31 березня 2015 рокусправа № 804/16857/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі №804/16857/14 за позовом ОСОБА_1 до Начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, треті особи Генеральний штаб Збройних Сил України, Міністерство оборони України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська на відповідь № 2815 від 01.10.2014 року щодо неприйняття рішення за його заявою від 22.09.2014 року вх. № 2301 про передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_1, яку він займає спільно з членами родини на підставі ордеру № 435 від 12 липня 1993 року на території відкритого військового містечка, а також зобов'язати відповідача прийняти рішення по суті заяви, згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" "Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", затвердженого наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 року за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 та зобов'язав прийняти рішення згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Не погодившись із постановою суду, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, суд неповно встановив обставини по справі, що призвело до помилкового висновку про те, що військове містечко № 4 смт. Гвардійське, в якому проживає позивач, не входить до переліку закритих військових містечок. Житловий фонд, розташований на території зазначеного військового містечка не підлягає приватизації, про що позивачу було письмово роз'яснено, проте суд зобов'язав відповідача прийняти за заявою ОСОБА_1 рішення по суті в порядку Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
У судовому засіданні представник апелянта та Міністерства оборони України підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.
ОСОБА_1 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Генеральний штаб Збройних Сил України, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, до суду уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, гр. ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 (військове містечко № 4).Вселення в квартиру відбулося на підставі ордеру № 435 від 12.07.1993 року, виданого Гвардійською КЕЧ району, правонаступником якої є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська. Також встановлено, що гр. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із проханням оформити передачу в приватну власність квартири, що він займає разом з членами своєї сім'ї на підставі ордеру № 435 від 12 липня 2014 року. Листом від 01.10.2014 року № 2815 начальник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Зубков Г.С. повідомив позивача, що житловий фонд військових містечок селиш Гвардійське, Черкаське у комунальну власність територіальних громад не передано. Згідно з Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", військові містечка є військовим майном, яке знаходиться в оперативному управлінні військових частин і КЕВ м. Дніпропетровська. Управління військовим майном, згідно з законом, здійснює Міністерство оборони. Згідно листа квартирно - експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/22/1/850 від 05.09.2013 р. військове містечко в якому мешкає позивач включено до числа закритих, які не підпадають під приватизацію житлового фонду. Інших керівних документів щодо надання повноважень КЕВ м. Дніпропетровська розпоряджатися житловим фондом військових містечок не надходило.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, оскільки лист Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська від 01.10.2014 року № 2815 не містить відповідного рішення згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Колегія суддів погоджується з таким висновком і зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Згідно частин 1, 2, 3, 10 статті приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Орган приватизації зобов'язаний не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина прийняти рішення про передачу у власність або про відмову у передачі квартири у власність.
Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою про передачу в приватну власність квартири, яку він займає. Однак, рішення органом приватизації про передачу або про відмову у передачі позивачу квартири у власність, відповідно до чинного законодавства прийнято не було.
Доводи відповідача про те, що квартира, в якій проживає позивач, знаходиться на території закритого військового поселення, у зв'язку з чим не може бути об'єктом приватизації, є неспроможними, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від обов'язку розглянути заяву позивача у порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення.
Враховуючи, що рішення про передачу або про відмову у передачі квартири у власність, на підставі заяви позивача про передачу в приватну власність квартири органом приватизації прийнято не було, та те, що саме Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, а не посадова особа відповідача є стороною у даній справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, визнавши протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська щодо нерозгляду заяви позивачав порядку, передбаченому Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", та неприйняття рішення та зобов'язавши Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська розглянути заяву про передачу в приватну власність квартири, що займає позивач спільно з членами родини, в порядку, передбаченому Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" та прийняти рішення.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у мотивувальній частині дійшов передчасного висновку про те, що квартира, в якій проживає позивач, підлягає приватизації, оскільки військове містечко, на території якого вона розташована, має ознаки відкритого.
Суд не наділений правом втручатись у дискреційну компетенцію відповідача та зобов'язувати його приймати рішення конкретного змісту, у даному випадку - рішення про приватизацію (тобто передачу у власність) квартири. Крім того, перевірка правильності віднесення військового містечка до переліку закритих не може здійснюватись в межах розгляду позову про визнання протиправної бездіяльності щодо не розгляду заяви в порядку Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі №804/16857/14 - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та неприйняття рішення.
Зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська розглянути заяву ОСОБА_1 про передачу у приватну власність квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та прийняти рішення.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко