16 квітня 2015 рокусправа № 804/8824/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.
суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 31 липня 2014 року
у справі № 804/8824/14
за позовом Дніпропетровської обласної державної адміністрації,
пр. Кірова, 1, м. Дніпропетровськ, 49004;
до відповідача Відділу примусового виконання рішень
Державної виконавчої служби України,
вул. Артема, 72, м. Київ, 04053;
про скасування постанови, -
встановив: Дніпропетровською обласною державною адміністрацією подано позов до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби про скасування постанови від 16 червня 2014 року про накладення штрафу.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд (головуючий суддя Неклеса О.М.) своєю постановою від 31 липня 2014 року позов задовольнив.
Постанова суду мотивована тим, що судове рішення не виконано з поважних та незалежних від боржника причин, що виключає застосування санкцій в порядку статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна виконавча служба України, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що постанова державного виконавця про накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні прийнята в межах наданих йому повноважень.
Станом на 16 червня 2014 року підтверджуючих документів щодо виконання виконавчого листа № 2а-4088/08, виданого 13 лютого 2009 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом, не надано. Вимоги державного виконавця проігноровано.
Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову.
З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обставини справи: Дніпропетровський окружний адміністративний суд своєю постановою від 31 жовтня 2008 року в адміністративній справі № 2а-4088/08 позов Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничозбагачувальний комбінат» задовольнив.
Зобов'язав Дніпропетровську обласну державну адміністрацію затвердити акт вибору та обстеження земельної ділянки та додані до нього матеріали, надати дозвіл на розроблення проекту відведення згідно до акту вибору та обстеження від 07 лютого 2005 року земельної ділянки загальною площею 840 га для гірничодобувної промисловості для видобутку корисних копалин.
Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Роєнко Роман Володимирович своєю постановою від 24 березня 2009 року серії ВП № 12004699 відкрив виконавче провадження.
Позивачу встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.
29 січня 2014 року, в порядку статей 5, 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, державний виконавець вніс Вимогу про виконання судового рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2014р. відмовлено в задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу і порядку виконання постанови суду від 31.10.2008 р.
16 червня 2014 року Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби поновив виконавче провадження.
16 червня 2014 року Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби своєю постановою серії ВП № 12004699 за невиконання рішення суду застосував до Дніпропетровської обласної державної адміністрації штраф у розмірі 680,00 грн.
Скасування постанови від 16 червня 2014 року про накладення штрафу було предметом судового позову.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.
Безперечно, відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Однак, виходячи з фактичних обставин справи, вимога виконавця мала б бути належним чином сформульованою потребою, загальнозрозумілою і обов'язковою, та доведеною особі щодо виконання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2014р. відмовлено в задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу і порядку виконання постанови суду від 31.10.2008р.
Крім того, в силу приписів статті 89 цього Закону (606-XIV) державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника у разі невиконання рішення у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин.
За загальним правилом, поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення певних процесуальних дій.
Дніпропетровською обласною державною адміністрацією судове рішення частково виконано відносно 143 га земель, що віднесені до державної власності.
688 га - це землі приватної власності, які підлягають викупу у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».
У відповідності до статті 16 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» від 17 листопада 2009 року N 1559-VI орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів. <…> Попереднє повне відшкодування вартості земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у грошовій формі здійснюється шляхом внесення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, коштів на депозит нотаріальної контори в порядку, встановленому законом, за місцем розташування земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або перерахування коштів на зазначений власником цих об'єктів банківський рахунок.
Отже, застосування санкцій, за наявності вагомих причин щодо невиконання судового рішення у встановлений виконавцем строк, не є правильним.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1, ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року у справі № 804/8824/14 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: О.В. Юхименко
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: Л.М. Нагорна