Справа № 408/6219/12 22-ц/774/480/К/15
Провадження № 22-ц/774/480/К/15 Головуючий в суді першої
Справа № 408/6219/12 інстанції - Сільченко В.Є.
Категорія № 24 (3) Доповідач - Ляховська І.Є.
18 березня 2015 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Ляховської І.Є.,
суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.,
при секретарі - Булах К.А.,
за участю - представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 17 листопада 2014 року по справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за опалення та гаряче водопостачання, -
У вересні 2012 року Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - КПТМ "Криворіжтепломережа") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по оплаті теплової енергії та гарячого водопостачання в сумі 1246,71 грн. за період з 01 березня 2008 року по 01 жовтня 2011 року, яка утворилась за адресою: квартира АДРЕСА_1. Уточнивши позовні вимоги в останній редакції 17 грудня 2013 року, позивач просив суд стягнути заборгованість з ОСОБА_3, яка у теперішній час є власником зазначеної квартири. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 квартири №НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 об'єднані в одну з 2012 року та належать ОСОБА_3 У квартирі НОМЕР_1, де встановлено належним чином зареєстроване автономне опалення, заборгованість по оплаті теплової енергії та гарячого водопостачання не нараховувалась, проте вона нарахована по іншим квартирам, в яких автономне опалення не встановлювалось. Таким чином, ОСОБА_3 є споживачем послуг, які надаються КПТМ "Криворіжтепломережа", та зобов'язана здійснювати їх оплату, проте відповідач свої обов'язки належним чином не виконує, в результаті чого за період з 01 березня 2008 року по 01 грудня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 21924грн. 70 коп., яку позивач просив стягнути разом із судовим збором у сумі 214,60 грн. з відповідача. Вважає, що ним строк позовної давності не пропущено, оскільки раніше КПТМ "Криворіжтепломережа" вже зверталось до суду з заявою про видачу судового наказу.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 17 листопада 2014 року позовні вимоги КПТМ "Криворіжтепломережа" задоволені частково, з ОСОБА_3 на користь позивача стягнуто заборгованість в розмірі 18760,60грн. та 214,60 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на її думку, суд не врахував, що розрахунки заборгованості видані позивачем за період з січня 2002 року по березень 2012 року, проте на дату їх видачі 02 квітня 2013 року заборгованості по оплаті теплової енергії та гарячого водопостачання по квартирам № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 не було. Вважає, що розмір заборгованості за період з 01 березня 2008 року по 01 грудня 2013 року, згідно розрахунків позивача, є необґрунтованим та не відповідає вказаному у рішенні періоду. Крім того, під час застосування строків позовної давності суд не врахував розрахунки заборгованості позивача, наявність у квартирах НОМЕР_2, НОМЕР_1 правомірно встановленого автономного опалення та відсутність заборгованості у заявлений період. А також суд не взяв до уваги, що в порушення ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання послуг позивачем ні з ОСОБА_3, ні з ОСОБА_5 взагалі не укладались.
В своїх запереченнях КПТМ "Криворіжтепломережа" просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач надає населенню, а також підприємствам, установам і організаціям м. Кривого Рогу теплову енергію для потреб опалення, в тому числі надає послуги по теплопостачанню до багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_3 є власником об'єднаної після перепланування квартири НОМЕР_1 зазначеного будинку, загальною площею 158,1кв.м., житловою площею 105,2кв.м., на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 18.08.2011 року (а.с. 38).
Спір між сторонами виник з приводу заборгованості по оплаті теплової енергії у вигляді централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 21924,70 грн., яка нарахована позивачем по належній відповідачеві квартирі за період з 01 березня 2008 року по 01 грудня 2013 року.
Задовольняючи частково позов та стягуючи з відповідача на користь КПТМ "Криворіжтепломережа" заборгованість по оплаті за опалення і гаряче водопостачання, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах позовної давності в сумі 18760,60грн.
Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не в повній мірі відповідають обставинам справи.
При цьому, в порушення вимог ст.215 ЦПК України та п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" суд у мотивувальній частині рішення не навів розрахунки, з яких він виходив при задоволенні грошових вимог, що позбавляє колегію суддів можливості перевірити їх правильність.
Як убачається із матеріалів справи, квартира НОМЕР_1 в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_3, утворена за рахунок об'єднання квартир №№ НОМЕР_3, НОМЕР_2, НОМЕР_1, НОМЕР_4 вказаного будинку (а.с. 102 - 112).
Об'єднання та перепланування здійснено з додержанням вимог чинного законодавства, про що свідчить акт прийняття жилого приміщення в експлуатацію після здійснення його перепланування від 30 червня 2011 року та рішення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради від 20.07.2011 року "Про присвоєння поштової адреси квартирам №НОМЕР_3,НОМЕР_2,НОМЕР_1,НОМЕР_4 у житловому будинку АДРЕСА_1 після їх перепланування в одну квартиру" (а.с. 106, 107).
Відповідно до договорів купівлі-продажу, наявних у справі, квартира НОМЕР_2, НОМЕР_1 належала брату відповідача - ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 31.01.2002р., посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Волошко О.М., зареєстрованого в реєстрі за №317 (а.с.53), а квартира № НОМЕР_3 - матері відповідача - ОСОБА_5 на підставі договору міни (ВКЕ №901672) від 12.03.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О., зареєстрованого в реєстрі за №2344 (а.с. 40).
Згідно пояснень відповідача ОСОБА_3 квартира НОМЕР_4 належала її матері - ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 28 жовтня 2002 року (а.с. 190).
Відповідач ОСОБА_3 стала власником об'єднаної після перепланування квартири НОМЕР_1, загальною площею 158,1кв.м., житловою площею 105,2кв.м., на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.08.2011 року, яке видано замість договорів дарування квартир: НОМЕР_4 на АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О. 19.11.2004р., зареєстрованого в реєстрі за №15517; №4, НОМЕР_1 на АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О. 19.11.2004р., зареєстрованого в реєстрі за №15519; НОМЕР_3 на АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Борисенком С.М. 14.04.2008р., зареєстрованого в реєстрі за №1741 (а.с. 38).
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що в 1999 році у зв'язку із встановленням індивідуального опалення було складено акт про відключення квартири НОМЕР_1 від централізованого опалення, після чого нарахування по даній квартирі провадиться тільки по гарячому водопостачанню на одну особу.
Після об'єднання особових рахунків квартир НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_4 нарахування з опалення та гарячого водопостачання проводяться з 01 лютого 2012 року по особовому рахунку НОМЕР_5 по квартирі НОМЕР_1.
На момент об'єднання особових рахунків, станом на 01.02.2012р., заборгованість за опалення та гаряче водопостачання за період з 01 січня 2002 року по 01 лютого 2012 року складала: по квартирі НОМЕР_3 - 8726грн.89коп., по квартирі НОМЕР_4 - 6511грн.50коп., загалом у сумі 15238грн.39коп.(а.с. 73).
Перевіряючи розрахунки, надані позивачем у якості доказів у справі, колегія суддів приходить до висновку, що розрахунок суми заборгованості здійснено із застосуванням тарифів, які діяли у відповідні періоди на підставі рішень виконавчого комітету Криворізької міської ради № 884 від 24.10.2000 року, № 630 від 14.11.2003 року, № 369 від 13.07.2005 року, № 554 від 28.08.2006 року, № 53 від 17.01.2008 року та № 584 від 13.08.2008 року.
На думку колегії суддів, сума заборгованості, яка стягнута судом з відповідача, визначена неправильно.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4ст. 267 ЦК України).
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Як убачається із матеріалів справи, позивач звернувся до ОСОБА_3 із даним позовом 16 травня 2013 року, і відповідачем заявлено про застосування позовної давності, тому позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 16 травня 2010 року по 01 грудня 2013 року (в межах заявлених уточнених позовних вимог).
Згідно розрахунків, наявних у справі, вбачається, що за період з 16 травня 2010 року по 01 лютого 2012 року (момент об'єднання рахунків) заборгованість по квартирі НОМЕР_1 (виключно за гаряче водопостачання) складає 540грн.86коп., по квартирі НОМЕР_3 (за опалення та гаряче водопостачання) - 2569грн.94коп., а по квартирі НОМЕР_4 (за опалення та гаряче водопостачання) - 1927грн.44коп.(а.с. 151).
Крім того, за період з 01 лютого 2012 року по 01 грудня 2013 року відповідачу нарахована заборгованість по об'єднаній після перепланування квартирі НОМЕР_1 в сумі 5312грн.45коп.
При цьому нарахування здійснено з урахуванням опалювальної площі квартири НОМЕР_1 у розмірі 84,7кв.м., яка відключена від мереж центрального опалення у встановленому законом порядку, тобто нарахування здійснено лише на опалювальну площу квартир №№ НОМЕР_3 та НОМЕР_4.
Таким чином, в межах позовної давності з відповідача підлягає стягненню заборгованість в сумі 10350грн.69коп. (540,86грн. + 2569,94грн. + 1927,44грн. + 5312,45грн. = 10350,69грн.).
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 не містять підстав для звільнення її від обов'язку оплати послуг, які надаються позивачем.
Діюче законодавство покладає на власника житла обов'язок з його утримання, в тому числі шляхом здійснення оплати за комунальні послуги (ст. 162 ЖК України).
Доводи відповідача про те, що вона перестала бути споживачем комунальних послуг, які надаються позивачем, у зв'язку з демонтуванням системи централізованого опалення в її квартирі та встановленням автономного опалення, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки чинним законодавством передбачений спеціальний порядок відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.
Так, п. 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 зі змінами, внесеними Постановою кабінету Міністрів України від 31.10.2007 року № 1268, самовільне відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води заборонено.
Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (далі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 р. № 4, з урахуванням внесених змін, визначено процедуру відключення від мереж централізованого та постачання гарячої води житлового будинку(квартири) при відмові споживачів від таких послуг, починаючи з моменту подання такої заяви споживачем, прийому рішення міжвідомчою комісією про відключення, отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП, виконання самого проекту, його узгодження, складення акту про відключення та подання його на затвердження до міжвідомчої комісії.
Пунктом 2.7 Порядку передбачено, що після затвердження акту на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
З матеріалів справи вбачається, що такий порядок відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання по об'єднаній після перепланування квартирі НОМЕР_1 відповідачем не дотримано.
Отже, належна ОСОБА_3 об'єднана після перепланування квартира НОМЕР_1, яка складається із квартири НОМЕР_2,НОМЕР_1, в якій встановлено автономне опалення у передбаченому законом порядку, та квартир № НОМЕР_3 і НОМЕР_4, у яких автономне опалення встановлено без дотримання Порядку та Правил, не може вважатися відключеною від централізованого опалення та постачання гарячої води, у зв'язку з чим відповідач продовжує залишатися споживачем послуг, які надаються позивачем, й повинна виконувати обов'язок з їх оплати.
Фактичне ж влаштування відповідачем індивідуального опалення в квартирі, на що посилається відповідач в апеляційній скарзі, без дотримання встановленого законом Порядку, не породжує будь-яких правових наслідків для неї та не є підставою для звільнення її від оплати за надані послуги.
Також не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги щодо відсутності заборгованості по оплаті теплової енергії та гарячого водопостачання по квартирам № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 на дату складення розрахунків - на 02 квітня 2013 року, оскільки довідка №71 от 08.04.2011 року, наявна у справі (а.с. 109), видана не спеціалізованим підприємством - постачальником послуг, яким є КПТМ "Криворіжтепломережа", а комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація №8", і свідчить про відсутність заборгованості з інших комунальних послуг.
Відсутність між сторонами укладеного письмового договору на надання послуг з постачання теплової енергії, на що ОСОБА_3 посилається в апеляційній скарзі, не може бути підставою для відмови у стягненні з відповідача заборгованості, оскільки згідно із ч. 1 ст.. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Позивачем надаються послуги з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання до будинку, в якому розташоване належне відповідачу житлове приміщення, а відповідачами не доведено їх право на відмову від таких послуг у встановленому законом порядку. Такі дії свідчать про існування обов'язку відповідачів здійснювати оплату таких послуг.
Статтями 20, 21 Закону "Про житлово-комунальні послуги" визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.
Сам факт відсутності укладеного договору не звільняє відповідача від обов'язку оплачувати житлово-комунальні послуги, а лише позбавляє його можливості скористатися в повному обсязі правами споживача, передбаченими Законом "Про захист прав споживачів", на отримання послуг вчасно та відповідної якості згідно з умовами укладеного договору.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині розміру заборгованості, стягнутої з ОСОБА_3 на користь позивача, необхідно змінити та зменшити цей розмір з 18760грн.60коп. до 10350грн.69коп., а в іншій частині - рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.3, 4 ч.1 309, ст. ст. 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 листопада 2014 року змінити в частині розміру заборгованості, стягнутої з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", та зменшити цей розмір з 18760грн.60коп. до 10350грн.69коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий : І.Є.Ляховська
Судді: А.П.Барильська
Л.В.Михайлів