16 квітня 2015 рокусправа № 808/4120/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.
суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України,
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду
від 24 липня 2014 року
у справі № 808/4120/14
за позовом ОСОБА_1,
АДРЕСА_1,69063;
до відповідача Державного реєстратора прав на нерухоме майно
Державної реєстраційної служби України
Корюк Тетяна Василівна,
вул. М. Раскової, 15, м. Київ, 02660;
відповідача Державної реєстраційної служби України,
вул. М. Раскової, 15, м. Київ, 02660;
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив: ОСОБА_1 подала позов до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяна Василівна та до Державної реєстраційної служби України, про:
визнання протиправним та скасування рішення від 24.12.2013 року № 9428693 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;
зобов'язання Державної реєстраційної служби України зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на приміщення № 1 літ. Ж - склад площею 115,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, як на виділений в натурі об'єкт нерухомого майна відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.06.2008р. у справі № 2-1556/08.
Запорізький окружний адміністративний суд (головуючий суддя Батрак І.В.) своєю постановою від 24.07.2014р. позовні вимоги задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяна Василівна від 24.12.2013р. № 9428693 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Зобов'язав Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1, прийняту 06.12.2013 13:57:58 за реєстраційним номером 4377221, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на приміщення № 1 літ. Ж - склад 1 площею 115,1 кв.м., що знаходиться за адресою:АДРЕСА_2, за суб'єктом: ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1.
Постанова суду мотивована тим, що право власності позивача на об'єкт нерухомого майна підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили, а відповідач не наділений повноваженнями його власного тлумачення.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна реєстраційна служба України, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що в силу приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року N 1952-IV Укрдержреєстр та державні реєстратори є самостійними суб'єктами владних повноважень з власними відмінними функціями.
Державна реєстраційна служба України за будь-яких обставин не наділена повноваженнями щодо повторного розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. В позові відмовити.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: 14 липня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжнафтопродукт» та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу.
Відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_1 придбала об'єкт нерухомості -
9/20 частин складу літ. Б, загальною площею 589,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що складається із:
приміщення 3 - коридор 1 пл. 17,6 кв.м., кімната 2 пл. 37,8 кв.м., коридор 3 пл. 1,1 кв.м., кімната 4 пл. 25,8 кв.м., кімната 6 пл. 12,2 кв.м.,
приміщення 4 - склад 1 пл. 66,0 кв.м., склад 2 пл. 85,9 кв.м., кімната 3 пл. 12,8 кв.м., кладова 4 пл. 5,0 кв.м, загальна площа 264,2 кв.м;
13/20 частин приміщення літ. Ж - склад 1 пл. 115,1 кв.м.
Згідно з Витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на частки 9/20 та 13/20, відповідно.
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя своїм рішенням від 23 червня 2008 року в цивільній справі № 2-1556/08 -
виділив ОСОБА_1 в натурі 9/20 та 13/20,
присвоїв цим об'єктам нерухомості номери
приміщення 3, 4 літера Б,
приміщення № 1 літера Ж,
відповідно;
визнав за ОСОБА_1 право власності на об'єкти нерухомості;
зобов'язав Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації скасувати попередню реєстрацію об'єкта нерухомості.
06 грудня 2013 року представником позивача до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області була подана заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та додані документи згідно картки прийому заяви № 8744606.
24 грудня 2013 року Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяна Василівна своїм рішенням № 9428693 відмовив у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Рішення реєстратора вмотивовано тим, що на об'єкт нерухомого майна - приміщення № 1 літера Ж, перерозподіл часток власності не здійснено. Також відсутній документ, що підтверджує присвоєння самостійної адреси об'єкту нерухомого майна.
Визнання протиправним та скасування рішення від 24.12.2013 року № 9428693 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; та зобов'язання Державної реєстраційної служби України зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на приміщення № 1 літ. Ж - склад площею 115,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, як на виділений в натурі об'єкт нерухомого майна відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.06.2008р. у справі № 2-1556/08; були предметом судового позову.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.
Постанова окружного адміністративного суду, про що зазначено вище, мотивована тим, що право власності позивача на об'єкт нерухомого майна підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили, а відповідач не наділений повноваженнями його власного тлумачення.
В той же час, в силу приписів статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року N 1952-IV 2. Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Відповідно до вимог статті 24 цього Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Дійсно, Жовтневий районний суд міста Запоріжжя своїм рішенням від 23 червня 2008 року в цивільній справі № 2-1556/08 виділив ОСОБА_1 в натурі 9/20 та 13/20, присвоїв цим об'єктам нерухомості номери приміщень, визнав за ОСОБА_1 право власності на об'єкти нерухомості.
Однак, цим же рішенням зобов'язано Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації скасувати попередню реєстрацію об'єкта нерухомості.
Згідно з Витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10 грудня 2008 року, на підставі Рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя, Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на частки 1/1, відповідно, на об'єкти нерухомого майна номери приміщень 3, 4 літера Б.
Приміщення літ. Ж - склад 1 пл. 115,1 кв.м., зобов'язання зареєструвати право власності на яке було предметом даного судового позову, значиться в реєстрі з розміром частки 13/20 частин приміщення.
За таких обставин державний реєстратор дійшов обґрунтованого висновку про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв'язку з нездійсненим перерозподілом часток права власності.
Реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна має передувати скасування реєстрацію об'єкта нерухомості з розміром частки 13/20 частин приміщення.
Крім того, в силу приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року N 1952-IV Укрдержреєстр та державні реєстратори є самостійними суб'єктами владних повноважень з власними відмінними функціями. Державна реєстраційна служба України за будь-яких обставин не наділена повноваженнями щодо повторного розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 липня 2014 року у справі № 808/4120/14 скасувати та прийняти нову постанову.
У позові ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову складено у повному обсязі 22 квітня 2015 року.
Головуючий: О.В. Юхименко
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: Л.М. Нагорна