"22" квітня 2015 р. Справа № 922/66/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А.,
суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.,
при секретарі Литвиновій К.О.,
за участю представників сторін:
позивача - представник Білан Л.М. за довіреністю від 26.11.2014 року,
відповідача - не з'явився;
третя особа - не з'явилася ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду скаргу відповідача - Служби автомобільних доріг у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, (вх. № 1691 Х/2-8) на рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2015 року у справі № 922/66/15,
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Будсервіс», м. Київ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Південьзахідшляхбуд», м. Винниця,
до відповідача - Служби автомобільних доріг у Луганській області, м.Сєвєродонецьк,
про стягнення 6 986 240,36 грн; -
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.02.2015 року (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Луганській області на користь ТОВ «Лідер Будсервіс» заборгованість у сумі 6 986 240,36 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 080,00 грн.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2015 року та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, розглянувши справу без його участі та участі третьої особи позбавив його надати неоспоримі докази, а саме: довідку щодо перевірки державних закупівель, підтвердження достовірності і обсягів кредиторської заборгованості з оплати товарів, робіт та послуг, на закупівлю яких поширюється дія Закону України «Про здійснення державних закупівель» у Служби автомобільних доріг у Луганській області станом на 01.03.2014 року за № 06-21/011 від 19.05.2014 року, виданої Державною фінансовою інспекцією у Луганській області. Відповідно до вищевказаної довідки перевірка Державною фінансовою інспекцією у Луганській області відбувається у стані розгляду, і не є закінченою, також ПАТ «Південьзахідшляхбуд», яке на ту мить було виконавцем згідно договору підряду № 157 від 20.11.2012 року, відмовилось надавати усі необхідні документи під час проведення зустрічної звірки Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, отже документація залишається не перевіреною. Так як Служба автомобільних доріг у Луганській області знаходиться на державному фінансуванні, треба звернути увагу, що відповідно до статті 11 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 року № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету»: здійснювати операції з погашення зареєстрованої в органах Державної казначейської служби станом на 01.03.2014 року кредиторської заборгованості за капітальними видатками, розмір якої за окремим розпорядником та одержувачем бюджетних коштів перевищує 300 тисяч гривень, Служба не може, так як перевірку Державною фінансовою інспекцією не закінчено. Також, згідно вищезазначеної довідки, сума вказана позивачем у позовній заяві, відрізняється від суми, вказаній у довідці. Внаслідок чого суд однобічно, упереджено та неповно з'ясував обставини справи та ухвалив рішення, яке не ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному дослідженні усіх обставин справи, внаслідок чого рішення суду першої інстанції, на думку скаржника, не відповідає вимогам закону та є необґрунтованим.
3-я особа, ПАТ «Південьзахідшляхбуд», надала відзив на апеляційну скаргу, в якому проти позовних вимог ТОВ «Лідер Будсервіс» не заперечує і просить розгляд справи здійснити у відсутності його представника.
При цьому, ПАТ «Південьзахідшляхбуд» у відзиві підтвердив факт передачі позивачу права вимоги до відповідача за договором підряду на виконання робіт по реконструкції автомобільної дороги державного значення М-04 Знам'янка -Луганськ-Ізварине (на Волгоград через Дніпропетровськ, Донецьк) на ділянці км 529+ 446 км 532+246 від 20.11.2012 року № 156 на суму заборгованості, що становить 3 500 227,34 грн., та договором підряду на виконання робіт по реконструкції автомобільної дороги державного значення М-04 Знам'янка-Луганськ-Ізварине ( на Волгоград через Дніпропетровськ, Донецьк) на ділянці км 532+246 км 535+046 від 20.11.2012 року № 157 на суму заборгованості, що становить 3 486 013,02 грн.
Право вимоги до відповідача за вказаними вище договорами підряду на суму 6 986 240,36 грн. виникло у позивача за договором відступлення права вимоги № 4-1 «б»/64 від 31.03.2014 року та договором відступлення права вимоги № 4-1 «б»/65 від 31.03.2014 року, що були укладені між ПАТ ««Південьзахідшляхбуд» (первісний кредитор) та позивачем.
