Справа № 22-ц-23280/11
Справа № 22ц-23280/11 Головуючий у першій інстанції
Категорія 34 ( IІ) Бардін О.С.
Доповідач Остапенко В.О.
26 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого: судді Остапенко В.О.
суддів: Зубакової В.П., Неклеси В.І.
при секретарі: Горбачевській І.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної події, за зустрічний позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6
Позивач- ОСОБА_4.
В квітні 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в обгрунтування якого послались на те, що 22.09.2008 року відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Міцубісі Лансер», н.з. НОМЕР_1, допустила зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 21121», д.з. НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_3, і яким керував її чоловік - ОСОБА_4 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження, позивачам завдана моральна шкода, і в зв'язку з чим останні просили суд: стягнути з ОСОБА_5 вартість матеріальної шкоди в сумі 8418,97 грн. на користь ОСОБА_3; стягнути з ОСОБА_5 вартість матеріальної шкоди в сумі 150 грн. на користь ОСОБА_4; стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.; стягнути з ОСОБА_5 вартість судових витрат в сумі 80,50 грн. на користь ОСОБА_3; стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.
В серпні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в обгрунтування якого послався на те, що 22.09.2008 року відбулося зіткнення автомобіля марки «Міцубісі Лансер», н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_5, з автомобілем марки «ВАЗ 21121», д.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 Внаслідок дорожньо-транспортної події автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, в зв'язку з чим останній просив стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 солідарно на його користь завдані матеріальні збитки у розмірі 18 478,90 грн., держмито у розмірі 184,79 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 252,00 грн.
Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 13 січня 2011 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 2 376, 99 грн., моральну шкоду в сумі 1 000 грн., витрати по справі: 51 грн. державного мита, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 2 500 грн. витрат на правову допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 1 000 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позов ОСОБА_5 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 майнову шкоду в сумі 18 327,71 грн., моральну шкоду в сумі 1 000 грн., витрати по справі: державне мито у розмірі 183 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 252 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Так, стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування майнової шкоди 2 376, 99 грн. та 2 500 грн. витрат на правову допомогу, суд вийшов за межі позовних вимог та невірно провів розрахунок суми завданої позивачу шкоди. Витрати на автостоянку не можна віднести до матеріальної шкоди, завданої ДТП, а тому різниця між фактично понесеними витратами на ремонт автомобіля після ДТП та страховим відшкодуванням складає 1 961,85 грн. Наявність моральної шкоди позивачами не доведено та документально не підтверджені.
Крім того, вимог про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди позивачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 не заявляллось.
Суд безпідставно відхилив клопотання відповідача про призначення експертизи та розглянув справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_6, зазначивши в рішенні суду про присутність останнього в судовому засіданні 13.01.2011 року.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 2376 грн. 99 коп. моральної шкоди в розмірі 1 000 грн. судових витрат в сумі 81 грн. та витрт на правову допомогу в сумі 2 500 грн., суд першої інстанції виходив з вини відповідача ОСОБА_2 в заподіянні позивачу ОСОБА_3, матеріальної та моральної шкоди.
Колегія суддів, не може погодитись з висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно вимог ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Як вбачається з матеріалів справи позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до відповідачів і просили стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 8 418 грн. 97 коп. на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 150 грн. та судові витрати в сумі 80 грн. 50 коп.
Солідарно стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_2 моральну шкоду на користь ОСОБА_3 в розмірі 5 000 грн. , на користь ОСОБА_4 в розмірі 10 000 грн.
В судовому засіданні в суді першої інстанції відповідачем ОСОБА_5 було заявлене клопотання про виведення його з числа відповідачів за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4
Ухвалою суду від 16 литопада 2009 року клопотання відповідача ОСОБА_5 залишено без задоволення.
З вищевикладено вбачається, що при постановлені рішення суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог стягнувши матеріальну шкоду на користь позивачів з особи до якої позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди не заявлялись.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги щодо неправомірності стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 понесених ним витрат на правову допомогу в сумі 2 500 грн. грунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно з п.2 ч.2 ст. 79 ЦПК України до судових витрат серед іншого належать і витрати на правову допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Як передбачено статтями 26, 42 ЦПК України, представник особи, який бере участь у справі за дорученням, має процесуальний статус саме представника цієї особи і не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу.
Відповідно до довіреності від 09.03.2009 року (а.с. 77) ОСОБА_8, ОСОБА_9 позивачем ОСОБА_3 надано повноваження свого представника, саме в такому процесуальному статусі згідно з протоколами судових засідань той брав участь у справі, і кошти за надану допомогу отримав як представник, що відображено у квитанції №001763 від 09.03.2009 року (а.с. 65).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79, ст.84 ЦПК України, витрати пов'язані з оплатою участі у справі представника сторони не відносяться до судових витрат і не підлягають розподілу між сторонами в порядку передбаченому ст. 88 ЦПУ України.
В іншій частині рішення, щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 матеріальної шкоди в сумі 18 327 грн. 71 коп. моральної шкоди в розмірі 1 000 грн.судового збору в сумі 183 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252 грн. сторонами не оскаржується.
Доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права, а саме: відмови відповідачу в задоволенні клопотання про призначення експертизи та розгляду справи у відсутності належно повідомленого відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи і висновками суду і не можуть бути підставою для скасування рішення.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2 376,99 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, , 51 грн. державного мита, 2 500 грн. витрат на правову допомогу скасувати.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: