06 квітня 2015 року Справа № 2054/13/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довгої О.І.,
судді Ліщинського А.М.,
судді Запотічного І.І.
секретар судового засідання Гнатик А.З.
за участю представників:
від позивача Юречко А.С., Магіра О.Ф., Запорожець Т.В.
від відповідача Федорчук І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2012 року по справі № 2а-0370/3689/12 за позовом Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Державне підприємство «Луцький ремонтний завод «Мотор» звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2012р.: №0000021504 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2012 року в розмірі 358021,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 179011,00 грн. і №0000031504 про збільшення суми грошових зобов'язань з ПДВ на суму 142089,00грн., в тому числі 113671,00 грн. за основним платежем та 28418,00 грн. за штрафними санкціями, а також про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 446781,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Жодна з норм Податкового кодексу України не ставить право покупця на податковий кредит і повернення сплаченого ним зайвого податку на додану вартість в залежність від сплати або несплати продавцем цього виду податку до бюджету; надання податковим органам права проводити зустрічні перевірки автоматично не змінює порядку відшкодування ПДВ, встановленого Податковим кодексом України, у разі неможливості проведення таких перевірок чи відсутності висновків за ними; для відшкодування з Державного бюджету ПДВ в розмірі 446781,00 грн. за лютий 2012 року закінчились терміни, визначені Податковим кодексом України, а тому є всі підстави для стягнення даної бюджетної заборгованості на рахунок підприємства; укладені позивачем із ТзОВ «Авіа-Комплект» та ТзОВ «Дніпро-інструмент» договори були виконані в повному об'ємі, дані контрагенти були зареєстровані у визначеному законодавством порядку і не припиняли власну комерційну діяльність; при проведенні перевірки працівники Луцької ОДПІ керувались наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41, про що вказали в акті перевірки, однак зазначений наказ втратив чинність до моменту виникнення спірних правовідносин на підставі наказу Мінфіну від 25.11.2011р. №1492; акт перевірки містить розбіжності у податковій звітності лише з двома контрагентами - ТзОВ «Нілан-ЛТД» та ВЧ А-4515 на загальну суму близько 4000,00 грн.; під час перевірки Луцькою ОДПІ крім платіжних доручень, податкових та видаткових накладних не були взяті до уваги надані позивачем документи на підтвердження реальності купівлі запасних частин у ТзОВ «Авіа-Комплект», їх оприбуткування та використання у виробництві; висновок податкового органу щодо порушень позивачем податкового законодавства при закупівлі різьбонакатувального верстата у ТзОВ «Дніпро-інструмент» в зв'язку з тим, що за перевіряємий період дане обладнання не було встановлено, віднесено до основних засобів, введено в експлуатацію, є протиправним, оскільки укладений з даним контрагентом договір в період проведення перевірки продовжував діяти, зокрема в частині оплати за товар, яка здійснювалась трьома платежами, лише перший з яких відбувся згідно з умовами договору, вказаний станок був в подальшому оплачений та встановлений на підприємстві; акт перевірки містить висновок щодо завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий 2012 року на суму 471692,00 грн., однак порушення описані лише по двох контрагентах - ТзОВ «Авіа-Комплект» та ТзОВ «Дніпро-Інструмент» на суму 347417,00грн., щодо різниці в сумах податковим органом жодних тверджень не наведено; у грудні 2011 року між позивачем та ТзОВ «Авіа-Комплект» було укладено договір на закупівлю запасних частин для авіаційних двигунів за державні кошти, при цьому для участі у конкурсних торгах ТзОВ «Авіа-Комплект» надавало пакет документів, які свідчать не лише про належне функціонування товариства і наявність матеріально-технічної бази, але й про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів до бюджету.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2012 року по справі № 2а-0370/3689/12 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 14.06.2012р. №№ 0000021504, 0000031504. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» 446871,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що інформація на запити інспекції від обох постачальників не надходила, а тому неможливо встановити виробника поставленого ТзОВ «Авіа-Комплект» товару та його походження, різьбонакатувальний верстат позивачу не поставлений та не введений в експлуатацію, таким чином не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника в банку в розмірі 471692,00 грн., відповідно Луцькою ОДПІ правомірно винесено податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та донарахування грошового зобов'язання з ПДВ.
Представники позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечують. Просять постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача підтримує вимоги апеляційної скарги.
Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області подало клопотання про розгляд справи без участі їх представника.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Позивачем подана до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2012 року, згідно якої сума, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку становить 471692,00 грн.
