"21" квітня 2015 р. Справа № 908/5797/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Ільїн О.В.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - Чумаков Д.В,
відповідача - Вараксін О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1732 З/1-7) на рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.15 у справі
за позовом ПАТ "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ,
до ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ,
про зобов'язання повернути майно на суму 819 592,50 грн.
ПАТ "Енергомашспецсталь" заявлено позов про зобов'язання ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" повернути на адресу ПАТ "Енергомашспецсталь" браковані прокатні валки (поковка начорно) креслення МР646073 (646с-407-3) фіксація 43938-2 у кількості 1 одиниці масою 26,75 тн вартістю 374508,00 грн. з врахуванням ПДВ, креслення МР23962604 (239с-626-04) фіксація 43884 у кількості 1 одиниці масою 35,6 тн вартістю 445084,50 грн. з врахуванням ПДВ, загалом - на суму 819592,50 грн. з врахуванням ПДВ упродовж 10 днів з дати набрання законної сили рішенням суду.
Вимоги позивача засновані на додатковій угоді № 49 від 04.02.2009 до договору № 58/911 від 01.11.2006, згідно з якою сторонами визнано бракованою певну поставлену продукцію (прокатні валки), позивач зобов'язався повернути її вартість, а відповідач зобов'язався повернути саму продукцію. Позивач вказав на те, що вартість продукції в загальній сумі 1070476,50 грн. була ним сплачена, в тому числі шляхом заліку взаємних вимог, а відповідач з трьох валок, які мав повернути, повернув лише один.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.02.2015 року (суддя Ніколаєнко Р.А.) позов задоволено. Зобов'язано публічне акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівний завод" повернути на користь публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" браковані прокатні валки (поковка начорно) креслення МР646073 (646с-407-3) фіксація 43938-2 у кількості 1 одиниці масою 26,75 тн вартістю 374508,00 грн. з врахуванням ПДВ, креслення МР23962604 (239с-626-04) фіксація 43884 у кількості 1 одиниці масою 35,6 тн вартістю 445084,50 грн. з врахуванням ПДВ, загалом - на суму 819592,50 грн. з врахуванням ПДВ.
Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.
Представник позивача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.
На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
01.11.2006 між ВАТ "Енергомашспецсталь", яке змінило найменування на ПАТ "Енергомашспецсталь" (ПАТ "ЕМСС", позивач), як постачальником, та ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", яке змінило найменування на ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" (ПАТ "НКМЗ", відповідач), як покупцем, був укладений договір поставки № 58/911 (далі - Договір поставки), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався поставити в установлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язався згідно з умовами цього Договору поставки прийняти продукцію (товар) та сплатити її вартість.
В подальшому до Договору поставки сторонами було укладено низку додаткових угод.
Згідно з п.13.2 Договору поставки договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2007.
З укладенням додаткових угод п.13.2 та строк дії Договору поставки змінювався (продовжувався), востаннє додатковою угодою № 48 від 15.12.2008 строк дії Договору встановлено до 31.03.2009.
При тому, п.13.3 Договору поставки узгоджено, що у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань по цьому Договору він вважається пролонгованим на строк до моменту кінцевого виконання сторонами своїх зобов'язань.
П.1.2 Договору поставки визначено, що найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки поставки вказуються у специфікаціях, які являються невід'ємними частинами даного Договору.
Зокрема, сторонами було узгоджено специфікацію № 21 від 18.04.2008 до Договору поставки.
Додатковими угодами № 41 від 23.07.2008, № 46 від 24.11.2008, № 49 від 04.02.2009 з додатками до них до специфікації № 21 вносилися певні зміни щодо позицій товару (продукції), який поставлявся позивачем відповідачу.
Крім того, згідно з додатковою угодою № 49 від 04.02.2009 з додатком № 1 до неї (далі - Додаткова угода № 49) сторони визнали кінцевим браком продукцію, виготовлену по даному договору та вказану в додатку № 1 по позиціях 4, 5, 6 до даної Додаткової угоди (п.2 Додаткової угоди № 49).
Умовами п.3, 4 Додаткової угоди № 49 сторони узгодили, що ПАТ "ЕМСС" повертає ПАТ "НКМЗ" договірну вартість бракованих поковок на загальну суму 1070476,50 грн. з врахуванням ПДВ без заповнення виробів, а ПАТ "НКМЗ" відвантажує на користь ПАТ "ЕМСС" браковані заготовки згідно з додатком № 1, а саме:
- позиція 4 креслення МР 661681(661-с681) фіксація 43938-1, 1 шт., маса 17,7 тн вартість 209070грн. без ПДВ;
- позиція 5 креслення МР 646073 (646с-407-3) фіксація 43938-2, 1 шт., маса 26,75 тн вартість 312090 грн. без ПДВ;
- позиція 6 креслення МР 23962604 (239с-626-04) фіксація 43884, 1 шт., маса 35,6 тн вартість 370903,75 грн. без ПДВ.
Згідно з п.5 Додаткової угоди № 49 ПАТ "ЕМСС" здійснює сплату грошових коштів на користь ПАТ "НКМЗ" в сумі 197083,79 грн. з врахуванням ПДВ.
Ч.8 ст.268 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові.
За приписами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Приведеними вище умовами Додаткової угоди № 49 до Договору поставки, покладеної ПАТ "ЕМСС" у підставу позову, підтверджується прийняття відповідачем на себе зобов'язання з повернення (відвантаження) поставленого позивачем певного товару, який сторонами взаємно визнаний остаточним браком.
Ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В даному випадку ні умовами Додаткової угоди № 49, ні умовами самого Договору поставки строки виконання обов'язку покупця з повернення за згодою сторін бракованої продукції не встановлені та не пов'язані з настанням будь-якої події.
З направленим відповідачу листом вих.№ 24/125 від 28.08.2014 позивач пред'явив йому вимогу щодо повернення бракованих заготовок - 43938-2 ( 26,75 тн) та 43884 (35,6 тн) на підставі Додаткової угоди № 49 до Договору поставки.
Щодо третьої бракованої заготовки - фіксація 43938-1 масою 17,7 то сам позивач зазначив, що її від відповідача отримав, про що надав наказ-накладну № 09-028/79 від 17.08.2009, тобто спір щодо цієї позиції з боку позивача відсутній.
У відповідь на вимогу позивача відповідач листом вих.№ 150/942 від 26.09.2014 повідомив, що вся документація, яка стосується договорів між замовниками та постачальниками усіх видів матеріально-технічного забезпечення зберігається протягом трьох років і внаслідок того, що мова ведеться про повернення майна за Додатковою угодою № 49 від 04.02.2009, розглянути питання по суті не вбачається можливим, оскільки на даний час документи відносно цієї Додаткової угоди не збережені в зв'язку зі спливом термінів зберігання документів.
Позивач з листом вих.№ 24/153-3203 від 27.10.2014 вдруге звернувся до відповідача за вирішенням питання по поставленій вимозі, що виявилося безрезультатним.
Як вірно зазначає місцевий господарський суд - такі мотиви відповідача є необґрунтованими та неправомірними.
Посилання на неможливість розгляду спірного питання з зв'язку з тим, що не збережені відповідні документи щодо Додаткової угоди № 49, за якою, до речі, залишилися невиконані зобов'язання, строк виконання яких не встановлено, є нікчемними. До того ж, листи відповідача до позивача з вимогами виконати грошові зобов'язання за Додаткової угодою № 49, які датовані 10.02.2009 та 11.03.2009, а також фіскальні чеки та списки поштових відправлень на підтвердження їх направлення, відповідачем суду представлені.
Припинення строку дії Договору в будь-якому разі не припиняє та не виключає обов'язку виконання прийнятих за ним та невиконаних зобов'язань.
При цьому в п.13.3 Договору поставки узгоджено, що у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань по цьому Договору він вважається пролонгованим на строк до моменту кінцевого виконання сторонами своїх зобов'язань.
Докази відсутності у відповідача товару, відносно якого заявлено позовні вимоги, суду не представлені.
Вимоги ПАТ "ЕМСС" відповідають умовам Договору поставки, Додаткової угоди № 49 до нього та є правомірними.
Заперечення відповідача не можуть бути прийняті до уваги в зв'язку з викладеним вище, а також внаслідок такого.
Суть доводів апеляційної скарги та заперечень відповідача, насамперед, полягає у твердженнях щодо недоведеності позивачем поданими доказами факту поставки бракованої продукції, яка зазначена в додатковій угоді № 49, факту повернення відповідачем позивачу однієї позиції з цієї продукції, факту сплати позивачем у встановлені додатковою угодою № 48 до Договору поставки - до 31.03.2009 згідно з Додатковою угодою № 49 вартості бракованої продукції в сумі 1070476,50 грн. та суми відшкодування витрат на виправлення дефектної продукції в розмірі 197083,79 грн., в тому числі і шляхом проведення взаємозаліків зустрічних вимог.
З такими доводами погодитись не можна.
Так, зокрема як на підтвердження сплати грошових коштів позивачем представлено бухгалтерську довідку ПАТ "ЕМСС" станом на 03.12.2014 про стан розрахунків за договором № 58/911 від 01.11.2006 по специфікації № 21 від 18.04.2008, де відображені розрахунки, в тому числі й за взаємозаліком за період з 05.06.2008 по 16.09.2010 та підсумкову оплату з боку позивача в сумі 1267560,29 грн.; довідку Краматорського відділення ПАТ "Промінвестбанк" у Донецькій області від 04.12.2014, згідно з якою 29.05.2009, 30.06.2009 та 03.08.2009 позивачем на рахунок відповідача перераховані грошові кошти в загальній сумі 547083,79 грн. з призначення платежів в рахунок відшкодування вартості забракованих заготовок та оплати за виправлення дефектної продукції згідно з Додатковою угодою № 49 від 04.02.2009 до Договору від 01.11.2006; угоду про залік взаємних однорідних вимог від 15.02.2010 до договору № 47/89 від 01.01.2007 та № 58/911 від 01.11.2006 на суму 283892,17 грн.
Щодо клопотання відповідача про приєднання додаткових доказів, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для його задоволення.
Так, в своєму клопотанні відповідач зазначає, що не міг надати господарькому суду документи (акт№3 від 26.11.2012 року та Акт № 4 від 26.11.2012 року) тому що він був позбавлений права бути присутнім в судовому засідані.
Такі твердження відповідача спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що представник відповідача був присутнім в судовому засіданні 21.01.2015 року, тобто був належним чином повідомлений як про судове засідання 21.01.2015 року, так і про судове засідання 10.02.2015 року, в якому місцевим господарським судом було винесено оскаржуване рішення.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються господарським апеляційним судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Як вбачається з вищевикладеного, відповідач не обгрунтування неможливість їх подання доказів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, а тому - ці докази колегією суддів не приймаються.
Доведеність поставки спірної бракованої продукції та прийняття обов'язку з її повернення постачальнику підтверджується самим укладенням сторонами Додаткової угоди № 49 на визначених нею умовах, і приведення відповідачем про зворотне є недоречним.
Додатково наголошується, що ні Договором поставки, ні Додатковою угодою № 49 строки повернення бракованої продукції не встановлені та не визначені вказівкою на подію, тому позивач мав права вимагати виконання в будь-який час, а відповідач - виконати зобов'язання згідно з правилами ст.230 ЦК України.
Предмет спору та розгляду справи полягає саме у невиконанні зобов'язань відповідачем, який, в разі існування в нього спору з позивачем по відносинах оплати останнім грошових коштів згідно з Додатковою угодою № 49, не позбавлений права захищати свої права ті інтереси у встановленому порядку.
Заявлення відповідачем про застосування строку позовної давності є безпідставним, оскільки, виходячи з суті відносин, цей строк не сплинув.
Враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладених обґрунтувань прийнятого судом рішення, а тому - апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.2015 року залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 27.04.2015 року.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.
Суддя Ільїн О.В.