Справа № 404/160/15-к
Номер провадження 1-кп/404/73/15
28 квітня 2015 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальне провадження №12014120020009995 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровоград, українки, громадянки України, освіта вища, маючої на утримані неповнолітню дитину 2009 р.н., працюючої інженером-технологом на ПAT «Гідросила», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
16.11.2014 року у вечірній час гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували у домоволодінні, яке розташоване в АДРЕСА_1 , де святкували день народження ОСОБА_9 . Близько 20:00 год. між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 на ґрунті сімейно-побутових питань виникла сварка, під час якої у ОСОБА_5 виник умисел на вбивство свого чоловіка ОСОБА_9 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , озброївшись кухонним ножем, який взяла в праву руку, та діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи злочинний характер своїх протиправних дій, маючи намір на умисне позбавлення життя, тобто вбивство ОСОБА_9 , використовуючи фізичну силу своїх мязів, нанесла останньому удар ножем в область грудної клітини, де розташовується життєво важливий орган людини - серце. Від отриманого удару ножем смерть ОСОБА_9 настала на місці скоєння злочину.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №1038 від 01.12.2014 року ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: колото різаної рани з локалізацією в області середньої третини передньої поверхні грудної клітини з лівої сторони, з пошкодженням серцевої сорочки, м'язи серця, діафрагми, паренхими печінки, яка виникла в результаті одноразового травматичного впливу предмету, плоскої форми, з загостреним кінцем ріжучим краєм одностороннім заточеним клинком, що має колючо-ріжучі властивості, на що вказує щелевидну форму рани, характер країв та стінок раневого каналу, форма кінців (один гострокутний протилежний закруглений), наявність раневого каналу а також перевага довжини раневого каналу над довжиною рани, що виникло при житті ОСОБА_9 , незадовго до моменту настання смерті, та перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті та в живих осіб має ознаки тяжких тілесних пошкоджень небезпечних для життя.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинила вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 cт. 115 КК України.
Опитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, визнала частково і показала суду, що 16.11.2014 року у вечірній час вона разом з своїм чоловіком ОСОБА_9 перебували у домоволодінні, яке розташоване в АДРЕСА_1 , де святкували день народження ОСОБА_9 , під час чого вона спиртні напої взагалі не вживала. Близько 20:00 год. між ними на ґрунті сімейно-побутових питань виникла сварка, під час якої ОСОБА_9 намагався вдарити її кулаком руки в обличчя. В цей час вона знаходилась в кухонному приміщенні домоволодіння та тримала в руках кухонний ніж яким відрізала торт своїй дитині, з метою самозахисту нанесла останньому удар ножем в область грудної клітини. Усвідомлювала злочинний характер своїх протиправних дій, однак наміру на умисне позбавлення життя ОСОБА_9 не мала.
Вона самостійно викликала швидку медичну допомогу та повідомила рідним про скоєння нею злочину. Не заперечує, що від удару, яким вона нанесла потерпілому, могла настати його смерть, але умислу убити його не мала, а нанесла удар захищаючи себе від побиття, так як потерпілий намагався її ударити, принижував її людську гідність, висловлювався в її адресу принизливими словами.
Незважаючи на те, що ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, фактично не визнала, її вина в скоєнні інкримінованого їй злочину повністю підтверджується доказами, дослідженими в ході судового слідства:
- Показаннями допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_7 , яка пояснила, що померлий ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був її дядьком. 16.11.2014 року, близько 20 год.40 хв. на її номер мобільного телефону зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що її чоловіку ОСОБА_9 стало зле, та він помер. В послідуючому вона зателефонувала ОСОБА_10 яка повідомила, що ОСОБА_5 завдала удар ножем в серце ОСОБА_9 від чого той помер. Після чого вона та її чоловік, ОСОБА_11 , поїхали до будинку ОСОБА_9 , АДРЕСА_1 , де побачила ОСОБА_5 яка повідомила їй, що вбила ОСОБА_9 шляхом нанесення ножового поранення в область грудної клітки. ОСОБА_5 перебувала в стані сильного душевного хвилювання та стверджувала, що покінчить життя самогубством та вбила ОСОБА_9 . Аналогічну інформацію вона почула і від ОСОБА_10
- Аналогічні покази показам ОСОБА_7 надав ОСОБА_11
-Показами свідка ОСОБА_10 , яка пояснила суду, що проживає в АДРЕСА_1 , разом з донькою ОСОБА_5 та її чоловіком ОСОБА_9 16.11.2014 року близько 18 год. 00 хв. залишила помешкання, в зв'язку з виниклою сваркою між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , повернувшись через 10-20 хв. побачила на підлозі кухонного приміщення лежачого ОСОБА_9 . ОСОБА_12 повідомила, що йому стало зле. Почала оглядати потерпілого та виявила відсутність серцебиття, а в області серця виявила різану рану. Після цього викликала швидку медичну допомогу та працівників міліції. По приїзду зазначених служб ОСОБА_5 зазначила, що вона спричинила тілесне ушкодження потерпілому. В цей день ОСОБА_5 спиртні напої не вживала.
