Справа № 183/1585/15
№ 2-о/183/100/15
14 квітня 2015 року головуючого Лили В.М.,
секретаря Махині Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, Знаменівська сільська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт його проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2, померлою 01 лютого 2008 року, однією сім'єю на момент відкриття спадщини.
В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначає, 01 лютого 2008 р. померла його мати ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки, загальною площею 4,460 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, право власності на яку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП № 125458, та будинок, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Знаменівка, вул. Українська, буд. 152. Інших спадкоємців, які могли б претендувати на майно матері немає. Таким чином він є єдиним спадкоємцем після смерті своєї матері. 15 жовтня 2014 р. він звернувся до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини після померлої 01.02.2008 р. ОСОБА_2, однак у прийнятті заяви мені було відмовлено з посиланням, начебто, на пропуск встановленого законом строку для прийняття спадщини. Однак він постійно, по день смерті проживав зі своєю матір'ю за адресою: с. Знаменівка, вул. Українська, буд. 152 та піклувався про неї. Моє проживання за вказаною адресою було фактичним. Зареєстрованим я був на момент смерті матері та є до цього часу за адресою: с. Знаменівка, вул. Польова, буд. 9. Однак, з 1988 р. по 2000 р. місце мого фактичного проживання та реєстрації було дійсно с. Знаменівка, вул. Українська, буд. 152. Станом на березень 2015 р. він продовжує фактично проживати за вищезазначеною адресою. Він безперервно фактично проживав із моєю матір'ю по день її смерті за адресою с. Знаменівка, вул. Українська, буд. 152, незалежно від місця його реєстрації, вважав, що спадщину прийняв фактично і що звертатися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини саме у встановлений 6-місячний строк не зобов'язаний. Лише звернувшись до нотаріуса, він дізнався, що стосовно нього не діє норма закону про фактичне прийняття спадщини і що він є таким, що пропустив встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини. Його позбавлено права на спадкове майно. Ніхто до моменту мого звернення до нотаріуса, не звертався із заявою про прийняття спадщини після смерті моєї матері, нотаріальна справа не відкривалась, про що свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 15.10.2014 р.
В судове засідання заявник та представник заявника не з'явилися, надали заяву про розгляд справи в їх відсутність, підтримавши заяву про встановлення факту. (а.с.27)
Від представника заінтересованої особи Знаменівської сільської ради, надійшладо суду заяву, про розгляд справи в їх відсутність. (а.с.25)
Від заінтересована особи приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області надійшладо суду заяву, про розгляд справи в її відсутність. (а.с.26)
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Суду надана копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2, відповідно до якого остання померла 01 лютого 2008 року (а.с.7).
ОСОБА_1 являється спадкоємцем першої черги за законом померлої ОСОБА_2, про що свідчить його свідоцтво про народження. (а.с.11).
У відповідності до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не заявив про відмову від неї.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 по день її смерті - 01 лютого 2008 року і разом з нею постійно проживав її син ОСОБА_1 про що свідчить довідка виконавчого комітету Знаменівської сільської ради (а.с.9).
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що ОСОБА_1, як єдиний спадкоємець 1 черги за законом, вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки на момент відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем, як того вимагають вимоги ч.3 ст. 1268 ЦК України.
Крім того, суду не надано доказів того, що спадкоємець відмовився від прийняття спадщини, як і не надано доказів про наявність інших спадкоємців, що прийняли спадщину.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 130, 213, 214, 215, 256 ЦПК України, ст. ст., 1261 1268 ЦК України, суд, -
вирішив
заяву ОСОБА_1 задовольнити, встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (РНПП НОМЕР_1), що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з ОСОБА_2, яка померла 01 лютого 2008 року та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 на час відкриття спадщини за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Знаменівка, вул. Українська, буд. 152 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя