Справа № 2-1709/09
19 травня 2009 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді: Борко А.Л.
при секретарі: Кузиченко С.Д.
за участю представника позивача: Бобровської І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона цивільну справу за позовом Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у сумі 813, 92 грн, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому повідомив, що в процесі перевірки ДП «Херсонський морський торгівельний порт»ревізорами КРУ в Херсонській області були м явлені перевитрати пального, внаслідок чого за ревізуємий період зайво списано 329 л. бензину марки А-95 на суму 998, 2 грн. та 66 л дизпалива на суму 234,7 грн. На балансі ДП «Херсонський морський торгівельний порт» на правах власності знаходиться легковий автомобіль Вольво І І держ. № 0498 І І яким управляв водій ОСОБА_2 В ході виконання своїх трудових обов»язків ним було допущено перевитрати палива А - 95 у червні 2006 року в кількості 143 л., а у липні 2006 р. в кількості 125 л., внаслідок чого порту нанесено матеріальних збитків на суму 813, 92 грн.
Окрім цього згідно акту КРУ № 06-18/16 від 20.09.2008 р. встановлено, що згідно наданих ревізії документів, зазначене порушення допущено диспетчером - інженером БАВТ ОСОБА_1 яка відповідала за видачу, реєстрацію шляхових листів, правильність їх заповнення та розрахунки витрат пального, що призвело до матеріальної шкоди на загальну суму 1232, 9 грн.
Таким чином позивач просить стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 813, 92 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 51 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 30 грн. Стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 813, 92 грн.. витрати по сплаті держмита у розмірі 51 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 30 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 заперечив проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Суд дослідив матеріали справи, заслухав пояснення сторін та прийшов до наступних висновків та відповідних їм правовідносин:
Судом встановлено, що в позовній заяві зазначено, що ревізія правильності використання ПММ проводилась шляхом порівняння фактичних норм витрат за даними подорожніх листів автомобілів з «Нормами витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 № 43 та нормами затвердженими по автотранспорту БАВТ Херсонського морського торгівельного порту.
Так, для автомобіля Вольво S80, водієм якого був відповідач ОСОБА_2 , відповідно до норм БАВТ та Наказу № 43 визначено витрати палива у загальному розм. Ірі 14, 85 л. на 100 км, в тому числі: відповідно до Норм БАВТ - 13, 5 л/100 км та 0, 675 л/100 км ( додаткові витрати у розмірі 5% на роботу кондиціонеру), згідно п.3.1.4 Наказу № 43 ще 0, 675 л/100 км ( 5% за роботу в умовах міста з населенням до 0, 5 млн. чол.., 10-15% якщо більше чисельність міста.
Відповідно до п. 3.1.13.1 Наказу № 43 у разі використання кондиціонера відсоток додаткових витрат визначено 5% та 10% в залежності від фактичної температури повітря та п.3.1.4 Наказу № 43 ( що додатково збільшує витрати пального ще на 0, 675 л/100 км, але як зазначено вище Наказом БАВИ передбачено лише 5%.
Відповідно до подорожнього листа від 01.06.2006 р. фактичне використання пального при пробігу 570 км складає 83 л. з урахуванням норми 14, 85 л. на 100 км, нормативне списання за вказаний день складає 84, 6 л. пального, тобто фактично списано бензину менше на 1, 6 л. ніж за нормою.
Окрім цього, розрахунок перевитрат пального, підписаний ревізором 2-ї категорії ОСОБА_3 . не містить марку автомобілю, норму списання пального, посаду ім»я та по батькові особи по якій проведено перерахунок, що не дає змогу суду чітко визначитись про правильність зробленого перерахунку.
Крім того, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 кожний місяць надавала звіти в матеріальну бухгалтерію та плановий відділ по витратам палива а/т БАВТ, в яких було вказано норми витрат та фактичні витрати палива, які були підписані та перевірені посадовими особами ДП «Херсонський морський торгівельний порт».
Відповідно до абз.1 ст. 130 КЗпПУ працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов»язків.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновків, що відповідачами не були порушені покладені на них трудові обов»язки,тому позовні вимоги про стягнення з них матеріальної шкоди є безпідставними та задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.. ст.. 212-215, 294 ЦПК України, ст..130 КЗпПУ, суд,
Відмовити у задоволенні позову Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у сумі 813, 92 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: А.Л. Борко