обставинам справи, враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що за приписами частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, наведених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення.
Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.15 у справі № 922/4875/14 з додатками, усього на 12 аркушах, серед яких оригінал платіжного доручення №5053 від 25.03.15 про сплату судового збору у розмірі 852,60 грн повернути скаржникові без розгляду.
Матеріали справи № 922/4875/14 скерувати до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т. Гоголь
В. Швець