"20" квітня 2015 р. Справа № 922/4903/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Істоміна О.А.
при секретарі Крупа О.О.
за участю представників сторін:
позивача - Омельчук О.Й.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (ПАТ "ВіЕйБі Банк) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни (вх.№1556 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 12.01.15 у справі №922/4903/14
за позовом Приватне АТ "Агрофірма ім. Г.С. Сковороди", с Сковородинівка
до ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (ПАТ "ВіЕйБі Банк) в особі відділення №133, м.Харків
про розірвання договору та стягнення 700576,88 грн.
31 жовтні 2014 року Приватне АТ "Агрофірма ім. Г.С. Сковороди" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив розірвати договір №10 від 11.03.2005р., який укладено з ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі відділення №133 (відповідач) та стягнути кошти в сумі 700576,88 грн. та покласти на відповідача судові витрати.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.2015 р. по справі №922/4903/14 (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволено повністю, розірвано договір №10 від 11 березня 2005 року "про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування", укладений між позивачем та відповідачем. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" ("ВіЕйБі Банк") на користь Приватного акціонерного товариства "Агрофірма ім. Г.С.Сковороди" - суму боргу за договором банківського рахунку у розмірі 669022, 83 грн., втрати від інфляції - 19401,66 грн., проценти за використання коштів - 2804,40 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань - 9347,99 грн., 13380,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 6000,00 грн. витрат на послуги адвоката.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У апеляційній скарзі зазначив, що судом першої інстанції не враховано те, що на момент виставлення платіжних доручень, зазначених в позовній заяві, ПАТ «ВіЕйБі Банк» отримував фінансування від Національного банку України та використання коштів на той час контролювалося Національним банком України, переказ коштів, згідно з зазначеними в позовній заяві платіжними дорученнями не був погоджений Куратором Національного банку України.
Відповідач вважає, що суд не врахував, що з 21.11.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Розпорядженням секретаря третьої судової палати від 17.04.2015 року, у зв'язку з відпусткою судді Плужника О.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Істоміна О.А.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 11 березня 2005 року між позивачем ПрАТ "Агрофірма ім. Г.С.Сковороди" та відповідачем ПАТ "ВіЕйБі Банк" укладено договір № 10 про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування.
Пунктом 2.1.2 договору зазначено, що банк зобов'язаний належним чином виконувати умови цього договору та своєчасно здійснювати розрахункові операції, приймання та видачу готівки відповідного до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України.
Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
11 вересня 2014 року на відкритий згідно вказаного договору у відділенні № 133 ПАТ "ВіЕйБі Банк" у м.Харкові поточний рахунок позивача № 26006200000258, надійшли грошові кошти в розмірі 900000,00 грн.
На виконання досягнутих домовленостей позивачем до відповідача подані платіжні доручення з вимогою про перерахування з власного рахунку № 26006200000258, а саме: платіжне доручення № 595 від 24 вересня 2014р., № 599 від 25 вересня 2014р., № 604 від 25 вересня 2014р., № 607 від 29 вересня 2014р., № 613 від 01 жовтня 2014р., № 615 від 02 жовтня 2014р., № 617 від 02 жовтня 2014р., № 624 від 16 жовтня 2014р. № 629 від 16 жовтня 2014р., № 630 від 16 жовтня 2014р., № 631 від 21 жовтня 2014р., № 633 від 24 жовтня 2014р., № 634 від 24 жовтня 2014р.,№ 635 від 27 жовтня 2014р.,але перерахування не здійснено.
Позивач посилався на те, що заборгованість виникла через те, що платежі, які направлені листом № 214 від 02 жовтня 2014р., з повідомленням відповідача про те, що господарство зобов'язане виплачувати заробітну платню не пізніше 06 жовтня 2014р., а тому прохав забезпечити на виплату готівкою заробітної платні 400000,00 грн., що не виконано Банком.
Судом першої інстанції встановлено, що станом на 30 жовтня 2014 року залишок коштів позивача на власному рахунку №26006200000258 у відділенні № 133 ПАТ "ВіЕйБі банк" в м. Харкові складав 669022,83 гривень.
27 жовтня 2014 року позивачем на адресу відповідача направлено заяву про закриття рахунку, яка не задоволена, в зв'язку з чим позивач звернувся з відповідним позовом до суду 31.10.2014р.., розгляд справи був призначений на 24.11.2014р.
Під час розгляду справи була прийнята постанова Правління Національного банку України від 20.11.2014р. № 733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних» на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014р. №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21.11.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Суд першої інстанції не врахував зазначені постанови та безпідставно задовольнив позовні вимоги, в зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.
Пунктом 16 ст. 2 вказаного Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку, як юридичної особи відповідно до законодавства.
Згідно зі ст.ст. 1, 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюють, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом. Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку
Колегія суддів вважає, що у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Згідно з положеннями статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.
Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Отже, клієнт за договором банківського рахунка є кредитором банку з майновими вимогами щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, тоді як банк є боржником за зобов'язаннями щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування відкритого у нього рахунка, володільцем якого є клієнт.
Колегія суддів зазначає, що відповідач є боржником клієнта щодо виконання своїх зобов'язань за договором, а позивач, в свою чергу, є кредитором на користь якого банк (боржник) зобов'язаний виконати зобов'язання, на якого, поширюються обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону, щодо не здійснення задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку від часу запровадження в останньому тимчасової адміністрації, в даному випадку з 21.11.2014 року.
Згідно з ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів. Зокрема, кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності); 7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 8) вимоги за субординованим боргом.
Отже, вимоги позивача підлягають задоволенню у порядку передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Суд першої інстанції необгрутовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача коштів в сумі 669022,83 грн. та розірвання спірного договору.
Тим більш, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк».
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 1, 34, 36, 52 Закону України "Про систему гарантування ви фізичних осіб", ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" , ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2015 р. по справі №922/4903/14 скасувати та прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агрофірма ім. Г.С.Сковороди" (62241, Харківська область, Золочівський район, с.Сковородинівка, код ЄДРПОУ 00707863, розрахунковий рахунок № 26009500047357 в ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", код банку 300614) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 6690 грн. судового збору по апеляційній скарзі.
Наказ доручити надати господарському суду Харківської області.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 24.04.15
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Пушай В.І.
Суддя Істоміна О.А.