Справа № 743/1402/14-к провадження № 11-кп/795/360/2015 Категорія - 795/360/2015 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2
28 квітня 2015 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014270220000355 від 02 вересня 2014 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Ріпкінського районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2015 року,
про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця смт Десна Козелецького району Чернігівської області, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не військовозобов'язаного, інваліда ІІІ групи, не працюючого, раніше судимого:
1) 20 лютого 2002 року вироком Козелецького районного суду Чернігівської області за частиною 1 статті 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі статті 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
2) 21 березня 2003 року Козелецьким районним судом Чернігівської області за частиною 2 статті 309, статтями 96, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;
3) 01 березня 2006 року вироком Козелецького районного суду Чернігівської області за частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 186, частиною 2 статті 309, статтею 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
4) 18 серпня 2014 року Щорським районним судом Чернігівської області за частинами 1, 2 статті 309, статтею 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі статті 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном 2 роки;
5) 21 листопада 2014 року вироком Городнянського районного суду Чернігівської області за частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 185, статтями 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців,
який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України,
з участю:
прокурора - ОСОБА_7
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій та доведеності вини у вчиненні кримінального правопорушення, просив вирок місцевого суду змінити, пом'якшивши призначене йому покарання.
Вироком Ріпкінського районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2015 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі частини 4 статті 70 КК України, шляхом поглинання, менш суворого покарання, призначеного вироком місцевого суду, більш суворим, призначеного вироком Городянського районного суду Чернігівської області від 21 листопада 2014 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців.
Зараховано ОСОБА_6 в строк відбування покарання час відбуття покарання за вироком Городянського районного суду Чернігівської області від 21 листопада 2014 року з 10 вересня 2014 року.
Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 100 КПК України.
Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави відшкодування процесуальних витрат в сумі 983 грн., 04 коп.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_6 послався на ряд тяжких захворювань та просив призначити покарання в мінімальній межі, передбаченої частиною статті інкримінованого злочину.
В поданих запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченого прокурор просив залишити вирок місцевого суду без змін за відсутності підстав застосування статті 69 КК України та призначення покарання. нижче від найнижчої межи, встановленої в санкції частини 3 статті 185 КК України.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнаний винуватим в тому, що він 02 вересня 2014 року, близько 11 години, з метою таємного викрадення чужого майна, повторно, проник до господарства АДРЕСА_3 , де через відкриту кватирку проник всередину будинку і таємно викрав золоту обручку 585 проби, вагою 2,28 г, золоту обручку 585 проби, вагою 2,3 г, та грошові кошти в сумі 100 грн., які належали ОСОБА_8 , чим заподіяв останній майнову шкоду на загальну суму 2655 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 08 вересня 2014 року, ОСОБА_6 , близько 13 години, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, проник на територію господарства АДРЕСА_4 , де через незачинену кватирку проник усередину будинку і таємно викрав ноутбук TOSHIBA моделі Setellite А 200-1 N7 PSAE3E-03401VRU, який належав ОСОБА_9 , чим завдав останній майнової шкоди на суму 2800 грн.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка просила залишити вирок суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за встановлених під час судового розгляду фактичних обставин, підтверджений дослідженими у порядку, передбаченому статтею 349 КПК України доказами, котрим суд дав належну оцінку, є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі не оспорюється.
За встановлених у кримінальному провадженні фактичних обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_6 за частиною 3 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, кваліфіковано місцевим судом правильно, що також не оспорюється в апеляційній скарзі.
Призначаючи покарання ОСОБА_6 , суд першої інстанції у відповідності до вимог статті 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, його особу, обставини, які пом'якшують покарання, обставину, що обтяжує покарання і обґрунтовано дійшов висновку про призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією обвинуваченого та поміщення його до кримінально - виконавчої установи закритого типу в найнижчий межі санкції частини статті за інкриміноване кримінальне правопорушення.
Остаточне покарання ОСОБА_6 судом першої інстанції призначено у відповідності до вимог частини 4 статті 70 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
За таких обставин доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про суворість призначеного місцевим судом покарання є необґрунтованими, підстави для його пом'якшення відсутні.
Порушень кримінального процесуального та кримінального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність обвинуваченого, на кваліфікацію його дій та необґрунтованість призначеного покарання, не вбачається.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 419, 532 Кримінального процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Ріпкінського районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2015 року, залишити без задоволення.
Вирок Ріпкінського районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2015 року, щодо ОСОБА_6 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4