Справа № 22-ц-25065/11
Справа № 2-3532/11 Головуючий в першій
Провадження 22-ц/491/201\12 інстанції - Хардіна О.П.
Категорія № 26 ( ІІІ ) Доповідач - Барильська А.П.
19 січня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Барильської А.П.,
суддів: Карнаух В.В., Ляховської І.Є.,
при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю: представника відповідача- Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" - Некрасової Катерини Олександрівни
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" та Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Суха Балка" на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Суха Балка", Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"про відшкодування моральної шкоди , -
У серпні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Суха Балка" (надалі- ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка", Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (надалі - ПАТ " Кривбасзалізрудком") про відшкодування моральної шкоди у зв'язку із професійним захворюванням. Просив суд стягнути у відшкодування моральної шкоди з ПАТ "Кривбасзалізрудком" на його користь 160 000 грн. з ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" 20 000 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2011 року позов задоволено частково: стягнуто на користь ОСОБА_4 .з ПАТ «Кривбасзалізрудком » 30000 грн. з ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" - 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з кожного відповідачів на користь держави судові витрати : 15 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи та 8,50 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ПАТ «Кривбасзалізрудком » ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, про відмову ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог до ПАТ "Кривбасзалізруддком".
Зокрема, вважає що судом не взято до уваги, що позивач працював на інших підприємствах окрім відповідача із шкідливими умовами праці; вважають, що акт розслідування хронічного професійного захворювання не може бути належним доказом по справі, оскільки він не підписаний членом комісії ОСОБА_5; розмір моральної шкоди стягнутої судом першої інстанції не відповідає засадам розумності , виваженості і справедливості; судом не враховано, що позивачу встановлена третя група інвалідності, що дозволяє працювати та реалізовувати професійну діяльність.
В апеляційній скарзі ПАТ « ЄВРАЗ Суха Балка » ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, про відмову ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог до ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка ".
Зокрема, вважає що суд помилково застосував до спірних правовідносин ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України; і залишив поза увагою положення підпункту 4.2 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1рп/2004, яким встановлено, що відшкодування моральної шкоди не передбачено для осіб, які підлягають обов'язковому соціальному страхуванню. Крім того, судом не враховано, що позивачем не доведений факт заподіяння моральної шкоди та не надано доказів вини ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" у спричиненні позивачу моральних страждань.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ « ЄВРАЗ Суха Балка » не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ПАТ «Кривбасзалізрудком » підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 працював підземним прохідником ШБУ ПАТ "Кривбасзалізрудком" протягом 10 років 8 місяців, а також підземним гірником, підземним прохідником ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" протягом 1 року в шкідливих умовах праці. 20 квітня 2011 року його звільнено за станом здоров'я за п.2 ст.40 КЗпП.
Згідно Акту № 4 розслідування професійного захворювання позивача від 03 лютого 2011 року , комісією встановлено, що причиною професійного захворювання ОСОБА_4 є робота протягом 12 років 3 місяців в умовах важкої праці, запиленості повітря робочої зони, що перевищувала ГДК.
Винними в порушенні ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України "Про охорону праці" визнано керівництво шахти ім.Артема РУ ім.Кірова, шахти ім.Фрунзе ВАТ "Суха Балка", ШБУ ВАТ "Кривбасзалізрудком" у період роботи ОСОБА_4 на цих підприємствах.
Відповідно Акту "Про відмову працедавця підписати акт розслідування хронічного професійного захворювання" від 25 лютого 2011 року, член комісії ОСОБА_5 відмовився підписати акт, оскільки умови праці, у яких працював позивач, не створювались ШБУ ВАТ "Кривбасзалізрудком", а є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин підземним способом та результатом проектних робіт.
За висновком МСЕК від 20 квітня 2011 року ОСОБА_4 було встановлено 60% втрати професійної працездатності, з яких 35% - по радикулопатії , 15% - по вираженому варикозному розширені вен; 10% - по хронічному бронхіту та встановлена третя група інвалідності.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідачі винні у виникненні у позивача професійного захворювання.
Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні. Позивач періодично потребує амбулаторного і стаціонарного лікування, оздоровлення, у даний період перебуває на обліку у судинного хірурга. Обмежений у фізичній роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв'язку з чим, доводи апеляційних скарг стосовно не надання позивачем доказів спричинення йому моральної шкоди не можуть бути взяті колегією суддів до уваги.
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідачів моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Довод апеляційної скарги відповідача ПАТ « ЄВРАЗ Суха Балка » про те, що суд невірно застосував до даних правовідносин положення ст. 237-1 КЗпП України не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки втрата професійної працездатності ОСОБА_4 була встановлена з 18 квітня 2011 року.
Розмір моральної шкоди, стягнутої з відповідача ПАТ « ЄВРАЗ Суха Балка» на користь ОСОБА_4, визначений судом першої інстанції з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. з урахуванням ступеня вини відповідача, періоду роботи позивача на підприємстві ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" у шкідливих умовах праці.
Однак, колегія суддів вважає, що при визначенні суми моральної шкоди , стягнутої з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ОСОБА_4, судом не в повній мірі враховані положення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідачів та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
Тому, враховуючи період роботи позивача на підприємстві ПАТ "Кривбасзалізрудком" протягом 10 років 8 місяців, характер і тривалість страждань позивача, стан його здоров'я, тяжкість професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили, колегія суддів вважає, що сума моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПАТ "Кривбасзалізрудком" на користь позивача повинна бути зменшена з 30 000 грн. до 20 000 грн.
За таких обставин апеляційна скарга ПАТ « ЄВРАЗ Суха Балка» не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ПАТ "Кривбасзалізрудком" підлягає частковому задоволенню, рішення суду - зміні, відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314,316 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Суха Балка"відхилити.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2011 року змінити в частині розміру моральної шкоди , стягнутої з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ОСОБА_4, зменшивши цей розмір з 30 000 грн. до 20 000 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: А.П.Барильська
Судді: В.В.Карнаух
І.Є.Ляховська