Справа № 22-ц-24170/11
Справа № 22ц-24170\11 Головуючий в 1 інстанції Валуєва В.Г.
Категорія № 51\4\ Доповідач - Митрофанова Л.В.
18 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Митрофанової Л.В.
суддів: - Соколан Н.О., Михайлів Л.В.
при секретарі - Євтодій К.С.
за участю: ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, представника Публічного акціонерного товариства «Арсерол Міттал Кривий Ріг» - Мартинова Віталія Васильовича.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Арсерол Міттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 червня 2011 року за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Арсерол Міттал Кривий Ріг» про стягнення грошової компенсації за невикористану частину відпустки,-
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Арсерол Міттал Кривий Ріг» про стягнення грошової компенсації за невикористану частину відпустки, посилаючись на ті обставини, що за період 2010-2011 років ним була використана щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні, а загальна тривалість його відпустки становить 32 дні. Оскільки, він не використав додаткову відпустку тривалістю 8 календарних днів, просив суд стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію невикористаної частини відпустки у сумі 624,80 грн., моральну шкоду спричинену неправомірними діями відповідача у розмірі 10 000 грн. та судові витрати.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17.06.2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Суд стягнув з ПАТ ««Арсерол Міттал Кривий Ріг» на користь позивача 624,80 грн. за 8 днів невикористаної відпустки, судові витрати у розмірі 171 грн. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позову про стягнення суми моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення його позовних вимог та змінити розподіл судових витрат, оскільки суд першої інстанції не дослідив належним чином надані докази щодо спричинення позивачу моральної шкоди. Крім того, судом не вірно визначено розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ПАТ «Арсерол Міттал Кривий Ріг» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові, оскільки, при ухваленні рішення суд не звернув уваги на вимоги ст.83 КЗпП України, що для набуття права на отримання грошової компенсації за невикористану частину щорічної відпустки працівник повинен використати не менше ніж 24 календарних днів такої відпустки. Крім того, право на заміну невикористаної відпустки грошовою компенсацією виникло у позивача 03.01.2011 року, після використання ним 24 календарних днів щорічної відпустки.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Арсерол Міттал Кривий Ріг» слід відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у грошовій компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, оскільки, звернення позивача 16.12.2010 року з заявою до директора департаменту з персоналу ПАТ«Арсерол Міттал Кривий Ріг» про надання йому грошової компенсації за 8 календарних днів невикористаної частини щорічної відпустки за 2010-2011 роки було передчасним, оскільки ОСОБА_3 не використав повністю основну відпустку.
Однак, з такими висновками суду колегія суддів не погоджується.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_3 працює у відповідача водієм з 2004 року \а.с.5-6\. Тривалість щорічної відпустки ОСОБА_3 складає 32 календарних дні, з яких: 24 календарних дні -основна відпустка, 4 календарних дні - за працю в металургійній промисловості, 4 календарних дні - за особливий характер роботи. ОСОБА_3 використав частину відпустки -20 календарних днів з 26.08.2010 року по 14.09.2010 року, 4 календарних дні з 29.12.2010 року по 02.01.2011 року, невикористана частина щорічної відпустки за 2010 рік 8 календарних днів \а.с.36\.
На момент звернення ОСОБА_3 до суду 23.03.2011 року відповідач грошову компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки позивачу не виплатив, посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_3 не звертався до адміністрації підприємства про таку компенсацію.
Однак, колегія суддів вважає, що відповідач допустив порушення вимогч.4 ст.83 КЗпП України, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні та ст.24 Закону України «Про відпустки», оскільки згідно вимог вищевказаного матеріального права, за умови використання щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дня працівник одержує суб*єктивне право на грошову компенсацію за іншу частину невикористаних днів щорічної відпустки. Оскільки щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника повинні надаватися одночасно з основною відпусткою або окремо від неї, частина 2 ст.10 Закону України «Про відпустки», працівник може використати основну відпустку, а за щорічні додаткові відпустки вимагати грошову компенсацію вже при одержанні основної відпустки. Якщо ж працівник побажає одержати лише частину щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарних дня, а за іншу частину основної відпустки - одержати грошову компенсацію, він повинен вести з власником переговори на предмет надання не всієї щорічної відпустки, а лише частини.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_3 згідно положення вищевказаного трудового законодавства, використавши 20 днів основної щорічної відпустки звернувся з заявами до відповідної особи щодо надання йому 4 днів основної щорічної відпустки, відповідно до вимог ст.83 КЗпП України, оскільки тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні та для вирішення питання щодо грошової компенсації за 8 днів невикористаної частини додаткової щорічної відпустки \а.с.7,28-29\.
Оскільки, згідно ч.4 ст.83 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про відпустки» позивач подавши дві заяви про надання 4 днів відпустки та грошової компенсації за 8 днів невикористаної частини додаткової щорічної відпустки, виклав своє волевиявлення для вирішення цього питання, а не про негайну виплату \а.с.7\, тому відповідач отримавши заяву про бажання працівника замінити частину щорічної відпустки грошовою компенсацією, зобов*язаний був вирішити таке питання та після 03.01.2011 року виплатити йому грошову компенсацію, що не виконано відповідачем до теперішнього часу. Згідно довідки відповідача розмір грошової компенсації за 8 днів невикористаної частини додаткової щорічної відпустки складає 624,80 грн \а.с.35\, яка підлягає стягненню на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо не доведеності позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми моральної шкоди, оскільки відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв*язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Вирішуючи спір в цій частині суду першої інстанції слід було звернути увагу на ті обставини, що порушення відповідачем законних прав позивача, які стосуються грошових виплат, доведені позивачем відповідно до ст.237-1 КЗпП України, оскільки відсутність коштів, так як він хворів та знаходився на лікарняному, призвели до моральних страждань, вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Однак, вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди колегія суддів виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, й, беручи до уваги конкретні обставини по справі, моральні страждання позивача, істотність вимушених змін і наслідків, що наступили, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму моральної шкоди 200 грн.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі ч.1п.3ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Посилання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, в апеляційній скарзі, що суд не вірно розподілив судові витрати є безпідставними, оскільки як пояснив в суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_4, він мав на увазі витрати пов*язані з явкою до суду, та не надавши відповідних доказів щодо розрахунку таких витрат відповідно до ст.ст.79,85 ЦПК України не наполягав на їх стягненні.
Тому, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Арсерол Міттал Кривий Ріг» слід відхилити, рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3
Керуючись ст.ст.303,307,ч.1п.3 ст.309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково, Публічного акціонерного товариства «Арсерол Міттал Кривий Ріг» відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 червня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Арсерол Міттал Кривий Ріг» про стягнення грошової компенсації за невикористану частину відпустки задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Арсерол Міттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_3 624 грн.80 коп. за 8 днів невикористаної відпустки, 200 грн. моральної шкоди, судові витрати у розмірі 171 грн., та на користь держави 8,50 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: