ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
21 квітня 2015 р. Справа № 909/227/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Озійчука Олега Володимировича
вул. Нова, 2, с. Лагодів, Бродівський район, Львівська область, 80600
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття"
в особі Зборівського відділення
вул. Галицька, 93, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400
с. Гаї Розтоцькі, Зборівський район, Тернопільська область, 47232
про стягнення 80 533 грн. 42 коп., з яких: 80480 грн. 50 коп. - основний борг,
52 грн. 92 коп. - 3% річних
За участю представників сторін:
від позивача: Гаврилюк Є.О. - представник, (довіреність № 263 від 20.04.15)
від відповідача представники не з'явилися
Фізична особа-підприємець Озійчук Олег Володимирович звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" в особі Зборівського відділення про стягнення 80 533 грн. 42 коп.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.15 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 10.03.15.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.15 розгляд справи відкладено на 02.04.15.
02.04.15 представник відповідача подав клопотання про намір укладення мирової угоди у зв'язку з чим просив суд розгляд справи відкласти; основну заборгованість у розмірі 80580 грн. 50 коп. визнає про що зазначив письмово (вх. № 5417; а.с. 37, 38); ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.15 розгляд справи відкладено на 21.04.15.
21.04.15 представник відповідача в судове засідання не з»явився. Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
21.04.15 позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 6330/15) в якій розмежував заявлену до стягнення суму. Присутнім в судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1 на надання послуг по перевезенню від 24 квітня 2013 року, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в частині здійснення оплати за надані послуги з перевезення вантажу в сумі 80480 грн. 50 коп. З огляду на прострочку виконання грошового зобов»язання позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 52 грн. 92 коп.
Згідно вимог ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
24 квітня 2013 року між позивачем (далі - перевізник) та відповідачем (далі - замовник) укладено договір № 1 на надання послуг по перевезенню (а.с. 9).
Згідно приписів ч.2 ст. 909 ЦК України, договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Договір № 1 на надання послуг по перевезенню від 24.04.13 укладений у письмовій формі, скріплений підписами уповноважених на це осіб, затверджений печаткою відповідача; сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого Договору є обов'язковими як для позивача, так і для відповідача. Вказаний договір, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).
Умовами укладеного договору сторони погодили, що виконавець(позивач) зобов»язується надати замовнику (відповідачу) за плату послуги з перевезення вантажу.
Порядок розрахунків визначений в розділі 3 Договору.
Пунктом 3.1. сторони погодили, що на виконання умов даного договору діє узгоджений сторонами тариф, згідно додатку 1 до даного договору, який є його невід»ємною частиною.
Додатком №1 до договору № 1 на надання послуг по перевезенню від 24.04.13 сторони погодили вартість перевезення вантажу (а.с. 10).
У відповідності до умов Договору, позивач - Фізична особа-підприємець Озійчук Олег Володимирович належним чином виконав договірні зобов»язання, а саме, надав відповідачеві послуги з перевезення вантажу на суму 140 960 грн.
Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт (а.с. 11-22); визнається представником відповідача письмово та в судовому засіданні.
При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено факт надання послуг по перевезенню вантажу на суму 140 960 грн.; судом з»ясовано, що зазначена послуга надавалася на підставі договору № 1 на надання послуг по перевезенню від 24 квітня 2013 року.
17.12.2013 року відповідачем здійснено часткову оплату за надані послуги у розмірі 10 000 грн.; в рахунок послуг по перевезенню вантажу, відповідачем було здійснено заправку дизпаливом автотранспорту позивача на суму 50479 грн. 50 коп. Оплату залишку вартості перевезення вантажу в сумі 80480 грн. 50 коп. відповідач не здійснив.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що вартість наданих послуг замовник перераховує перевізнику при виставленні ним рахунків та проведенні взаємозвірки. При проведенні взаємозвірки вартість наданих послуг перевізника зменшується на суму отриманих від замовника у вигляді авансу грошових коштів чи ТМЦ (ПММ, запчастин тощо).
12.02.15 між сторонами був підписаний акт звірки (а.с. 23).
Слід зазначити, що акт звіряння є певною формою фіксації юридично-значимих дій сторін, і ним, зокрема, оформляється інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованості. Цим актом встановлено непогашену заборгованість Відповідача перед Позивачем в сумі 80480 грн. 50 коп.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою ст. 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно приписів ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 80480 грн. 50 коп. на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості, підтверджений документально, відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем.
Згідно ч.1 ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
За наведених обставин та правових норм, вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 80480 грн. 50 коп. обгрунтована та підлягає задоволенню.
Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором № 1 на надання послуг по перевезенню від 24 квітня 2013 року підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований.
З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов»язання, а саме, порушення строків оплати за надані послуги з перевезення вантажу позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 13.02.2015 по 20.02.2015 в сумі 52 грн. 92 коп.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України). На підставі ст. 55 ГПК України, судом перевірено правильність нарахування позивачем 3% річних; наявний в матеріалах справи розрахунок позивача є вірним.
Зважаючи на те, що факт прострочки виконання зобов»язання підтверджується матеріалами справи, вимога позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 52 грн. 92 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.
Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625 ,629, 909 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 35, 43, 49, 55, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Фізичної особи-підприємця Озійчука Олега Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" в особі Зборівського відділення про стягнення 80 533 грн. 42 коп., з яких: 80480 грн. 50 коп. - основний борг, 3% річних в сумі 52 грн. 92 коп. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Прикарпаття" в особі Зборівського відділення ( адреса ТзОВ "Зорі Прикарпаття": вул. Галицька, 93, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400; адреса Зборівського відділення: с. Гаї Розтоцькі, Зборівський район, Тернопільська область, 47232; код 35129580) на користь Фізичної особи-підприємця Озійчука Олега Володимировича (вул. Нова, 2, с. Лагодів, Бродівський район, Львівська область, 80600; код ЗКПО 2981116393) - заборгованість в сумі 80480(вісімдесят тисяч чотириста вісімдесят)грн. 50 коп., 3% річних в сумі 52(п»ятдесят дві) грн. 92 коп. та 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 24.04.15
Суддя І.П. Кавлак
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Кавлак І. П. 24.04.15