Крім того, вина ОСОБА_5 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_9 підтверджується і іншими доказами по справі:
- протоколом огляду місці події від 16.11.2014 року, під час яких оглянуто домоволодіння в АДРЕСА_1 та труп ОСОБА_9 при цьому виявлено на тілі в районі серця рану.
(т.1 а.п. 15-22)
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 10.01.2015 року проведеного за участю свідка ОСОБА_10 , яка впізнала, серед інших, ніж яким ОСОБА_5 спричинила тілесне ушкодження ОСОБА_9 яке мало місце 16.11.2014 року. в м.Кіровограді по вул. Воровського, 56.
(т.1 а.п. 54-55)
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 06.01.2015 року проведеного за участю ОСОБА_5 яка впізнала, серед інших, ніж яким вона спричинила тілесне ушкодження ОСОБА_9 , що мало місце 16.11.2014 року в м. Кіровограді по вул. Воровського, 56.
(т.1 а.п. 173-176)
Висновком експерта № 1323 від 17.11.2014 року відповідно до якого при обстеженні ОСОБА_5 будь-яких тілесних ушкоджень не виявленно.
(т.1 а.п. 72)
Висновком судово-медичної експертизи №1038 від 01.12.2014 року на тілі ОСОБА_9 виявленні тілесні ушкодження у вигляді: колото різаної рани з локалізацією в області середньої третини передньої поверхні грудної клітини з лівої сторони, з пошкодженням серцевої сорочки, м'язи серця, діафрагми, паренхими печінки, яка виникла в результаті одноразового травматичного впливу предмету, плоскої форми, з загостреним кінцем ріжучим краєм одностороннім заточеним клинком, що має колючо-ріжучі властивості, на що вказує щелевидну форму рани, характер країв та стінок раневого каналу, форма кінців (один гострокутний протилежний закруглений), наявність раневого каналу а також перевага довжини раневого каналу над довжиною рани, що виникло при житті ОСОБА_9 , незадовго до моменту настання смерті, та перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті та в живих осіб має ознаки тяжких тілесних пошкоджень небезпечних для життя. При судово токсилогічному обстеженні в крові ОСОБА_9 виявленно етиловий алкоголь в концентрації 2, 82 г/дм3, що в живих осіб відповідає сильному ступеню алкогольного сп'яніння.
(т.1 а.п. 127-129)
Протоколом проведення слідчого експерименту від 06.01.2015 року в ході якого ОСОБА_5 зазначила де та при яких обставинах нею скоєно злочин відносно потерпілого ОСОБА_9
(Т.1 а.п.170-171)
Висновком експерта №1038 від 12.01.2015 року тілесні ушкодження виявленні на тілі ОСОБА_9 могли виникнути при обставинах на які вказала ОСОБА_5 при проведенні слідчого експерименту від 06.01.2015року.
(т.1 а.п. 135-138)
- висновком судово-психіатричної експертизи № 654 від 23.12.2014 року та судово-психіатричної експертизи № 157 від 17.03.2015 року згідно якої ОСОБА_5 під час скоєння злочину не страждала і в даний час психічним захворюванням не страждає.
(т.1 а.п. 187-189; т.2 а.п. 109 -111)
Суд критично відноситься до показань підсудної і розцінює їх як спробу уникнути покарання за вчинене, оскільки вина останньої у скоєнні умисного вбивства підтверджується вищезазначеними доказами, які досліджені та перевірені судом під час судового слідства по справі.
Посилання підсудної на те, що вона не усвідомлювала факт відсутності реального суспільно-небезпечного посягання на її життя зі сторони потерпілого, наміру на умисне позбавлення життя ОСОБА_9 не мала, спростовується показами як ОСОБА_5 так і висновком судово-психіатричної експертизи № 157 від 17.03.2015 року згідно якої ОСОБА_5 під час скоєння злочину не страждала і в даний час психічним захворюванням не страждає, усвідомлювала факт відсутності реального суспільно-небезпечного посягання зі сторони ОСОБА_9 .
Сукупність слідової інформації, виявленої на місці злочину, дають підстави вважати, що саме підсудною вчинив цей злочин. Таким чином, обвинувачення, пред'явлене підсудній, визнається судом доведеним.
Суд кваліфікує дії підсудної за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, оскільки обставини та локалізація тілесних ушкоджень дають підстави вважати, що підсудна передбачала або могла передбачати наслідки своїх протиправних дій.
Позицію сторони захисту щодо кваліфікації дій обвинуваченої за ст.119 КК України як вбивство через необережність, суд сприймає як не обґрунтовану оскільки - частина 4 ст. 37 КК України встановлює, що у випадках, коли особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати факт відсутності реального суспільно-небезпечного посягання, вона несе кримінальну відповідальність за заподіяння шкоди через необережність. Це правило має застосовуватись лише для випадків, коли виникли певні об'єктивні обставини, які могли створити враження про наявність посягання, але особа проявила легковажність чи недбалість в оцінці ситуації і внаслідок цього помилково вжила заходів захисту від неіснуючого посягання.
Вищевикладене вказує, що дії ОСОБА_5 за ч.1 ст.115 КК України кваліфіковані вірно. В діях ОСОБА_5 не вбачається склад іншого злочину, відповідальність за яке передбачається ч.1 ст.119 КК України. Крім того, п. 26 постанові ПВС України 07.02.2003 N 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» вказує, що у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесною ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст. 119 КК України.
Крім того, обставиною що обтяжує покарання підсудної - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння слід виключити так як ні матеріалами кримінальної справи так і обставинами встановленим в ході судового слідства не доведено перебування ОСОБА_5 під час скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При призначенні підсудній покарання суд враховує, що нею вчинено особливо тяжкий злочин, особу винного, яка за місцем роботи характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувалася.
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_5 суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудною ОСОБА_5 вчинено умисний особливо тяжкий злочин, внаслідок якого настала смерть людини, заподіяні злочином збитки добровільно в повному об'ємі не відшкодовано.
Як особа ОСОБА_5 за місцем роботи характеризується позитивно, працює інженером технологом ПАТ «Гідросила» м. Кіровоград, одружена, на утриманні має сина 2009 року народження, осудна, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.
Обставин, які пом'якшують покарання підсудної сприяття розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудної судом не встановлено.
Із врахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням на строк, необхідний для можливого виправлення і перевиховання підсудної та попередження вчинення нових злочинів у межах санкції ч.1 ст.115 КК України, що цілком відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі підсудної, оскільки її виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, у зв'язку з тим, що вона, вчинила особливо тяжкий злочин, внаслідок якого настала смерть людини, а тому ОСОБА_5 становить суспільну небезпеку для оточуючих та підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає.
Заявлений потерпілою ОСОБА_7 цивільний позов щодо стягнення матеріальної шкоди яка виразилась в похованні ОСОБА_9 , на думку колегії суддів необхідно залишити без розгляду не позбавляючи потерпілу права звернуться з позовом в цивільному провадженні, оскільки потерпілою не надано суду жодних документів які б підтверджували матеріальні витрати, а саме з наданої до суду накладної вбачається, що витрати у розмірі 3360 грн. понесені ОСОБА_13 , а не цивільним позивачем ОСОБА_7 .
Щодо стягнення з підсудної ОСОБА_5 60 000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, колегія суддів визнає заявлений потерпілою ОСОБА_7 цивільний позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, суд, керуючись принципами виваженості, справедливості, та крім того, оскільки вимога ґрунтується на вимогах закону, зокрема ст.ст. 1167, 1168 ЦК України, з яких випливає, що шкода, заподіяна злочинними діями підсудної підлягає відшкодуванню останньою.
Судові витрати за проведення експертиз по справі в розмірі 1 572 грн. 48 коп необхідно стягнути з ОСОБА_5 на користь держави, що відповідає вимогам ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373- 377 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і призначити їй покарання у виді 7 (сім) років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити той же - утримання під вартою.
Строк покарання засудженій ОСОБА_5 рахувати з 16.11.2014 року.
Речові докази: два кухонні ножі, чоловічу футболку чорного кольору та штани, які знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів Кіровоградського MB УМВС України в області - знищити, чотири сліди пальців рук - залишити зберігати при матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в розмірі 1 572 грн. 48 коп. за проведення експертиз по справі.
Стягнути ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 60 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої злочином.
Позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення 3 360 грн. 00 коп. матеріальних витрат залишити без розгляду.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда, а обвинуваченим, який тримається під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_1