номер провадження справи 19/41/15
16.04.2015 Справа № 908/1028/15-г
За позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» (40020, м. Суми, Курський проспект, 6)
до Державного підприємства «Донецька залізниця» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68)
про стягнення 43785,96 грн.
Суддя Давиденко І.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області 18.02.15. звернулося Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» з позовною заявою до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення 43785,96 грн. заборгованості за Договором № Д/ШЧ-5-14468/НЮ від 05.03.14., з яких: 34731,50 грн. - суми основного боргу, 4316,66 грн. - пені, 596,62 грн. - 3 % річних, 4141,18 грн. - втрат від інфляції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та вимог норм чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті вартості отриманих послуг, внаслідок чого у Державного підприємства «Донецька залізниця» виникла заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.02.15. порушено провадження у справі № 908/1028/15-г, розгляд справи призначено на 19.03.15. о 14-30.
Представник позивача в судовому засіданні 19.03.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 19.03.15. не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.03.15., відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.04.15. о 11-20.
Представники сторін в судове засідання 16.04.15. не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були попереджені належним чином.
Про належне повідомлення відповідача про проведення судового засідання свідчать витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою від 03.03.15. та від 08.04.15.
Відповідно до п.п. 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, сторони є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і їх неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/1028/15-г.
Розглянувши подані матеріали справи, суд, -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
05.03.14. між Публічним акціонерним товариством «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» (далі - Підрядник) та Державним підприємством «Донецька залізниця» (далі - Замовник) укладено Договір № Д/ШЧ-5-14468/НЮ (далі - Договір).
У відповідності до п. 1.1 Договору, Підрядник зобов'язується виконати, а Замовник прийняти й оплатити послуги з технічного обслуговування (ТОЗ) компресора мод. ВВ-25/9 з заміною запчастин, які вийшли з ладу, згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач вартість отриманих від позивача послуг не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги норм чинного законодавства України, в зв'язку з чим борг відповідача перед позивачем станом на день звернення Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» до суду з даним позовом склав 34731,50 грн.
Позивачем надіслано на адресу відповідача лист-претензію № 04/09-011906 від 14.08.14., відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» зазначило Державному підприємству «Донецька залізниця» про необхідність погасити заборгованість в розмірі 34731,50 грн.
В матеріалах справи відсутні докази відповіді Державного підприємства «Донецька залізниця» на зазначений вище лист, а також докази оплати заборгованості за Договором.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 3.2 Договору встановлено, що загальна вартість робіт за цим договором визначається у погодженому сторонами протоколі узгодження цін, який є невід'ємною частиною Договору та складає 136731,50 грн. в тому числі ПДВ 22788,58 грн.
Пунктом 2.4 Договору зазначено, що Підрядник протягом трьох робочих днівз моменту виконання обумовлених Договором робіт, зобов'язується оформити та надати Замовнику акт виконаних робіт. Робота вважається виконаною з моменту підписання повноважними представниками сторін актів виконаних робіт.
Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, позивачем надано відповідачу послуги з технічного обслуговування компресорів на загальну суму 136731,60 грн., що підтверджується двосторонньо підписаним сторонами актом виконання робіт (надання послуг) № КМ00000063 від 25.03.14. на суму 136731,50 грн., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п. 3.4 Договору, оплата вартості робіт за Договором у розмірі, зазначеному в п. 3.2 Договору здійснюється Замовником, за відповідним рахунком наданим Підрядником, протягом 60 банківських днів з моменту підписання Актів виконання робіт.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, відповідачем було частково сплачено на користь позивача вартість послуг в розмірі 102000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, яка міститься в матеріалах справи.
Судом встановлено, що відповідачем умови Договору в повному обсязі не виконані, отримані послуги в розмірі 34731,50 грн. не оплачені.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що в порушення умов Договору та норм чинного законодавства України, відповідач своє зобов'язання щодо повної оплати вартості отриманих послуг не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 34731,50 грн.
Згідно з п. 10.1 Договору встановлено, що термін дії Договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.14., а в частині розрахунків до повного їх виконання.
Таким чином, в зв'язку з невиконання відповідачем умов Договору, він є діючим на даний час.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів повної оплати боргу, про який заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 34731,50 грн.
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену договором та діючим законодавством.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 596,62 грн. - 3 % річних та 4141,18 грн. - збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 596,62 грн. - 3 % річних та 4141,18 грн. - збитків від інфляції (за обґрунтованими розрахунками позивача).
Також позивач на підставі п. 5.2 Договору просить суд стягнути з відповідача 4316,66 грн. - пені.
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що за порушення термінів оплати вартості робіт, вартості запасних частин і витратних матеріалів Підрядник, має право вимагати, а Замовник зобов'язаний на вимогу Підрядника сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом встановлено, що позивачем допущено помилку в розрахунку суми пені.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 4313,37 грн. (за обґрунтованим розрахунком суду).
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» (40020, м. Суми, Курський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00220434) 34731 (тридцять чотири тисячі сімсот тридцять одну) грн. 50 коп. - основного боргу, 4313 (чотири тисячі триста тринадцять) грн. 37 коп. - пені, 4141 (чотири тисячі сто сорок одну) грн. 18 коп. - збитків від інфляції, 596 (п'ятсот дев'яносто шість) грн. 62 коп. - 3 % річних, 1826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 86 коп. - судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.04.15.
Суддя І.В. Давиденко