у.н. 415/2318/15-ц
н.п. 2-о/415/60/15
28.04.15 р.
Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді: Фастовця В.М.
народних засідателів Куриленко Л.І., Мельник В.Д.,
при секретарі Гавриленко В.В.,
з участю
прокурора Литвинюка О.В.,
представника заявника: Плужник А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Лисичанську цивільну справу за заявою головного лікаря Лисичанської обласної психіатричної лікарні про припинення примусових заходів медичного характеру у відношенні ОСОБА_2, -
Заявник звернувся до суду із вищеназваною заявою, в якій просив припинити ОСОБА_2 примусову амбулаторну психіатричну допомогу, посилаючись на те, що той з лютого 2015 р. проходить стаціонарне лікування у Сватівскій обласній психіатричній лікарні, тому в одночасному наданні амбулаторної психіатричної допомоги немає потреби.
В судовому засіданні представник заявника просила заяву задовольнити. Дала пояснення, аналогічні викладеному у заяві.
Прокурор заперечував проти задоволення заяви, бо надання допомоги вже скінчилося.
Законний представник хворого та хворий у судове засідання не з'явилися, хворий знаходиться на стаціонарному лікуванні.
Відповідно до ст.12 ч.7, 8 Закону України „Про психіатричну допомогу" надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку припиняється за рішенням комісії лікарів-психіатрів у разі видужання особи або такої зміни стану її психічного здоров'я, що не потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про відмову в продовженні надання особі амбулаторної психіатричної
допомоги в примусовому порядку.
Клопотання про припинення надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може направлятися до суду особою, якій надається ця допомога, або її законним представником через 3 місяці з часу ухвалення судом рішення про надання або продовження надання особі такої допомоги.
З ч.5 ст.12 цього Закону вбачається, що строк надання амбулаторної психіатричної допомоги не може перевищувати 6-ти місяців, після спливу якого відповідна особа у разі необхідності може звернутися до суду із заявою про подовження її надання.
Аналізуючи наведені норми суд вважає, що припинення надання амбулаторної психічної допомоги можливе тільки у межах строку, на який вона надана;
у визначених законом випадках таке припинення здійснюється медичним закладом самостійно за рішенням комісії лікарів-психіатрів;
суд може припинити надання такої допомоги тільки за зверненням особи, якій надається допомога, чи її законного представника.
Разом з цим, з наданих до заяви матеріалів вбачається, що постанова Сватівського районного суду, яким ОСОБА_2 призначена амбулаторна психіатрична допомога, прийнята 03 жовтня 2014 р.. Тобто станом на час звернення до суду строк надання допомоги вже скінчився.
Окрім того, заява подана неналежною особою - медичним закладом, а не законним представником хворого.
Таким чином, заява задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12 Закону України „Про психіатричну допомогу", ст. 281,282 ЦПК України, -
У задоволенні заяви головного лікаря Лисичанської обласної психіатричної лікарні про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у відношенні ОСОБА_2 відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Суддя: