Справа № 22-ц-23611/11
Справа № 22ц-23611/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 46 ( ІІІ ) суддя Прасолов В.М.
Суддя-доповідач - Остапенко В.О.
02 листопада 2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Остапенко В.О.
суддів - Зубакової В.П., Неклеси В.І.
при секретарі - Бадалян Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення порядку участі у вихованні дітей.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
позивач ОСОБА_2,
відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5
Представник третьої особи органу опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті Кривом Розі ради - Брагіна Олена Іванівна, -
У травні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті Кривом Розі ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення порядку участі у вихованні дітей.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що з жовтня 2008 року по липень 2009 року перебував з відповідачкою у фактичних шлюбних відносинах. Від цього шлюбу є діти: донька ОСОБА_7 та син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, які проживають разом з відповідачкою.
В зв'язку з тим, що відповідачка перешкоджає йому в участі у вихованні дітей, він у 2009 році звернувся до органу опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, рішенням якого йому було встановлено час спілкування з дітьми.
Оскільки, рішення органу опіки та піклування відповідачка не виконує, уточнивши та доповнивши позовні вимоги, просив суд усунути перешкоди у спілкуванні з дітьми, визначити такі способи його участі у вихованні дітей: встановити спілкування з 10 години суботи до 18 години щонеділі за місцем йог проживання АДРЕСА_2: надати можливість спільного відпочинку протягом одного тижня відпустки; усі державні та православні свята, які випадають на будні або ж на вихідні дні на протязі року, у будні по вівторках та четвергах з 18-00 години до 20-00 годин кожного тижня, за адресою мешкання відповідачки: АДРЕСА_1 .
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визначено час і місце спілкування ОСОБА_2 з дітьми - ОСОБА_7 та ОСОБА_8: перша субота кожного місяця з 15-00 до 18-00 годин за місцем проживання ОСОБА_3; друга та четверта субота кожного місяця з 15-00 годин до 18-00 годин за місцем проживання ОСОБА_2; третя субота - неділя кожного місяця з 15-00 годин суботи до 18-00 годин неділі за місцем проживання ОСОБА_2; перша, друга, четверта неділя кожного місяця з 10-00 годин до 18-0 годин за місцем проживання ОСОБА_3
Визначено спільний відпочинок позивача з дітьми тривалістю тиждень під час чергової щорічної відпустки ОСОБА_2
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 судові витрати по оплаті держмита у розмірі 8,50 грн. та по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн..
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права.
Так, в порушення ч. 1,2 ст. 141 СК України, якими визначено рівні права батьків на участь у вихованні дитини, суд визначив позивачеві значно менше час на спілкування з дітьми ніж відповідачці, та не взяв до уваги,що ОСОБА_3 не працює і весь час перебуває з дітьми.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, всупереч вимогам ст.т. 213,214 ЦПК України, судом не взято до уваги факти, встановлені при вирішенні спору значно малий вік дітей, стать дітей, порушено права матері, яка фактично позбавлена права спілкування з дітьми у вихідні дні, особистість позивача), та невірно застосовано ст.ст. 141, 159 СК України.
Крім того, суд не звернув уваги на те, що в судовому засіданні було встановлено, що донька та батько не виявляють взаємної прихильності, та позивач не зможе виконати гігієнічні процедури коли діти залишатимуться в нього на вихідних.
Зазначаючи в рішенні про те, що спілкування позивача з дітьми за місцем проживання відповідача неможливе через неприязні стосунки з матір'ю відповідачки - ОСОБА_11, суд не взяв до уваги,що сварки та конфлікти створюються самим позивачем.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3, позивач просить відхилити апеляційну скаргу, як необґрунтовану, та задовольнити його апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів заявлених позовних вимог, апеляційних скарг і заперечень на них, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 підляга.ть частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з жовтня 2008р. по липень 2009р. сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, від якого мають двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_8 та доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Діти мешкають разом з матір'ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, батько дітей мешкає окремо.
