21 квітня 2015 року Справа № 876/2288/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Левицької Н.Г, Кухтея Р.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 3 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії,-
20.11.2014 року позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови їй у врахуванні при призначенні пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди та індексації; зобов'язати відповідача здійснити з 26 липня 2010 перерахунок та виплату пенсії державного службовця з врахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди та індексації та враховувати вказані суми при чергових перерахунках пенсії з врахуванням фактично отриманих нею сум.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 3 лютого 2015 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови ОСОБА_2 у врахуванні при призначенні пенсії і перерахунку пенсії державного службовця сум матеріальної на оздоровлення та на соціально-побутові потреби, грошової винагороди та індексації до заробітку з якого призначається пенсія. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську провести ОСОБА_2, перерахунок пенсії державного службовця з 1 грудня 2014 року, з врахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, грошової допомоги та індексації та виплатити недоплачену суму пенсії з урахуванням фактично отриманих нею сум починаючи з 1 грудня 2014 року (не зазначаючи кінцевого терміну), без обмеження будь-яким терміном, періодом. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач при призначені їй пенсії до її заробітку для обчислення пенсії мала право на включення суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги та індексації заробітної плати, оскільки таке її право передбачене Законом України «Про державну службу».
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність здійснити перерахунок пенсії позивачу з моменту не призначення пенсії, як зазначає позивач - з 26 липня 2010 року, а з врахуванням часу звернення за таким перерахунком (листопад 2014 р.), копії заяви з відміткою про дату звернення суду не надано, тому суд бере до уваги дату відповіді позивачу - 18 листопада 2014 року.
При цьому суд першої інстанції посилається на те, що відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне врахування» перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. За таких обставин перерахунок пенсії позивачу слід провести з 01.12.2014 року, а позовні вимоги про перерахунок пенсії до 01.12.2014 року слід залишити без розгляду.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 3 лютого 2015 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що для призначення пенсії ОСОБА_2 враховано всі складові заробітної плати, передбачені законодавством. Оскільки матеріальна допомога (як на оздоровлення, так і на соціально-побутові потреби) та індексація заробітної плати не відноситься до інших надбавок, тому зарахувати їх в суму заробітної плати для обчислення пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу» немає підстав.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 26.07.2010 року ОСОБА_2 призначено пенсію відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Згідно довідок фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області від 17.11.2014 року №8-09/775 та №8-09/775а ОСОБА_2 проведено виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю, індексації за період з липня 2008 року по червень 2010 року. На всі виплати нараховано та утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в межах максимальної величини, з якої сплачуються страхові внески (а.с. 9, 10).
У відповідності до вимог ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
За змістом ст.37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (в редакції чинній на момент призначення пенсії).
У ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода та індексація заробітної плати входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.05.2013 року в справі № 21-125а13, в якій визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно із ч.2 ст. 99 КАС України у редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову (ч.1 ст. 100 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом лише 20.11.2014 року.
З урахуванням наведеного та фактичної дати звернення позивача за захистом своїх порушених прав, виходячи із передбаченого законом строку звернення до адміністративного суду, суд апеляційної інстації приходить до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_2 у частині вимог за період з 26 липня 2010 року по 19 травня 2014 року включно слід залишити без розгляду. При цьому, апеляційний суд вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне врахування», оскільки вказана стаття стосується призначення пенсії та проведення перерахунку призначеної пенсії, у випадках визначених цим Законом.
Достатніх поважних причин, які б позбавляли можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав позивачем не наведено.
Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 3 лютого 2015 року у справі №344/17953/14-а скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії задовольнити частково.
Адміністративний позов ОСОБА_2 в частині позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок пенсії за період з 26 липня 2010 року по 19 травня 2014 року включно - залишити без розгляду.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо не включення до заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_2 сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди та індексації заробітної плати.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця призначеної ОСОБА_2 з 20 травня 2014 року, з врахуванням виплачених їй сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди та індексації заробітної плати, та з урахуванням фактично отриманих нею сум.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Н.Г. Левицька
Р.В. Кухтей