23.04.2015 Справа № 4/4/95
Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши заяву № 02-08/79-113 від 14.04.2015 р. Управління Державної казначейської служби України у Чернігівському районі Запорізької області про видачу дублікату наказу від 18.03.2002 р. у справі № 4/4/95
за позовом прокурора Чернігівського району в інтересах відділення Державного казначейства в Чернігівському районі, смт. Чернігівка, Запорізька область,
до приватного сільськогосподарського підприємства ім. Калініна, смт. Чернігівка, Запорізька область,
про стягнення 3899,90 грн.,
Без виклику представників сторін
Управління Державної казначейської служби України у Чернігівському районі Запорізької області звернулося до господарського суду Запорізької області із заявою про видачу дублікату наказу у справі № 4/4/95.
Стаття 120 Господарського процесуального кодексу України не передбачає обов'язкового виклику сторін для розгляду заяви про видачу дублікату наказу, тому розгляд заяви відбувся без виклику представників сторін.
Вивчивши матеріали справи та заяви, суд вважає, що заява про видачу дублікату наказу не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.
Відповідно до ст. 120 ГПК України, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.
Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.
До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:
- довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;
- при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.
За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 07.03.2002 р. у справі №4/4/95 задоволені позовні вимоги прокурора Чернігівського району в інтересах відділення Державного казначейства в Чернігівському районі. Присуджено до стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства ім. Калініна в дохід Державного бюджету України 3899,90 грн. основного боргу, 51,00 грн. державного мита та 69,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
18.03.2002 р. на виконання даного рішення суду видано відповідні накази: про стягнення 3899,90 грн. основного боргу, 51,00 грн. державного мита та 69,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Накази дійсні для пред'явлення до виконання до 18.06.2002 р.
Із наданих стягувачем документів вбачається, що наказ був пред'явлений стягувачем до виконання, про що свідчить постанова Чернігівського ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2002 р., а 14.03.2002 р. виконавче провадження було закрито у зв'язку з передачею наказу № 4/4/95 від 18.03.2002 р. до ліквідаційної комісії. Відомостей про направлення наказу ліквідаційній комісії та подальше виконання наказу стягувачем не надано.
У матеріалах справи № 4/4/95 такі документи також відсутні. Оригінал наказу з відмітками про його виконання у справі також відсутній.
Стягувач зазначає, що голова ліквідаційної комісії Кірілова Т.Я. визнала вимоги державного бюджету по вищезазначеній заборгованості листом, зареєстрованим відділенням 17.04.2003 р. за вхідним №461. Ліквідаційна процедура тривала на підприємстві до моменту порушення господарським судом Запорізької області 22.05.2008 р. провадження у справі №21/142/08 про банкрутство приватного сільськогосподарського підприємства імені Калініна за заявою Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.09.2008 р провадження у зазначеній справі припинено. Листом від 25.03.2015 р. №02-08.47/49-77 управління Державної казначейської служби України у Чернігівському районі Запорізької області звернулось до директора приватного сільськогосподарського підприємства імені Калініна з проханням надати наказ суду від 18.03.2002 р. № 4/4/95 або довідку про його втрату, але відповідь по цей час не отримано. На підставі вказаних обставин стягувач просить суд видати дублікат цього наказу.
Вказані обставини не є підставою для видачі дублікату наказу, оскільки позивачем не надано суду документів, які є підставою для видачі дублікату наказу відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, а саме: довідки установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.
Враховуючи те, що наказ пред'являвся стягувачем до виконання, доказом його втрати в розумінні ч. 3 ст. 120 ГПК України може бути довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу. Такої довідки стягувачем не надано.
Крім того, суд зазначає, що із вказаних стягувачем обставин не вбачається, що наказ втрачений. Ненадання боржником відповіді на звернення стягувача щодо надання наказу не свідчить, що наказ втрачений. Наказ може знаходитись на підприємстві боржника, у документах ліквідаційної комісії або у справі про банкрутство боржника тощо.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України дублікат наказу видається в межах строку пред'явлення наказу до виконання, а стягувач звернувся із заявою про видачу дублікату наказу після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, оскільки наказ від 18.03.2002 р. № 4/4/95 дійсний для пред'явлення до виконання до 18.06.2002 р.
За таких обставин заява Управління Державної казначейської служби України у Чернігівському районі Запорізької області про видачу дублікату наказу від 18.03.2002 р. у справі № 4/4/95 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 86, 120 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити в задоволенні зави Управління Державної казначейської служби України у Чернігівському районі Запорізької області про видачу дублікату наказу від 18.03.2002 р. у справі № 4/4/95.
Суддя Т.В.Мойсеєнко