Справа № 614/359/15-ц
2/614/113/15
Категорія 26
( повний текст судового рішення виготовлено 28.04.2015 року)
27.04.2015 року Борівський районний суд Харківської області в складі
головуючого Гуляєвої Г.М.
при секретарі Євтіхієвій С.В.
за участю адвоката Ходячої В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Борова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3
про стягнення боргу за борговою розпискою
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою в якій вказав, що 23.11.2010 р. ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 28 грудня 2001 р., який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 під розписку позичила у ОСОБА_2 гроші у розмірі 45000 (сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп.
22 грудня 2010 р. відповідачка додатково позичила у позивача 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., як зазначено в боргових розписках, відповідачка зобов'язалася повернути взяті суми на першу вимогу.
В грудні 2012 р. позивач звернувся до відповідачки з вимогою повернути йому кошти по борговій розписці від 23.11.2010 р., відповідно до якої борг повинен бути повернутий на протязі 6 (шести) місяців з моменту пред'явлення вимоги, в квітні 2013 р. відповідачка на вимогу позивача частково виконала зобов'язання, повернула йому кошти у сумі 11000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп. Так як відповідачка не виконала зобов'язання в повному обсязі, того ж дня позивач звернувся до неї з вимогою про повернення йому решти коштів по боргових зобов'язаннях, але до теперішнього часу йому не повернута решта коштів, яка відповідно до боргових розписок складає 54000 (п'ятдесят чотири тисячі) грн. 00 коп.
Так як вимога була пред'явлена в квітні 2013 р., то прострочення починається з часу пред'явлення вимоги.
Індекс інфляції складає:
За період 2013 р. - 648 грн.
травень 100,1х54000=54
жовтень 100,4х54000=216
листопад 100,2х54000=108
грудень 100,5х54000=270
За період 2014 р. - 121150 грн.
січень 100,2х54000=108
лютий 100,6х54000=324
березень 102,2х54000=1188
квітень 103,3х54000=1782
травень 103,8х54000=2052
червень 101,0х54000=540
липень 100,4х54000=216
серпень 100,8х54000=432
вересень 102,9х54000=1566
жовтень 102,4х54000=1296
листопад 101,9х54000=1026
грудень 103х54000=1620
За період 2015 р. 10368 грн.
січень 103,1х54000=1674
лютий 105,3х54000=2862
квітень 110,8х54000=5832
Так як зобов'язання повинні були бути виконані два роки тому, то сума трьох відсотків річних складає 3240 (три тисячі двісті сорок) грн. 00 коп.
В судовому засіданні позивач підтвердив вищевикладене, просив стягнути з відповідачки на його користь заборгованість в розмірі 54 000,00 грн., інфляційні витрати в розмірі 23066 грн. 00 коп. та 3 відсотки річних в розмірі 3240 грн. 00 коп., а також витрати пов'язані з оплатою судового збору в сумі 803 грн. 06 коп.
В судовому засіданні відповідачка позов не визнала . При цьому вона пояснила, що борг по обох розписках віддала своєчасно в травні і червні 2011 року. Розписки позивач не повернув, бо між ними були дружні стосунки і позивач пообіцяв знищити їх. Вважає позов необґрунтованим по суті та таким , що не підлягає задоволенню у зв»язку з пропуском сроку позовної давності для звернення до суду.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, тобто суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Таким чином суд вважає, що наявні у матеріалах справи розписки ОСОБА_3 від 23.11.2010 року про отримання від ОСОБА_2 грошей у сумі 45 000 грн. та від 22.12.2010 року про отримання від ОСОБА_2 грошей у сумі 20 000 грн. безспірно підтверджують, що між сторонами відбувся договір позики.
Однак, позовна давність - це строк для захисту права за позовом особи, право якої порушене, тобто, це строк протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати захисту чи примусового здійснення свого права через суд.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності встановлюється у три роки. Таким чином, на протязі саме цього строку особа, чиї права порушені, має право звернутись до суду.
Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У матеріальному розумінні право на позов - це право вимагати від суду винесення рішення про захист порушеного суб'єктивного права і право отримати такий захист. Закінчення строку позовної давності позбавляє сторону можливості вимагати примусового здійснення права через суд, але не позбавляє права звернутися за захистом до суду взагалі, оскільки для подачі позовної заяви до суду про захист порушеного суб'єктивного права законодавець ніяких строків не встановлює.
Право на позов у процесуальному розумінні - це право на подачу позовної заяви з метою захисту порушеного права, не обмежене строками позовної давності. Вимоги щодо захисту порушеного права розглядаються судом незалежно від строку позовної давності, але закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в задоволенні позову.
Таким чином звернувшись до суду із зазначеним позовом, ОСОБА_2 реалізував своє право на захист порушених прав. Але зважаючи на термін, коли він довідався про порушення його права -23.05.2011 року за першою розпискою, оскільки термін повернення боргу був встановлений протягом шести місяців ,за другою розпискою - з 22.12.2010р., оскільки термін повернення боргу не було обумовлено, суд вважає, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду , що є підставою для відмови у позові.
Позивачем не доведено наявність дій, якими б переривався строк позовної давності, що свідчить про пропуск строку позовної давності без поважних причин.
Заяви про поновлення зазначеного строку позивач не подавав.
Керуючись ст.ст. 10,11,57, 60, 209, 212,214-215,218 ЦПК України , на підставі ст.ст. 256, 257, 267 ,1046,1047,1049,1050 ЦК України, суд
У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за борговою розпискою - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий Гуляєва Г. М.