Справа № 0411/3951/12 22-ц/491/2997/12
Справа 411/3951/12 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження 22ц/491/2997/12 суддя Папарига В.А.
Категорія - 5 ( ІУ ) Суддя - доповідач -Остапенко В.О.
04 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Остапенко В.О.
суддів - Братіщевої Л.А., Карнаух В.В.
при секретарі - Євтодій К.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2;
третя особа ОСОБА_3;
позивач - ОСОБА_4.
У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власності, шляхом виселення ОСОБА_1, посилаючись на те, що їй на праві власності в порядку спадкування після смерті колишнього чоловіка ОСОБА_7 належить Ѕ частина домоволодіння АДРЕСА_1, якою вона не може на власний розсуд розпоряджатись, оскільки в будинку проживає ОСОБА_8 з ОСОБА_1, який перешкоджає їй та її малолітній донькі у користуванні домолодіння, чинить бійки, псує майно, постійно ображає її висловлюючись нецензурною лайкою, розповсюджує недостовірну інформацію, яка дискридитує її як порядну людину.
Ухвалою Довгинцівського районнного суду м. Кривого Рогу від 10 липня 2012 року залучено по справі в якості третьої особи ОСОБА_8
Після неодноразового уточнення своїх позовних вимог позивач звернулась до суду з позовом, в якому зазначила своє прізвище як ОСОБА_4 та просила усунунти їй та її малолітній доньці ОСОБА_5 перешкоди у здійсненні користування власністю домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом примусового виселення ОСОБА_1
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 вересня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Усунуто перешкоди ОСОБА_4 у користуванні власністю -Ѕ частиною домоволодіння АДРЕСА_1, шляхом примусового виселення ОСОБА_1 з вказаного домоволодіння.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в сумі 107,30 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідач мешкає на Ѕ частині домоволодіння, яке належить ОСОБА_8, після смерті її чоловіка, а тому вимоги позивача щодо виселення є безпідставними.
Крім того, судом безпідставно задоволені вимоги позивача про виселення відповідача з її домоволодіння, оскільки він на її частку не вселявся, судом дана надана невірна оцінка наданим доказам.
В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_8 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що рішеннясуду є необгрунтованим, судом не повно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду грунтуються на припущеннях.
Судом не взято до уваги, що позивач будучи власницею Ѕ частини домоволодіння, не має права власності і не є наймачем іншої Ѕ частини домоволодіння, а тому немає жодних підстав вважати, що відповідач своїм проживанням чинить перешкоди позивач у користуванні своєю власністю, а у позивачки відсутнє право вимагати виселяти відповідача з приміщення, яке їй не належить і яким вона не користується.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_4 просить відхилити апеляційну скаргу, залишивши рішення суду без змін, як законне та обгрунтоване.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів заявлених позовних вимог, апеляційної скарги і заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_2 та апеляційна скарга третьої особи ОСОБА_8 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до умов мирової угоди від 26.01.2007 року, ОСОБА_7та ОСОБА_4 є співвласниками спірного домоволодіння АДРЕСА_1, відповідно.
За ОСОБА_4 визнано право власності на Ѕ частину домоволодіння та виділено їй кімнату, 1-3площею 15,5 кв.м., кімнату 1-4 площею 8,0 кв.м. та літню кухню.
За ОСОБА_7 визнано право власності на кімнату 1-5 площею 10,1 кв.м., кімнату 1-2 площею 11,1 кв.м., коридор 1-1 площею 8,0 кв.м., сарай «Г», та вбиральню.
У спільній власності залишилась Ѕ частина водоколонки, 12 частина замощення «ІІ», і Ѕ частина огорожі.
22 вересня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, було зареєстровано шлюб Дзержинським відділом РАЦС Криворізького МУЮ Дніпропетровської області, актовий запис №564(а.с.47).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер(а.с.26).
ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_7, який був співвласником Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1 стала проживати з ОСОБА_1
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником Ѕ частини спірного домоволодіння, і оскільки право власності на іншу частину домоволодіння є невизначеним то позивач має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, оскільки він зроблений при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при неправильному правозастосуванні.
У силу положень ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Частинами 1 та 3 ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов мирової угоди затвердженої ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17.01.2007 року ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виділено у приватну спільну часткову власність по Ѕ частині домоволодіння АДРЕСА_1.
Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, власником Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, інша Ѕ частина спірного домоволодіння належала ОСОБА_7.(а.с. 51)
З викладеного вбачається, що за життя сторони між собою погодили порядок користування та розпорядження домоволодінням АДРЕСА_1.
Після смерті ОСОБА_7 16.02.2009 року відкрилась спадщина на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1, яка складається з житлового будинку А-1: 1-1 коридор площею 8.0 кв.м., 1-2 житлова кімната площею 11,1 кв.м., 1-5 житлова кімната площею 10,9 кв.м., сарай «Г», вбиральня «В».
Постановами Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_4, та ОСОБА_3 після померлого ОСОБА_7, в зв'язку з суперечкою між спадкоємцями.
Як вбачається, позивач ОСОБА_4 є власником Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_1 проживає з дружиною померлого, яка також є спадкоємицею ОСОБА_7,- ОСОБА_3, на Ѕ частині спірного домоволодіння, яка належала ОСОБА_7 до смерті, які ізольовані від іншої частини належних позивачу приміщень, при цьому, в домоволодінні є окремі входи і виходи, що сторонами в судовому засіданні не заперечувалось.
Таким чином на період звернення з позовом до суду за позивачем ОСОБА_4 не встановлено право користування та розпорядження частиною домоволодіння на якій проживає ОСОБА_1 із ОСОБА_3
В той же час, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо захисту свого права власності позивачем, шляхом пред'явлення негаторного позову відповідно до положень ст.391 ЦК України необґрунтованим, оскільки зазначена норма не є самостійною підставою для виселення ОСОБА_1
У зв'язку з тим, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо заявлених вимог про про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, не врахував наведені обставини та норми права якими вони регулюються, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, задовольнити.
Апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_3 задовольнити
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 вересня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_1,третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю домоволодінням АДРЕСА_1, шляхом виселення - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)