16 квітня 2015 року Справа № 876/3176/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючого судді - Каралюса В.М.,
суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2015 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Будзинської сільської ради Тлумацького району, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень,-
В лютому 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Будзинської сільської ради Тлумацького району, ОСОБА_2, в якому просила поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом; визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Будзинської сільської ради від 28.01.1992 року № 3 «Про розгляд заяв, що поступили до виконкому сільської ради народних депутатів» в частині задоволення заяви ОСОБА_2 про виділення йому 0,20 га в городі ОСОБА_3; визнати незаконним і скасувати рішення відповідача від 23.11.1993 року № 69 в частині надання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,1669 га; визнати незаконним і скасувати державний акт на право приватної власності на землю від 22.06.1994 р., виданий ОСОБА_2 відповідачем.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Будзинської сільської ради Тлумацького району, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування: рішення виконавчого комітету Будзинської сільської ради народних депутатів №3 від 28.01.1992 року в частині задоволення заяви ОСОБА_2, рішення №69 Будзинської сільської ради народних депутатів від 23 листопада 1993 року в частині передачі у приватну власність безоплатно земельної ділянки для ведення підсобного господарства площею 0,1669 га громадянину ОСОБА_2, державного акту на право приватної власності на землю від 22 червня 1994 року виданого Будзинською сільською радою народних депутатів гр. ОСОБА_2 - залишити без розгляду.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржила позивач, яка в поданій апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскільки вона дізналася про порушення свого права на приватизацію ділянки взимку 2013 року, строк позовної давності для оскарження рішення органу місцевого самоврядування, що передбачений ст.. 257 ЦК України - три роки, порушений нею з поважних причин і може бути поновлений судом.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу вимог ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно матеріалів справи, предметом спору в даній адміністративній справі є рішення відповідача від 28.01.1992 року та від 23.11.1993 року державний акт на право приватної власності на землю від 22.06.1994 р. Як зазначає сама позивач, про існування оскаржуваних рішень та акту їй стало відомо лише взимку 2013 року. Разом з тим, позовна заява надійшла до суду першої інстанції та зареєстрована канцелярією 23.02.2015 року, тобто подана з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Відтак, зважаючи на те, що позовну заяву позивачами подано із пропуском встановленого Законом строку, жодних підстав для поновлеення такого строку колегія суддів не вбачає, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність залишення такої позовної заяви без розгляду, прийнявши законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм процесуального права. Апеляційна скарга висновків суду першої інстанції не спростовує, відтак задоволенню не підлягає.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2015 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 353/189/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя О.І. Довга
суддя З.М. Матковська