Відповідачем 1 було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «ЛРЗ «Мотор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2012 року, про що складено акт від 30.05.2012р. №1441/15-3/08029701. У висновках акту від 30.05.2012р. №1441/15-3/08029701 зазначено, що перевіркою не підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2012 року в сумі 471692,00 грн., підприємством порушено пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.1 ст.198, абз. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, пп.4.6.2 п.4.6 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2012 року на 471692,00 грн. За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.06.2012р.: №0000021504 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2012 року в розмірі 358021,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 179011,00 грн. і №0000031504 про збільшення суми грошових зобов'язань з ПДВ на суму 142089,00 грн., в тому числі 113671,00 грн. за основним платежем та 28418,00 грн. за штрафними санкціями.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, з урахуванням того, що перевіркою не було встановлено порушення позивачем формування податкового кредиту чи податкових зобов'язань та не виявлено помилок при здійсненні розрахунку сум бюджетного відшкодування за вказаний період, не встановлено укладення позивачем у вказаному податковому періоді нікчемних (недійсних) правочинів.
Так, в силу приписів пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Стаття 200 Податкового кодексу України регулює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
У відповідності до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За загальним правилом, встановленим п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно п.14 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого в порядку, передбаченому в п.200.1 ст.200 цього Кодексу, по підприємствах суднобудування і літакобудування відшкодування з бюджету здійснюється у податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку в порядку і строки, передбачені ст.200 цього Кодексу.
За змістом п.2 та п.3 розділу ХІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого у передбаченому п.200.1 ст.200 розділу V Кодексу порядку, підприємствам суднобудування і літакобудування бюджетне відшкодування здійснюється у звітному (податковому) періоді, наступному за звітним (податковим) періодом, у якому виникло від'ємне значення податку на додану вартість, у порядку і строки, передбачені ст.200 розділу V Кодексу. При цьому сума, відображена в рядку 20.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду зазначених підприємств, переноситься до рядка 21.1 податкової декларації цього самого звітного (податкового) періоду. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у загальновстановленому порядку.
Положення п.200.7 та п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України передбачають, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.
Відповідно до пп.200.7 - 200.11 ст.200 Податковий кодекс України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Пункт 200.12. статті 200 Податкового кодексу України визначає, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
В силу приписів п.200.13 ст.200 цього Кодексу на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
В матеріалах справи відсутні докази про заниження (завищення) суми податкового зобов'язання позивача, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, та податкового кредиту, що вплинув на визначення бюджетного відшкодування за лютий 2012 року у сумі 471962,00 грн. Податковий кредит у сумі 471962,00 грн. сформований за наслідками господарських операцій, що мали місце у попередніх звітних періодах позивача.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Як встановлено пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.4 статті 194 ПК України встановлено, що однією з умов віднесення сум податку до податкового кредиту є їх використання в операціях, що є об'єктом оподаткування та не звільняються від оподаткування.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема це може бути або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України є видача платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.
Для ведення господарської діяльності позивачем укладались договори по закупівлі товару. Позивач сплатив суму податку на додану вартість в ціні товару в повному обсязі, що не заперечується представниками сторін. У податковій декларації січня 2012 року сформовано податковий кредит за вказаними господарськими операціями, який бере участь у розрахунку бюджетного відшкодування у податковій декларації за лютий 2012 року.
Позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання товару у ТзОВ «Авіа-Комплект» і ТзОВ «Дніпро-Інструмент», та правомірно віднесено до бюджетного відшкодування у лютому 2012 року сплачений при придбанні товару у ТзОВ «Авіа-Комплект» та ТзОВ «Дніпро-Інструмент» податок на додану вартість в сумі 347417,48 грн.
При цьому, суд погоджується з твердження позивача про безпідставність відображеного в акті перевірки висновку щодо формування ним бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 471 692грн., заявленого за лютий 2012 року, виключно по операціях з двома вищевказаними контрагентами, оскільки фактично участь у формуванні такого розміру бюджетного відшкодування брали господарські операції у грудні 2011 - січні 2012 років з-понад 70-ма контрагентами, що підтверджується й додатком №1 до акту, однак жодних інших порушень по жодному з таких контрагентів актом перевірки від 30.05.2012р. не зафіксовано.
Посилання відповідача на незаконне ввезення на територію України авіазапчастин є необґрунтованим, оскільки податковим органом не надано суду доказів того, що саме посадові особи ДП «ЛРЗ «Мотор» займались незаконною діяльністю по переміщенню товарів (авіазапчастин) через митний кордон України поза митним контролем чи з приховуванням від митного контролю, оскільки будь-які судові рішення про притягнення таких осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності (вироки, постанови суду тощо), що набрали законної сили, відсутні. При цьому, не надано також жодних доказів про те, що авіазапчастини, які згідно з наявними документами належним чином придбані, оприбутковані та використані позивачем у своїй господарській діяльності, були отримані будь-яким іншим шляхом. Крім того, відсутність належним чином оформленого сертифікату якості на товар у відповідності до вимог чинного законодавства України є порушенням прав споживача та за наявності скарги останнього може бути підставою для накладення фінансових санкцій на продавця такої продукції. Водночас вказана обставина не може братись до уваги як підстава для зняття податкового кредиту за операціями з поставки даного товару, оскільки не спростовує самого факту поставки.
Посилання відповідача 1 в акті перевірки від 30.05.2012р. на нездійснення позивачем другого та третього платежів по договору із ТзОВ «Дніпро-Інструмент» в лютому 2012 року та той факт, що в перевіреному періоді підприємством не встановлено придбане обладнання, не віднесено його до основних засобів, не введено в експлуатацію, як на порушення податкового законодавства та неправомірність віднесення суми ПДВ з проведеного у січні 2012 року першого платежу до складу податкового кредиту, є повністю безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах Податкового кодексу України, який передбачає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Позивачем надано докази про повне виконання сторонами умов вказаного договору в подальшому - платіжні доручення, акт прийому-передачі монтажних і пуско-налагоджувальних робіт за договором №449 від 29.12.2012р.
Як вбачається з довідки Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси №26019/10/24-00 від 30.10.2011р. та ряду інших документів, які подавались ТзОВ «Авіа-Комплект» у складі пропозиції конкурсних торгів в результаті яких останнім 14.12.2011р. укладено з ДП МОУ «ЛРЗ «Мотор» договір про закупівлю запасних частин для авіаційних двигунів за державні кошти, зазначене товариство не лише не має заборгованості з податків та зборів, але й володіє достатньою матеріально-технічною базою, кваліфікованими кадрами та необхідним досвідом для здійснення власної статутної діяльності у сфері постачання запасних частин для літаків.
Разом з тим, ПК України не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету у разі, якщо платник податків (покупець) виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування. Податковим законодавством встановлено індивідуальну відповідальність платників податків, що випливає з принципів податкового законодавства та обов'язків платників податків (підпункти 4.1.1-4.1.2 пункту 4.1 статті 4, пункт 16.1 статті 16 ПК України) і податкові органи не можуть застосовувати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем (такі підстави в ПК України відсутні).
Зважаючи на ту обставину, що відповідач не довів порушення з боку позивача підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 та пункту 200.4 статті 200 ПК України, а дії позивача щодо визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 471692,00 грн. за декларацією за лютий 2012 року відповідають вимогам розділу V ПК України, результатами перевірки податковим органом не було виявлено ознак фіктивності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, то суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 14.06.2012р. №№ 0000021504, 0000031504 є протиправними та підлягають скасуванню.
Судом першої інстанцій не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на бюджетне відшкодування. Натомість встановлено, що за укладеними між позивачем та його контрагентами договорами - покупцем оплачено вартість товарно-матеріальних цінностей, а товар оприбутковано, що підтверджено відповідачем та дослідженими судом першої інстанцій первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (договорами, податковими накладними, видатковими накладними, прибутковими накладними, банківськими виписками та ін.).
Оскільки підприємству не відшкодовано 446781,00 грн. податку на додану вартість за лютий 2012 року і підстави для відмови у проведенні такого відшкодування відсутні, а тому позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України зазначеної суми підлягають до задоволення.
Порядок повернення сум бюджетного відшкодування в свою чергу закріплений у пунктах 200.7-200.13 статті 200 ПК України: платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Луцькою ОДПІ зроблено висновки про відсутність підстав для отримання позивачем бюджетного відшкодування за лютий 2012 року виключно на підставі відсутності відповідей від податкових інспекцій, куди відповідач звернувся із запитами на проведення зустрічних перевірок ще 17.05.2012р. і після того не вчиняв будь-яких дій для отримання відповідей на такі запити.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2012 року по справі № 2а-0370/3689/12 без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Ліщинський А.М.
Запотічний І.І.