Справа № 185/7067/14-ц
Провадження № 2/185/1048/15
02 квітня 2015 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Бабій С.О., за участю секретаря судового засідання Сушко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “НАДРА” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “НАДРА”, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про припинення поруки,
10.07.2014 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - Відповідач-2), ОСОБА_4 (далі - Відповідач-3) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи позовну заяву позивач посилався на те, що 13.04.2006 року відповідач-1 та Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра” уклали кредитний договір № 11/2006/кд92020/840, відповідно до якого відповідач-1 отримав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності кредит у розмірі 17901,00 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,00 % на рік з кінцевим терміном повернення до 12.04.2012 року. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 11/2006/кд92020/840 від 13.04.2006 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 11/2006/дп92020/840 від 13.04.2006 року, а також між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 11/2006/дп92020/840 від 13.04.2006 року, відповідно до яких, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором № 11/2006/кд92020/840 від 13.04.2006 року відповідачі відповідають перед Публічним акціонерним товариством “Комерційний банк “Надра” як солідарні боржники. В подальшому своєю заявою збільшив розмір позовних вимог.
У порушення ст. 526, 527, 530 ЦК України відповідач-1 свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, тому станом на 22.08.2014 року відповідачі мають заборгованість перед позивачем у сумі 19 197, 32 доларів США та 1 178 268, 13 грн., а саме: заборгованість за сумою кредиту - 12333,72 доларів США, заборгованість за процентами - 6863,60 доларів США, комісія - 57 338, 10 грн., пеня - 1 097 004,63 грн., штраф - 23 925,40 грн., яку банк просить стягнути солідарно на свою користь з відповідачів.
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.10.2014 року позов було задоволено повністю.
19.01.2015 р. до суду надійшла заява відповідача-3 про перегляд заочного рішення, за результатами розгляду якої ухвалою суду від 29.01.2015 року заява відповідача-3 про перегляд заочного рішення була задоволена, заочне рішення від 29.10.2014 року - скасовано, справа призначена до розгляду в загальному порядку.
11.02.2015 р. відповідачем-3 було подано до суду зустрічну позовну заяву до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “НАДРА”, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про припинення поруки, який ухвалою суду від 16.02.2015 р. було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Обґрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_3 посилається на те, що кредитор вчасно, протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, не заявив до неї вимоги як до поручителя ОСОБА_1, тому просить визнати договір поруки № 11/2006/дп92020/840 від 13.04.2006 року, укладений між нею та ПАТ “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “НАДРА”, припиненим із 13.04.2012 р.
Представник позивача про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду невідомі.
Відповідач-3, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши докази на належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінивши докази кожний окремо та у сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов та зустрічний позови підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:
Суд встановив, що між позивачем та ОСОБА_1 виникли правовідносини з договору позики, оскільки 13.04.2006 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" та відповідач-1 уклали кредитний договір №11/2006/кд92020/840, згідно якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 17901,00 доларів США з умовами повернення відсотків за його користування у розмірі 10,00 %.
Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, надавши відповідачу-1 кредитні кошти , у розмірі 17901,00 доларів США.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладених в п. 12 Постанови №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.
Згідно частини 1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до положень ст. ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Так, в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 11/2006/кд92020/840 від 13.04.2006 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 11/2006/дп92020/840 від 13.04.2006 року, а також між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 11/2006/дп92020/840 від 13.04.2006 року, відповідно до яких у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором № 11/2006/кд92020/840 від 13.04.2006 року відповідачі відповідають перед Публічним акціонерним товариством “Комерційний банк “Надра” як солідарні боржники (а.с.14, 15).
П.п. 2.1., 2.2 договорів поруки було визначено, що кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язання, що витікає із кредитного договору, при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника в цілому (абов тій чи іншій його частині). Поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по цьому договору не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитодавця.
В силу п.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Згідно кредитного договору сторонами погоджено строк виконання основного зобов'язання - 12.04.2012 р. Строк дії договорів поруки від 13.04.2006 р. був визначений як такий, що закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань згідно умов цього договору. В такому випадку діє правило щодо припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладених в п. 24 Постанови №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", в силу частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.
При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Укладеними з ОСОБА_2, ОСОБА_3 договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється. Оскільки кінцевим строком повернення кредиту є 12 квітня 2012 року (п.3.4.4. кредитного договору), право вимоги банку до поручителів щодо виконання порушеного боржником зобов'язання щодо повернення кредиту виникло 13 квітня 2012 року та діяло протягом наступних шести місяців.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-29цс14 від 23 квітня 2014 року.
Враховуючи те, що ПАТ “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “НАДРА” не надало доказів того, що ним взагалі заявлялись вимоги до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 в межах спеціального (непроцесуального) строку, який передбаченого ч.4 ст. 559 ЦК України, суд вважає, що в позові у частині вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 слід відмовити, адже укладені із вказаними особами договори поруки є припиненими, а стягнення заборгованості має здійснюватись лише з відповідача ОСОБА_1.
Частково задовольняючи зустрічний позов, суд виходить із того, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому припинення дії, яка порушує право є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.
Спосіб захисту обраний позивачем, не суперечить чинному законодавству України, та відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 12 червня 2013 року в справі №6-32цс13, оскільки не суперечить положенням ст. 16 ЦК України. Зокрема, ч. 2 указаної статті передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
З огляду на встановлені судом обставини справи позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню частково, оскільки ОСОБА_3 не доведено, що ОСОБА_1 є належним позивачем (з огляду на характер позовних вимоги за зустрічним позовом), а так само те, що договір поруки № 11/2006/дп92020/840 від 13.04.2006 року, укладений між нею та ПАТ “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “НАДРА” є припиненим саме з 13.04.2012 р., а не 13.10.2012 р.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 559, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “НАДРА” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, адреса мешкання: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” (04053, м.Київ, вул. Артема,15; р/р 37390244237002, МФО 380764, ОКПО 20025456), заборгованість за кредитним договором № 11/2006/кд92020/840 від 13.04.2006 року у сумі 19 197, 32 доларів США та 1 178 268, 13 грн., а саме: заборгованість за сумою кредиту - 12333,72 доларів США, заборгованість за процентами - 6863,60 доларів США, комісія - 57 338, 10 грн., пеня - 1 097 004,63 грн., штраф - 23 925,40 грн.
В решті первісного позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, адреса мешкання: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” (04053, м.Київ, вул. Артема,15; р/р 37390244237002, МФО 380764, ОКПО 20025456), судові витрати по справі у сумі 3 654 гривень (три тисячі шістсот пятдесят чотири гривень 00 копійок).
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “НАДРА”, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про припинення поруки задовольнити частково.
Визнати договір поруки № 11/2006/дп92020/840 від 13.04.2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “НАДРА”, припиненим із 13.10.2012 р.
В решті зустрічного позову відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” (04053, м.Київ, вул. Артема,15; р/р 37390244237002, МФО 380764, ОКПО 20025456) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, адреса мешкання: АДРЕСА_2, судові витрати по справі у сумі 243,60 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С. О. Бабій
Згідно з оригіналом. Суддя С.О. Бабій