19 серпня 2009 року виконкомом Саксаганської районної у місті ради за заявою ОСОБА_2 було прийнято рішення №413 «Про розгляд заяви гр..ОСОБА_2 щодо його участі у вихованні малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8» й визначено участь батька у вихованні дітей наступним чином: щосуботи з 15-00 до 18-00 годин та щонеділі з 10-00 до 18-00 годин у житлі за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням режимних моментів відповідно до вікових фізіологічних особливостей малолітніх.
На підставі встановлених обставин, керуючись ст. 159 Сімейного кодексу України, з урахуванням рівності прав та обов'язків батьків відносно дитини щодо її виховання та спілкування з нею, суд першої інстанції дійшов висновку про визначення іншого режиму спілкування батька з дітьми, ніж було встановлено за рішенням органу опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради й частково задовольнив позов.
Однак такого висновку районний суд дійшов з порушенням норм матеріального права.
Так, нормами діючого сімейного законодавства передбачена рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини та незмінність обсягу цих прав та обов'язків при розірванні шлюбу та окремого проживання дитини від батьків.
Зокрема на батьків, як це зазначено в ст. 150 СК України, покладено обов'язок щодо виховання своєї дитини, а також ст. 153 СК України закріплено їх право на безперешкодне спілкування з дитиною, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно ч.1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Між сторонами виник спір щодо участі у вихованні малолітніх дітей - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які мешкають разом з матір'ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, окремо від батька.
Частиною 3 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-Ш зі змінами та доповненнями передбачено, що у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Згідно рішення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті раді № 413 від 19.08.2009 року «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2 щодо його участі у вихованні малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 6) визначено час спілкування ОСОБА_2 з малолітніми дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_8, щосуботи з 15-00 до 18-00 годин та щонеділі з 10-00 до 18-00 годин у житлі за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням режимних моментів відповідно до вікових фізіологічних особливостей малолітніх. Вказане рішення не оскаржене.
Як вбачається з матеріалів справи й не заперечується сторонами, між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склалися неприязні стосунки, відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні батька з дітьми, однак не заперечує проти виконання вищезазначеного рішення органу опіки та піклування.
В ч.1 ст. 159 Сімейного кодексу України зазначено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 подавав позов про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та просив, крім того, змінити режим спілкування з дітьми, при цьому з заявою про збільшення часу його спілкування з дітьми він попередньо до органу опіки та піклування не звертався. Цей факт підтверджено й представником третьої особи.
З аналізу норм ст.ст. 158, 159 Сімейного кодексу України вбачається, що рішення ради опіки та піклування з цього питання є обов'язковим, як і обов'язковим є дотримання порядку щодо участі у вихованні дитини, який визначено цими статтями.
Однак, суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув й змінив режим спілкування з дітьми, не взявши до уваги, що позивачем не ставиться питання про скасування рішення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті раді № 413 від 19.08.2009 року. Крім того, він не звертався до ради опіки та піклування з питанням щодо збільшення часу його спілкування з малолітніми дітьми.
Виходячи із встановлених обставин справи колегія суддів вважає обґрунтованими доводи відповідача ОСОБА_3 про відсутність підстав для зміни ОСОБА_2 режиму спілкування з дітьми на визначений за судовим рішенням час.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення відповідно до вимог п.п.1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України про часткове задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача ОСОБА_3 не чинити перешкоди у спілкуванні з малолітніми дітьми, в часи і дні, встановлені рішенням виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м.Кривого Рогу від 19.08.2009р. №413, та визначити спільний відпочинок ОСОБА_2 з малолітніми дітьми тривалістю тиждень під час чергової щорічної відпустки ОСОБА_2
Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а тому відшкодуванню підлягають судові витрати, понесені позивачем, які складаються з судового збору у розмірі 8,50 грн. та з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п 1, 4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення порядку участі у вихованні дітей частково.
Зобов'язати відповідача ОСОБА_3 не чинити перешкоди у спілкуванні з дітьми ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - позивачу ОСОБА_2, в часи і дні, встановлені рішенням виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м.Кривого Рогу від 19.08.2009р. №413.
Визначити спільний відпочинок ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_8 і ОСОБА_7 тривалістю тиждень під час чергової щорічної відпустки ОСОБА_2.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 8,50 грн. судового збору та 30 грн. на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: В.О.Остапенко