Щодо проведення зустрічної перевірки Державною фінансовою інспекцією України в підрядній організації ПАТ«Південьзахідшляхбуд» з питань документального підтвердження виду, обсягу та розрахунків з Службою автомобільних доріг в Луганській області за період з 01.01.2013 року по 01.03.2013 року товариство повідомляє, що згідно довідки від 05.05.2014 року за результатами проведеної зустрічної звірки встановлено, що ПАТ «Південьзахідшляхбуд» без відповідних розрахунків та підтверджуючих документів включено до відшкодування в акти приймання виконаних будівельних робіт кошти на доплату працівникам, у зв'язку з втратами часу на проїзд від місця розміщення будівельно-монтажної організації (збірного пункту) до об'єкту будівництва і назад на загальну суму 4 761,90 грн. З вказаною сумою товариство погодилося і на дану суму не претендує. Заборгованість вказана вже без врахування цієї суми. Інших сум, які б підлягали до зняття за результатами перевірки, не виявлено.
Позивач проти апеляційної скарги заперечує, посилається на те, що з огляду на зміст апеляційної скарги відповідач і сам не заперечує наявність усіх підписаних на виконання договорів №1 та №2 первинних документів та не заперечує той факт, що зобов'язання були зареєстровані в органі державної казначейської служби; вважає надуманими посилання відповідача виключно на постанову КМУ № 65 від 01.03.2014 року як на підставу своїх доводів про безпідставність позовних вимог; вважає, що подані до апеляційної скарги документи як докази по справі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не розглядалися у суді першої інстанції; твердження відповідача про те, що у нього немає/не було наявних первинних документів, якими згідно з договорами №№ 156 та 157 від 29.11.2012 року підтверджується факт здачі і приймання виконаних робіт (акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3), не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки заборгованість, яка є предметом спору, рахувалася в бухгалтерському обліку відповідача та була належним чином підтверджена наявними у відповідача документами; вважає, що відповідач не надав належних доказів в спростування законності позовних вимог.
20.04.2015 року апелянт з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи надав додатково клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, копії документів: довідку щодо перевірки державних закупівель, підтвердження достовірності і обсягів кредиторської заборгованості з оплати товарів та послуг, тощо станом на 01.03.2014 року № 06-21/011 від 19.05.2014 року, виданої Держфінінспекцією у Луганській області; листа Служби автомобільних доріг у Луганській області від 12.03.2015 року; відповіді державної фінансової інспекції у Луганській області від 18.03.2015 року; запита до Державної казначейської служби України у м. Луганську від 31.03.2015 року; відповіді казначейської служби України у м. Луганську від 16.04.2015 року.
Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про приєднання до матеріалів справи письмових доказів від 20.04.2015 року, враховуючи приписи статті 101 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що зазначені копії документів не можуть бути прийняті до уваги при апеляційному перегляді справи, оскільки не були предметом дослідження у суді першої інстанції; окрім того, зазначена переписка мала місце після винесення господарським судом рішення.
До початку судового засідання відповідач надіслав електронною поштою електронне повідомлення № 1, а також факсограмою № 237 клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити свого представника через хворобу останнього.
Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки доводи апелянта письмово викладені в апеляційній скарзі, свої усні пояснення щодо апеляційної скарги представник відповідача надав у судовому засіданні 08.04.2015 року.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.
З матеріалів справи убачається, що між ПАТ «Південьзахідшляхбуд» (первісний кредитор) та Службою автомобільних доріг у Луганській області (боржник) 20.11.2012 року були укладені договори підряду № 156 та № 157, заборгованість боржника перед первісним кредитором за вказаними договорами станом на дату укладання договорів про відступлення права вимоги складає 6 986 240,36 грн. (3 500 227,34 грн та 3 486 013,02 грн відповідно).
31.03.2014 року між ПАТ «Південьзахідшляхбуд» ( далі - первісний кредитор) та ТОВ «Лідер Будсервіс» (далі -новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 4-1»б»/64, відповідно до якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги грошових коштів, що належать первісному кредитору, і стає кредитором в зобов'язанні між первісним кредитором та Службою автомобільних доріг у Луганській області ( далі - боржник), згідно якого боржник зобов'язаний сплатити (повернути) грошові кошти за договором № 156 від 20.11.2012 року ( далі - основне зобов'язання) ( а.с.37 т.1).
Згідно п.1.2 договору новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за основним зобов'язанням, а саме, сплати грошових коштів (заборгованості) за виконані роботи за договором № 156 від 20.11.2012 року, що становить 3 500 227,34 грн.
31.03.2014 року між ПАТ «Південьзахідшляхбуд» (далі - первісний кредитор) та ТОВ «Лідер Будсервіс» (далі - новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 4-1»б»/65, відповідно до якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги грошових коштів, що належать первісному кредитору, і стає кредитором в зобов'язанні між первісним кредитором та Службою автомобільних доріг у Луганській області (далі - боржник), згідно якого боржник зобов'язаний сплатити (повернути) грошові кошти за договором № 157 від 20.11.2012 року ( далі - основне зобов'язання) ( а.с. 38 т.1).
Згідно п.1.2 договору новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за основним зобов'язанням, а саме, сплати грошових коштів (заборгованості) за виконані роботи за договором № 157 від 20.11.2012 року, що становить 3 486 013,02 грн.
Зважаючи, що між первісним кредитором та боржником на дату укладання договорів про відступлення права вимоги існувала заборгованість за основним зобов'язанням № 1 та за основним зобов'язанням № 2 на загальну суму 6 986 240,36 грн., яка не була погашена боржником, новий кредитор, скориставшись своїм правом на підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, звернувся 18.12.2014 року до боржника з вимогою, в якій вимагав сплатити новому кредиторові грошові кошти у загальному розмірі 6 986 240,36 грн. у 7 (семи) денний строк з дати отримання боржником вказаної вимоги, шляхом перерахування грошових коштів на вказані ним розрахунки ( а.с. 36 т.1).
Господарським судом встановлено, що позивач є новим кредитором по відношенню до відповідача за договорами підряду № 156 від 20.11.2012 року на суму заборгованості 3 500 227,34 грн та № 157 від 20.11.2012 року на суму заборгованості 3 486 013,02 грн. Право вимоги до відповідача на суму 6 986 240,36 грн виникло у позивача за договорами від 31.03.2014 року про відступлення права вимоги № 4-1 «б»/64 та № 4-1 «б»/65. Позивач звернувся до відповідача (боржника) з вимогою про сплату грошових коштів у сумі 6 986 240,36 гривень, що є заборгованістю за основними зобов'язаннями за договорами №№ 156 та 157 від 20.11.2012 року, встановивши строк оплати 7 (сім) днів. Відповідач у встановлений строк грошові кошти позивачу не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача як нового кредитора за договорами підряду №№ 156 та 157, застосовуючи статті 509, 629, 525, 530, 598, 612 Цивільного кодексу України та враховуючи матеріали справи, суд виходив з того, що станом на момент розгляду справи відповідачем не сплачено 6 986 240,36 грн заборгованості, не надано суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Колегія суддів вважає таких висновок господарського суду помилковим та таким, що не підтверджується належними та допустими доказами у справі, окрім того, суд не надав оцінки наданим в обґрунтування доказам, зокрема, договорам №№ 156 та 157 щодо строку та умов оплати, вимозі нового кредитора про сплату від 18.12.2014 року.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно частини третьої вказаної статті, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно до пункту 4.1 укладеного між відповідачем та 3-ю особою договору № 156 від 20.11.2012 року замовник (відповідач у справі) забезпечує безперервне фінансування робіт при умові своєчасного фінансування з бюджету. Розрахунки за виконані роботи здійснюються по мірі надходження передбачених на ці цілі коштів державного бюджету, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.
Пунктом 4.3 договору встановлено, що кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником (З-я особа у справі) здійснюються протягом 14 календарних днів після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт.
Пункт 6.1 договору встановлює, що здача і приймання виконаних робіт здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється шляхом складання підрядником акту форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, які надаються замовнику на підпис в термін - до останнього числа звітного місяця.
Аналогічні за змістом пункти 4.1, 4.3, 6.1 містяться у договорі № 157 від 20.11.2012 року.
Під час розгляду справи встановлено, що сторонами та третьою особою не заперечується виконання робіт за вказаними договорами, встановлені договорами документи по встановленим формам КБ-2в та КБ-3 за липень-серпень 2013 року підписані уповноваженими особами, скріплені печатками.
Разом з тим, позивачем не надано доказів наявності коштів у бюджеті, як то обумовлено пунктом 4.1 договорів №№ 156 та 157.
Надана позивачем в обґрунтування права на отримання коштів за договорами №№ 156 та 157 від 20.11.2012 року як новий кредитор вимога не може вважатися належним доказом виникнення такого права, оскільки позивачем не надано доказів належного її пред'явлення до відповідача, який є державною установою, або надіслання до відповідача, або вручення належним чином, оскільки відсутні будь-які відомості щодо її реєстрації як вхідної кореспонденції; позначка про отримання 18.12.14 не містить зазначення посади уповноваженої особи, яка отримала вимогу, тому не може бути безперечним доказом того, що особа, яка отримала вимогу, діяла як керівник цієї юридичної особи.
Пояснення представника позивача у судовому засіданні про те, що керівник відповідача отримав вимогу особисто за домовленістю під час спільної участі учасників цих правовідносин також не підтверджено доказами.
Колегія суддів зазначає, у відповідності до п.2.2. договору про відступлення права вимоги № 4-1 «б»/64 сторони погодили, що незалежно від виконання боржником його обов'язків перед новим кредитором, новий кредитор зобов'язується протягом 2 (двох) банківських днів з дати підписання сторонами даного договору відшкодувати вартість переданого права вимоги на суму, визначену в п.2.1. даного договору, яку новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору на його банківський рахунок, визнаний в реквізитах цього договору. Первісний та новий кредитори мають право провести розрахунки (припинити грошові зобов'язання, що виникають з умов цього договору) в інший, не заборонений законодавством України спосіб.
Аналогічний за змістом п.2.2. міститься у договорі про відступлення права вимоги № 4-1 «б»/65 с.
Будь-яких доказів на виконання новим кредитором пункту 2.2. договорів в матеріалах справи щодо відшкодування немає. Пояснення представника позивача у судовому засіданні про виконання умов договору щодо відшкодування вартості переданого права вимоги шляхом здійснення заліку не підтверджується доказами.
Таким чином, оскільки у матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення боржника про заміну кредитора, у відповідності до частини 2 статті 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи спростовуються доводи апелянта щодо не зазначення в ухвалі про відкриття провадження у справі та неповідомлення про час і місце розгляду справи третю особу (ПАТ «Південьзахідшляхбуд»), зокрема, ухвалою господарського суду Харківської області від 12.01.2015 року про порушення провадження у справі та поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення 20.01.2015 року (а..с. 1,70 т.1).
Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи убачається, що судом забезпечено усім учасникам можливість у встановлені процесуальним законодавством строки надати докази в обґрунтування своїх доводів та заперечень та створено необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, а тому доводи апеляційної скарги щодо того, що у відповідача не було можливості у повній мірі обґрунтовано так повно надати відповідь щодо вимог, викладених у позовні заяві, не беруться до уваги судом апеляційної інстанції.
За зазначених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при постановленні оскаржуваного судового рішення має місце недоведеність обставин щодо набуття позивачем права на отримання коштів за договорами відступлення права вимоги, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, у зв'язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2015 року у справі № 922/66/15 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись, ст. 99, ст. 101, п.2 ч1. ст. 103, п.2. п.4 ч.1 ст.104, ст. 105, Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд; -
Апеляційну скаргу відповідача, Служби автомобільних доріг у Луганській області, задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 16.02.2015 року у справі № 922/66/15 скасувати.
В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Повний текст постанови складено 27. 04.2015р.
Головуючий суддя О.А. Пуль
суддя Я.О.Білоусова
суддя В.В. Лакіза