номер провадження справи 32/22/15
17.04.2015 Справа № 908/699/15-г
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.
За участю представників: від позивача - Пшенична К.О., довіреність № 2.37.7.0.0/Д-926 від 05.06.2014 р.; від відповідача - не з'явився; від третьої особи - ОСОБА_2 (особисто).
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/699/15-г,
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ІНГОССТРАХ" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, скорочено ПАТ "СК "ІНГОССТРАХ");
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (83052, м. Донецьк, Калінінський район, пр-т Ілліча, буд. 100; поштова адреса: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, скорочено ПАТ "УАСК АСКА");
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; фактична адреса: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_2);
про стягнення суми.
Сутність спору:
Приватним акціонерним товариством "Страхова Компанія "ІНГОССТРАХ" заявлено вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування 19695,26 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.02.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/699/15-г, присвоєно номер провадження 34/22/15, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 02.03.2015 р.
Ухвалами господарського суду Запорізької області від 02.03.2015р. та 23.03.2015р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 23.03.2015р. та 03.04.2015р. відповідно.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.04.2015 р., на підставі ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору продовжено до 20.04.2015 р., розгляд справи відкладений на 17.04.2015 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № DNHDAL101240152 від 25.06.2008 р. позивачем, внаслідок понесених у ДТП 10.01.2013 р. пошкоджень транспортного засобу, виплачено гр. ОСОБА_4 суму страхового відшкодування - 20205,26 грн. (розмір збитку 20644,01 грн. - франшиза 438,75 грн.). Враховуючи, що відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.02.2013 р. винуватцем у ДТП визнано ОСОБА_2, цивільно-правову відповідальність якого застраховано відповідачем (поліс АВ/4498833), позивач, на його думку, після виплати страхового відшкодування, набув право вимоги до особи відповідальної за завданий збиток - відповідача. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. 27 ЗУ "Про страхування", ст.ст. 267, 993, 1166, 1188 ЦК України.
Представник відповідача в судові засідання 02.03.2015 р., 23.03.2015 р., 03.04.2015 р. та 17.04.2015 р. не з'явився.
23.03.2015 р. від відповідача надійшов відзив, в якому ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" зазначило, що не вбачає законних підстав для визнання позовних вимог, оскільки відповідно до діючого законодавства, після сплати позивачем страхового відшкодування, до нього перейшло право вимоги (право кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача і вказані правовідносини за своєю природою є заміною кредитора у зобов'язанні, що передбачено п. 4 ст. 512 ЦК України. Таким чином, на думку відповідача, заміна кредитора у зобов'язанні не змінює їх суті та норм, якими вони регулюються, а тому страхова виплата має проводитися відповідачем на користь позивача в порядки та строки визначені ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 1194 ЦК України, тобто, в даному випадку, як зазначає відповідач, строк виконання зобов'язання страховиком за полісом ОСЦПВВНТЗ обумовлений спливом визначеного ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строку після подачі заяви. Отже, правова позиція відповідача полягає у тому, що внаслідок неподання позивачем заяви в порядку ст. 35 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у відповідача не настав строк виплати страхового відшкодування за полісом АВ № 4498833. На ці обставини відповідач звертає увагу і в додаткових поясненнях, якій надійшли до суду 20.04.15 р.
ПАТ "СК "ІНГОССТРАХ" в запереченнях на відзив відповідача зазначає, що позивач не є потерпілою особою у розумінні Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст. 1.3.), а тому норми статті 36.2. не поширюється на правовідносини, що виникли між страховиком-позивачем у розумінні ЗУ "Про страхування" (далі за текстом Закон про страхування) та страховиком-відповідачем у розумінні ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Потерпіла особа (у розумінні Закону про обов'язкове страхування) вже отримала страхове відшкодування (у розумінні Закону про страхування), а тому вимоги Позивача ґрунтуються виключно на нормах ст. 27 Закону України "Про страхування" (аналогічні норми містить ст. 992 ЦК України), згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхування або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Вказана позиція підтверджена постановами Вищого господарського суду України від 07.08.2012 року у справі № 1/5005/9302/2011, та від 19.11.2013 року у справі № 910/9141/13, постановою ВСУ від 25 лютого 2015 року № 3-9гс15.
У судовому засіданні 17.04.2015 р. позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
ОСОБА_2, третя особа по справі, відзиву на позов на надав, вирішення спору залишив на розсуд суду.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників учасників, суд
ЗАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГОССТРАХ» (назву якого змінено відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 27.01.2011 р. на ПАТ "СК "ІНГОССТРАХ", страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту № DBHDAL 101240152 від 25.06.2008 року (далі договір № DBHDAL 101240152).
Відповідно п. 4.2 договору № DBHDAL 101240152 позивач зобов'язався в разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачеві, а страхувальник зобов'язується своєчасно оплачувати страхові платежі та виконувати інші вимоги правил страхування.
Об'єктом страхування за вказаним договором є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем "Skoda Fabia", реєстраційний № НОМЕР_1. Страхова сума складає 87750 грн., страхова премія 2193,75 грн. (п.5.1 договору № DBHDAL 101240152).
Згідно п. 9, п. 10.1 договору № DBHDAL 101240152 строк дії договору становить: з 25.06.08 р. по 24.06.09 р. При бажанні страхувальника застрахувати ТЗ на строк, більший за 12 місяців, та у разі сплати страхового платежу, договір вважається щорічно продовженим на відповідний строк, за який здійснена сплата страхового платежу.
10.01.2013 року в м. Дніпропетровськ на перехресті вул. К. Маркса та вул. Фурманова, сталося ДТП за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_7, та автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, якого визнано винним у скоєні ДТП відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровськ від 13.02.2013 року.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю страхувальника заподіяно матеріальну шкоду, яка у відповідності до звіту № 11011315-А від 16.01.2013 року складає 20644,01 грн.
Сума страхового відшкодування до виплати страхувальнику з урахування визначеної договором страхування франшизи на підставі страхового акту № И-313 від 29.01.2013 року складає 20205,26 грн.
Зазначене страхове відшкодування виплачено згідно заяви та листа страхувальника (вигодонабувача) в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 364 від 30.01.2013 року та меморіальним ордером від 30.01.2013 року.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 по автомобілю НОМЕР_2 застрахована у ПАТ "УАСК АСКА" згідно полісу серії АВ № 4498833. Франшиза за полісом складає 510 грн.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 25 ЗУ "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором № DBHDAL 101240152 та сплатив страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля "Skoda Fabia", реєстраційний № НОМЕР_1, ОСОБА_4 в сумі 20205,26 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 364 від 30.01.2013 року.
Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України до позивача, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат, перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за завдані збитки.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за заподіяну шкоду майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля НОМЕР_2, застрахована у ПАТ "УАСК АСКА", згідно полісу серії АВ № 4498833, саме до відповідача в даному випадку ПАТ "СК "ІНГОССТРАХ" отримало право вимоги в порядку регресу.
В постанові Верховного Суду України від 28.08.12 р. у справі № 23/279 зазначено наступне: «Пунктом 37.4 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) (далі - Закон) передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим із ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Статтею 38 Закону (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов. Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток. Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту. З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування».
Згідно ч. 1 ст. 11128 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Таким чином, заперечення відповідача щодо неподання позивачем заяви в порядку ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" спростовуються наведеним вище висновком Верховного Суду України.
З цих же підстав відхиляються і доводи відповідача щодо податку на додану вартість у складі страхового відшкодування.
Посилання ПАТ "УАСК АСКА" на позицію Вищого господарського суду України, яка викладена в постанові № 5019/2475/11 від 23.04.2013 року про застосування п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку на додану вартість, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.) є некоректним, оскільки у вказаній постанові йде мова про спір між потерпілою особою та страховою компанією, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди, а не про спір між страховою компанію, яка відшкодувала шкоду по договору добровільного страхування майна та просить стягнути спірну суму в порядку регресу зі страхової компанії, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди.
До позивача, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, право вимоги переходить в межах фактичних витрат.
Таким чином, вимоги про стягнення суми 19695,26 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (83052, м. Донецьк, Калінінський район, пр-т Ілліча, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи: 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ІНГОССТРАХ" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, ідентифікаційний код юридичної особи: 33248430) 19695 (дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 26 коп. страхового відшкодування, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.04.2015 р.
Суддя А.О. Науменко