№ 2а-2118/09
2009
03 серпня 2009 року Голосіївський районний суд м.Києва у складі
головуючого судді - Нєсвєтової Н.М.
при секретарі Чигир Т.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання перерахувати і виплатити пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи,
ОСОБА_1 . звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС йому повинний був бути зроблений перерахунок пенсії відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991р. № 796-ХІІ, у якому зазначено, що він, як інвалід ІІ групи, має право на державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
В порушення вимог чинного законодавства йому пенсія нараховувалась та виплачувалась не у повному обсязі, чим були порушені його права. Вважає призначену пенсію такою, що нараховувалась всупереч нормам чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо призначення йому пенсії в неповному обсязі неправомірним та зобов'язати відповідача встановити йому пенсію на рівні, не нижчому за мінімальний розмір пенсії, визначний Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та відшкодувати різницю між виплаченою пенсією та пенсією передбаченою законодавством.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просить визнати неправомірними дії відповідача по неналежному нарахуванню та виплаті призначеної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва зробити перерахунок пенсії починаючи з 24 червня 2008 року по 03.07.2009 року з урахуванням індексу інфляції, а також виплачувати вказані виплати в подальшому.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м.Києва в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що нарахування та виплата пенсії проводиться відповідно до вимог чинного законодавства, а також відмовити у задоволенні вимог про стягнення компенсації з урахуванням індексу інфляції та річних, оскільки це не передбачено чинним законодавством.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 . має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії А № НОМЕР_1 від 28.03.1999 року ( а.с.8).
Позивач також має ІІ групу інвалідності, отриману у зв'язку із роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки. (а.с. 9)
Суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Пенсія позивачу нараховувалась по інвалідності внаслідок фактичних збитків відповідно до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, загальний розмір якої складав:
01.01.2008 року - 1167,01 коп.
01.04.2008 року - 1169,21 коп.
22.05.2008 року - 1169,21 коп.
01.07.2008 року - 1186,40 коп.
01.04.2009 року - 1197,10 грн.
у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму загальний розмір пенсії на даний час становить 1197,10 грн.
Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частина 1 ст. 1 Закону України „Про прожитий мінімум” визначає останній як вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Стаття 2 Закону України „Про прожитий мінімум” визначає, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та Законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Пенсія ж позивачу була призначена та нарахована відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28.05.2008р. № 530, яка набрала чинності 22.05.2008 р. та встановила, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, для інвалідів 2-ї групи, що належать до 1-ї категорії, виплачується у розмірі 20 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, а розмір пенсії для інвалідів 2-ї групи з числа учасників ЛНА на ЧАЕС у 1986 р. не може бути нижче 965 грн.
З матеріалів справи встановлено, що розмір пенсії було визначено відповідачем в сумі 1203,51 грн. виходячи з відсутністю чіткої визначеності розміру мінімальної пенсії за віком та вимоги п. 28 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та Постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28.05.2008р. № 530.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 (у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) від 22.05.2008 згадані вище норми Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані такими, що є неконституційними та в силу положень ч. 2 ст. 152 Конституції України, згідно з якою закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У пункті 6 рішення КСУ, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесенні змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.
Таким чином посилання відповідача на норми п. 28 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” є безпідставними.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
З огляду на викладене, суд не приймає до уваги посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій”, якою встановлено, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, для інвалідів 2-ї групи, що належать до 1-ї категорії, виплачується у розмірі 20 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, а розмір пенсії для інвалідів 2-ї групи з числа учасників ЛНА на ЧАЕС у 1986 р. не може бути нижче 965 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір пенсії для інвалідів 2-ї групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Статтею 50 вказаного Закону передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 1-ї категорії, зокрема, для інвалідів 2-ї групи, призначається у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Передбачені ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплати встановлюють більші соціальні гарантії для позивача, тому відповідно до вимог ст. 92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір пенсії, встановлений на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Згідно вимог ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Позовні вимоги ОСОБА_1 . щодо зобов'язання відповідного управління Пенсійного фону України нарахувати пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення про відсутність підстав для нарахування підвищення.
Судом встановлено, що дії, вчинені відповідачем, суперечать вищезазначеним принципам, що свідчить про їх протиправність та порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
На підставі викладеного, ст.ст. 22, 46, 58 Конституції України, Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” та керуючись ст. ст. 7,8, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання перерахувати і виплатити пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, для інвалідів ІІ групи, що належать до І категорії, згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 24 червня 2008 року по 03 липня 2009 рік.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліду ІІ групи, починаючи з 24 червня 2008 року по 03 липня 2009 року з урахуванням індексу інфляції за відповідний період.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва в наступному порядку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано до Голосіївського районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: