08 квітня 2015 року , о 16:08 годині,Справа № 808/9679/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,
за участю секретаря Передерій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя
справу за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування припису,
позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що відповідачем було прийнято припис про усунення порушень земельного законодавства №0050 від 17.12.2014, де зазначено про порушення ним вимог ст.ст. 96, 125 Земельного кодексу України: самовільне використання земельних ділянок, площею 21,8491 га, сільско- господарського призначення й історико-культурного призначення, площею 0,0826 га, останню - й не за цільовим призначенням. Вважає припис незаконним й прийнятим без достатніх підстав:як доказ використання земельної ділянки історико-культурного призначення зазначено акт технічного обстеження сучасного стану пам'ятки археології №41/а від 10.09.2014, проте даний акт не є відповідним доказом використання ним земель історико-культурного призначення.
Розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації №213 від 18.03.2011 йому було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтованою площею 22 га, яка розташована на території Нововасилівської сільської ради. Станом на теперішній час вказане розпорядження є виконаним, проект розроблений та перебуває на погодженні в Головному управлінні Держземагенства у Запорізькій області, межі земельної ділянки встановлені на місцевості. Відповідно до науково-інформаційної довідки щодо земельної ділянки комунального закладу «Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини №144/д від 27.06.2014, на земельній ділянці розташовані два кургани курганного могильника, що включені до переліку об'єктів культурної спадщини Запорізької області за рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради №202 від 28.06.1988 під порядковим номером 2629. Визначені два кургани під час розроблення проекту були вказані в ньому, а їх площа була виключена з загальної площі земельної ділянки.
Акт технічного обстеження сучасного стану пам'ятки археології №41/а від 10.09.2014, на який посилається відповідач в оскаржуваному приписі, складений на підставі візуального огляду. Тобто, комісія зафіксувала випуклість на земельній ділянці та зробила висновок, що це курган. Таким чином, відсутні докази розташування кургану 2, курганного могильника №2629 на земельній ділянці, площею 22 га, а отже й відсутні докази самовільного зайняття земельної ділянки історико-культурного призначення, площею 0,0826 га. Крім того, використання земель державної та комунальної власності без укладеного договору оренди землі, але після прийняття рішення органу влади про надання земель в оренду, не може розглядатися як самовільне заняття таких земель. Отже, самовільного заняття земельної ділянки, площею 21,8491 га, не було.
Також, оскаржуваний припис не містить чіткого способу усунення порушень, що суперечить вимогам до припису, передбаченими Порядком оформлення, вручення (надсилання) приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №104 від 19.02.2013 (далі- Порядок № 104).
Просить визнати протиправним та скасувати припис №0050 від 17.12.2014.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає, просить відмовити позові, зазначивши в запереченнях, що перевірку ОСОБА_1 проведено на підставі постанови слідчого Бердянського МВ ГУМВС України у Запорізькій області. За результатами перевірки встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності, площею 21,8491 га, самовільно зайнята ОСОБА_1 шляхом сільськогосподарської обробки, що є порушенням вимог ст. 125 ЗК; земельна ділянка історико-культурного призначення, площею 0,0826 га, самовільно зайнята та використовується не за цільовим призначенням, а саме піддається сільско-господарській обробці, що є порушенням вимог ст.ст. 96, 125 ЗК. Крім того, вбачається самовільне зайняття та використання кургану №2 не за цільовим призначенням.
Також, розпорядженням голови Бердянської РДА №493 від 04.12.2014 визнано недійсним розпорядження №213 від 18.03.2011 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на території Нововасилівської сільської ради». ОСОБА_1 усвідомлював, що він самовільно зайняв земельну ділянку та використовував курган №2 не за цільовим призначенням, отже його дії слід кваліфікувати як умисні, протиправні, в яких вбачається адміністративне правопорушення.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке: судом встановлено, що слідчим СВ Бердянського МВ ГУМВС України у Запорізькій області Шипановою А.О. винесено постанову про призначення перевірки від 10.10.2014 ОСОБА_1 щодо додержання вимог земельного законодавства при займанні та використанні земельної ділянки за кадастровим номером 2310494000:03:002:0132, площею 22 га, та 2310494000:03:002:0130, площею 6.6888 га. Проведення перевірки доручено Державній інспекції сільського господарства в Запорізькій області.
На підставі вказаної постанови державним інспектором сільського господарства в Запорізькій області Щербиною В.М. проведено перевірку, результати якої викладені в акті від 17.12.2014, й встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності, площею 21,8491 га, самовільно зайнята ОСОБА_1 шляхом сільськогосподарської обробки, що є порушенням вимог ст. 125 ЗК; а земельна ділянка історико-культурного призначення, площею 0,0826 га, самовільно зайнята та використовується ним не за цільовим призначенням, а саме піддається сільськогосподарській обробці, що є порушенням вимог ст.ст. 96, 125 ЗК. У зв'язку з цим видано припис №0050 від 17.12.2014, відповідно до якого позивач в тридцяти денний термін повинен усунути порушення земельного законодавства України (а.с.8).
Як встановлено судом з пояснень представника відповідача, проводилася позапланова перевірка.
Згідно з п.1.2 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України №132 від 25.02.2013 (далі - Порядок № 132), цей Порядок визначає процедуру планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що перевірка й складання акту і припису здійснювалися до позивача на підставі Порядку №132 за аналогією - як до суб'єктів господарювання. Проте, представник відповідача не зміг пояснити, яким саме нормативно-правовим актом передбачено застосування вказаного Порядку за аналогією при перевірці фізичних осіб - таких як ОСОБА_1
Відповідно до п. 3.2 Порядку №132, підставами для здійснення позапланового заходу є: - подання суб'єктом господарювання письмової заяви до інспекційного органу про проведення перевірки за його бажанням; - виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; - перевірка виконання суб'єктами господарювання приписів чи інших розпорядчих документів інспекційного органу щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, виданих за результатами раніше проведених планових та позапланових заходів; - отримання заяв, скарг чи звернень фізичних та юридичних осіб, у яких міститься інформація про порушення суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства (із обов'язковим зазначенням суті порушення). Позаплановий захід у таких випадках проводиться за наявності згоди Державної інспекції сільського господарства України на його проведення; - неподання у встановлений термін суб'єктами господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.
Зазначений пункт Порядку містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки, серед яких відсутня така підстава, як постанова слідчого.
Відповідно до п.3.6 Порядку №132, перед здійсненням позапланового заходу інспекційний орган інформує у разі можливості суб'єкта господарювання про його проведення. Повідомлення про проведення позапланового заходу направляється з використанням засобів факсимільного зв'язку або про його проведення повідомляється телефоном. У разі неможливості своєчасного повідомлення суб'єкта господарювання про проведення позапланового заходу (через обмежені строки на його проведення, відсутність телефонного та факсимільного зв'язку, інформації про номери телефонів та місцезнаходження/місце проживання) захід проводиться без попереднього повідомлення суб'єкта господарювання.
Проте, як встановлено судом з пояснень представників сторін, жодних повідомлень про проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 не вручалося та не надсилалося.
Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Порядку № 132, державні інспектори, які беруть участь у здійсненні відповідних заходів, зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі або фізичній особі-підприємцю чи її представнику направлення на проведення планової/позапланової перевірки та службові посвідчення, що засвідчують їх особи, і надати їм копію направлення на проведення планової/позапланової перевірки, яка вручається вищезазначеним особам під підпис. Державні інспектори не мають права здійснювати відповідні заходи без наявності направлення на проведення планової/позапланової перевірки та службових посвідчень.
Судом встановлено, що позивач не отримував жодних направлень на перевірку від відповідача. Під час судового розгляду копії такі направлення відповідач також на надавав.
Відповідно до п. 2.1 Порядку №104, з метою припинення порушення земельного законодавства та усунення його наслідків державний інспектор вручає (надсилає) особі, яка його здійснила, чи особі, яка є відповідальною за дотримання вимог земельного законодавства, припис за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.
Згідно із ст.ст. 96, 125 ЗК, «землекористувачі зобов'язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав».
Оскаржуваним приписом ОСОБА_1 було приписано «в тридцяти денний термін усунути порушення земельного законодавства України», проте зазначена вимога є неконкретною, абстрактною, оскільки не містить посилань на конкретні пункти статей ЗК, порушених позивачем, та конкретного способу й порядку усунення таких порушень, отже виконати цей припис неможливо.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що перевірка ОСОБА_1 щодо додержання вимог земельного законодавства при займанні та використанні вищевказаних земельних ділянок проведена з порушенням закону, а оскаржуваний припис №0050 від 17.12.2014 складено з порушенням вимог вищевказанного Порядку №104, а отже він є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому позов необхідно задовольнити.
Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати: судовий збір сплачено у розмірі 73,08 гривень (квитанція №0.0.330919302.1 від 24.12.2014 (а.с.1а), й вказана сума підлягає присудженню на користь позивача.
Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області №0050 від 17.12.2014.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 73 (сімдесяти трьох) гривень 08 копійок.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Матяш