24 березня 2015 рокусправа № 334/247/14-а (2а/334/61/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 жовтня 2014 року у справі №334/247/14-а(2а/334/61/2014) за позовом ОСОБА_1 до Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області щодо відмови у задоволенні клопотання про виділення та передачу у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,10 га в межах с. Володимирівське, скасувати рішення Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 18 жовтня 2013 року № 23 та зобов'язати Володимирівську сільську раду Запорізького району Запорізької області надати у власність земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,10 га в межах с. Володимирівське. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він, з метою реалізації свого конституційного права на отримання земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у межах с.Володимирівське Запорізького району Запорізької області, звернувся із відповідним клопотанням до Володимирівської сільської ради. Рішенням відповідача від 18 жовтня 2013 року № 23 було протиправно відмовлено у передачі земельної ділянки у власність.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 23 від 18 жовтня 2013 року щодо відмови ОСОБА_1 у виділенні земельної ділянки на території села Володимирівське на підставі відсутності містобудівної документації. В частині вимог щодо зобов'язання надати у власність земельну ділянку площею 0,10 га в межах с. Володимирівське для індивідуального дачного будівництва суд прийняв рішення про відмову у їх задоволенні.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання надати у власність земельну ділянку площею 0,10 га в межах с. Володимирівське для індивідуального дачного будівництва, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що при розгляді аналогічної справи представник відповідача повідомив про наявність вільних земельних ділянок. Крім того, будь-які законодавчі обмеження щодо передачі у власність земельної ділянки відсутні, що залишено судом першої інстанції поза увагою.
Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, до суду не прибули, про причини неприбуття не повідомили.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Зважаючи на відсутність апеляційної скарги відповідача на постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, колегія суддів здійснює перевірку оскарженого рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, тобто в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання відповідача надати у власність земельну ділянку площею 0,10 га в межах с. Володимирівське для індивідуального дачного будівництва.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, 27 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області в порядку ст.118 Земельного кодексу України з клопотанням, в якому просив виділити йому земельну ділянку орієнтовним розміром до 0,10 га в межах села Володимирівське Запорізького району Запорізької області з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва. Рішенням №23 від 18 жовтня 2013 року Володимирівською сільською радою Запорізького району Запорізької області відмовлено останньому у наданні земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва в межах с. Володимирівське Запорізкього району Запорізької області в зв'язку з відсутністю містобудівної документації.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача надати у власність земельну ділянку площею 0,10 га в межах с. Володимирівське для індивідуального дачного будівництва, з огляду на наявність спеціального порядку надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме - узгодження з генеральним планом населеного пункту, із проектом землеустрою щодо впорядкування території, техніко-економічним обґрунтуванням та іншими вимогами.
Апелянт, у свою чергу, зазначає, що у розділу п'ятому Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що дія частин третьої та четвертої статті 24 цього Закону до 01 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій. Відтак, для передачі земельної ділянки у власність відповідачу не потрібна наявність генерального плану, інших технічних узгоджень, зважаючи на те, що апелянт погоджується на отримання будь-якої вільної земельної ділянки.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Таким чином, рішенню про передачу у власність земельної ділянки передує рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд зобов'язати відповідача надати земельну ділянку у власність для індивідуального дачного будівництва, проте, такі вимоги є передчасними з огляду на необхідність дотримання встановленої статтею 118 Кодексу адміністративного судочинства України процедури, про що зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, відмовляючи позивачеві у задоволенні позову в цій частині. Крім того, відповідачем рішення про відмову у передачу земельної ділянки у власність не приймалось.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 жовтня 2014 року у справі №334/247/14-а(2а/334/61/2014) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко