Справа №345/1317/15-ц
24.04.2015 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючої судді Кардаш О.І.
при секретарі Боднар Н.Ю.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,
Представник позивача звернулася до суду з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивача ОСОБА_5, яка фактично прийняла, але не оформила свої спадкові права після смерті свого чоловіка ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Обидва спадкодавця до дня смерті постійно проживали та були зареєстровані в селі Новиця, Калуського району Івано-Франківської області. Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, яке складається із будинковолодіння АДРЕСА_1 Калуського району та дві земельні ділянки, площею кожна 0.2897 га та 0.3298 га, які надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Новицької сільської ради. Дане спадкове майно позивач належним чином прийняв, оскільки проживав спільно із спадкодавцем до дня її смерті в спадковому будинку в якому і після її смерті продовжує проживати, на даний час, вчиняє необхідні дії по збереженню спадкового майна та звернувся із заявою про прийняття спадщини за законом. При зверненні в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини йому було відмовлено, оскільки у свідоцтві про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 Калуського району зазначено, що дане домоволодіння належить членам колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_6, тому слід визначити частки кожного члена колгоспного двору. Крім того у зазначеному правовстановлюючому документі відсутні необхідні реквізити: гербова печатка УРСР діюча на час видачі документу та підпис голови виконавчого комітету В.М. Кучерак. Тому позивач просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно за законом.
В судове засідання представник позивача надала заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, однак також подали суду заяви про слухання справи у їх відсутності та не заперечують проти задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
У відповідності до ст. 130 ч.4 ЦПК України у разі визнання позову, суд ухвалює судове рішення у попередньому засіданні в порядку, встановленому ст.ст.174 і 175 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що стверджується свідоцтвом про смерть (а.с.8), яка фактично прийняла, але не оформила свої спадкові права після смерті свого чоловіка ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.9).
Згідно свідоцтва про право власності на жилий будинок, що зареєстроване за №141 від 10.06.1988 року, будинок вцілому по АДРЕСА_2 належить членам колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_6(а.с.10). З довідки Новицької сільської ради №563 від 01.04.2015 року з'ясовано, що згідно з записом в погосподарській книзі №8 за 1991-1995 роки і станом на 15.04.1991 року господарство, яке знаходилося по АДРЕСА_1 Калуського районувідносилося до категорії «колгоспний двір» і в ньому проживали ОСОБА_5, яка була головою двору, її син ОСОБА_1, невістка ОСОБА_2,
У відповідності до технічного паспорту Івано-Франківського представництва ТОВ «Земюрконсалтинг» від 23.03.2015 року вартість житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 Калуського району становить 109517,00 грн.(а.с.17-20).
При зверненні позивача в Калуську районну державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом, оскільки у свідоцтві про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 Калуського району зазначено, що дане домоволодіння належить членам колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_6, тому слід визначити частки кожного члена колгоспного двору. Крім того у зазначеному правовстановлюючому документі відсутні необхідні реквізити: гербова печатка УРСР діюча на час видачі документу та підпис голови виконавчого комітету В.М. Кучерак(а.с.4).
Матеріалами справи встановлено, що при видачі свідоцтва про право власності на житловий будинок помилково не поставлено печатку Новицької сільської ради народних депутатів УРСР та підпису голови виконавчого комітету «В.М. Кучерак». Дане свідоцтво не оспорювалося і є чинним по даний час, оскільки незважаючи на відсутність печатки та підпису посадової особи діючої на час видачі свідоцтва Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації вчинено реєстраційний напис на даному свідоцтві за № 141 від 10.06.1988 року (а.с.10).
Враховуючи те, що станом на 15.04.1991 року спадкове домоволодіння відносилося до категорії колгоспний двір, а головою двору був ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, то після його смерті належну частину домоволодіння успадкувала його дружина ОСОБА_5, та стала головою колгоспного двору, однак не оформила свої спадкові права після смерті свого чоловіка.
Відповідно до п. 4 Заключних і перехідних положень Цивільного Кодексу України (в редакції 2004 р.) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного Кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з чинною на той час ст. 120 ЦК України (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності та відповідно до ч.1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, то відповідно кожному, хто проживав у колгоспному дворі на момент оформлення права власності повинно було б належати по 1/4 даного будинковолодіння.
Таким чином на момент смерті спадкодавців в даному будинку позивач проживає, а члени його родини, які є членами колгоспного двору відмовилися від своєї частки у спільній сумісній власності, тобто частка його власності складає 100 %, то суд вважає, що немає потреби у визначені частки власності, тому визнає позивача таким, що прийняв спадщину після смерті батьків і за ним слід визнати право власності на все спадкове майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 Калуського району Івано-Франківської області.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.120 ЦК України (в редакції 1963 року) ст.ст.1268,1269,1296 ЦК України ЦК України, ст.ст. 130, 209, 213-215 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 Калуського району Івано-Франківської області, яке складається із житлового дерев'яного будинку житловою площею 40,6 кв. м., загальною площею 70,7 кв.м., літ.(А), та господарських будівель і споруд: стайні літ.(Б), площею 27,1 кв.м., стодоли, літ.(Б1), площею 40,6 кв.м., погреба, літ.(В), площею 17.6 кв.м., літньої кухні, літ.(Г), площею 31,6 кв.м., убиральні, літ.(Д), площею 1,0 кв.м., криниці (№1)., площею 6 м/пг. огорожі (№2), площею 33,1 кв.м., загальною інвентаризаційною вартістю 109517,00 (сто дев'ять тисяч п'ятсот сімнадцять) гривень, 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення в цей же термін з дня отримання копії рішення.