26 березня 2015 рокусправа № 211/646/14-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю представників сторін: - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1, управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 липня 2014 року
у справі № 211/646/14-а
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулася у Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з урахуванням уточнень про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, зобов'язання призначити пенсію з 15 серпня 2012 року та виплатити пенсію з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.
Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 липня 2014 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Як підтверджується записами трудової книжки ОСОБА_1 працювала: з 05 липня 1978 року по 05 серпня 1978 року музичним керівником в Карамкінській восьмирічній школі; з 01 вересня 1980 року по 15 серпня 1981 року викладачем по класу фортепіано в Карамкінській дитячій музичній школі; з 01 вересня 1981 року по 31 жовтня 1993 року викладачем по класу фортепіано ВМШ №2 (№14) м. Кривого Рогу; з 01 листопада 1993 року по 14 серпня 2012 року викладачем по класу фортепіано та концертмейстером в музичній школі №6 (назву «Криворізька музична школа № 6» змінено на «Комунальний позашкільний мистецький навчальний заклад «Криворізька міська музична школа № 6»); з 15 серпня 2012 року по 01 вересня 2012 року вихователем КДНЗ №87 Інгулецького району; з 01 вересня 2012 року по 28 вересня 2012 року музичним керівником КДНЗ №87 Інгулецького РВО; з 02 жовтня 2012 року по 08 лютого 2013 року музичним керівником у Комунальному комбінованому дошкільному навчальному закладі №72; з 09 лютого 2013 року по 19 лютого 2013 року викладачем по класу фортепіано з виконуванням концертмейстерської роботи КПМНЗ «Криворізька міська музична школа № 6»; з 20 лютого 2013 року по 09 вересня 2013 року музичним керівником КДНЗ №87 Інгулецького РВО; з 10 вересня 2013 року викладачем по класу фортепіано з виконанням концертмейстерської роботи (а.с. 3-7).
Позивач зазначає, що 15 серпня 2012 року звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, а рішенням №Г-162 від 23 жовтня 2013 року їй відмовлено у призначенні пенсії.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови відповідача у призначення пенсії, суд першої інстанції виходив з того, що органом Пенсійного фонду України прийнято таке, рішення, а також з його протиправності.
Відмовляючи в частині позовних вимог щодо призначення та виплати пенсії, суд першої інстанції виходив з того, що пенсію за вислугу років може бути призначено за умови залишення роботи, яка дає право на цю пенсію, а позивач продовжує працювати.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я, та соціального забезпечення, при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом міністрів України, незалежно від віку.
Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» встановлено, що в позашкільних навчальних закладах право на пенсію за вислугу років мають право громадяни, які працювали на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної, завідувачі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
За клопотанням № 01-3/133-02-2 від 01 лютого 1995 року Міністерства соціального захисту населення України, Кабінет Міністрів України погодився поширити на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року, без внесення змін.
Відповідно до частини 4 статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше, ніж 25 років.
Управлінням Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до суду апеляційної інстанції подані матеріали звернення позивача до відповідача з питань набуття права та призначення пенсії, а саме звернення ОСОБА_1 від 10 жовтня 2013 року, в якому позивач просить надати досконалий перелік законів на підставі яких їй відмовлено в пенсії за вислугу років. До звернення позивач надала копію трудової книжки (а.с. 101-104).
Відповідач надав відповідь від 23 жовтня 2013 року №Г-162 «Роз'яснення законодавства», в якій з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», зазначив, що позивач працювала на посаді викладача по класу фортепіано і концертмейстера з 01 листопада 1993 року по 14 серпня 2012 року в музичній школі №6, яка з 16 травня 2005 року змінила назву на комунальний позашкільний мистецький навчальний заклад «Криворізька міська музична школа №6», тобто у позашкільному навчальному закладі на посаді, яка не дає права на пенсію по вислузі років (а.с. 99).
Разом з цим, управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зазначає, що інші матеріали з питань набуття права та призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1, як працівнику освіти, в управління відсутні (а.с. 97).
Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Порядок), передбачено, що для призначення пенсії подається заява, а також певний перелік документів (пункти 1, 7, 11 Порядку).
Також, пунктом 37 Порядку встановлено, зокрема, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії при зверненні особи з відповідною заявою (форма передбачена додатком 4). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в трьохмісячний термін з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
За змістом пункту 39 Порядку, не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення пенсії.
Відповідно до пункту 36 Порядку, орган, що призначає пенсію, наділений правом надання роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій.
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивач у встановленому порядку не зверталася до відповідача із заявою про призначення пенсії по вислузі років, необхідні документи не подавала, як наслідок рішення про призначення або про відмову у призначенні пенсії відповідачем не приймалося. Відповіддю на звернення, відповідач не приймав рішення про призначення або про відмову у призначенні пенсії, а за його змістом вбачається роз'яснення питання щодо призначення пенсії.
Судом першої інстанції обставини, зміст та умови звернення позивача до відповідача не з'ясовувалися, правова оцінка не надавалася, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позовні вимоги є передчасними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - задовольнити.
Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 липня 2014 року - скасувати.
Відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим