06 квітня 2015 року Справа № 3512/14/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довгої О.І.,
судді Ліщинського А.М.,
судді Запотічного І.І.
секретар судового засідання Гнатик А.З.
за участю представників:
від відповідача Чайнюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року у справі № 819/2759/13-а за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області, третя особа - Тернопільська районна державна адміністрація Тернопільської області про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним, -
ОСОБА_2 звернулась із адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, в якому просить податкове повідомлення-рішення № 0000031700 від 30.06.2011 р. визнати недійсним з моменту його винесення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Між Тернопільською районною державною адміністрацію та позивачем було укладено договір оренди землі. В період з 03.07. по грудень 2010 р. орендна плата за цим договором сплачувалась позивачем своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується матеріалами проведеної податковим органом перевірки. Дана земельна ділянка орендувалась позивачкою для здійснення нею як СПДФО господарської діяльності. Після припинення у встановленому законом порядку такої діяльності, на виконання приписів ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» вона звернулась із заявою на ім'я голови Тернопільської районної державної адміністрації Щепановського В. В., в якій просила розірвати договір земельної ділянки від 12.08.2008 р. у зв'язку із припиненням нею державної реєстрації підприємницької діяльності.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року у справі № 819/2759/13-а адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області № 0000031700 від 30.06.2011 р.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, апелянт просить постанову суду скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити. У апеляційній скарзі посилається на наступне. Обґрунтування наведене позивачем є безпідставним, оскільки підставою для нарахування орендної плати є договір оренди такої земельної ділянки. Вважає, що договір оренди земельної ділянки був укладений на строк від 28.08.2008 р. по 28.08.2011 р. між Тернопільською державною районною адміністрацією та позивачкою, зареєстрований у Тернопільській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний запис. Оскільки в 2011 році позивачка податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не подавала, підприємницьку діяльність припинила, але договору про оренду земельної ділянки не розірвала - їй була нарахована орендна плата за земельну ділянку, як фізичній особі, та відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України надіслана податкова вимога 06.09.2011 р. Оскільки, відповідно ч. 2 ст. 17 Закону України « Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Враховуючи такі обставини, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000031700 від 30.06.2011 р. про додаткове зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 5427,43 грн. Вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення було винесено правомірно, в порядку та у спосіб, встановлений законом.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги.
Позивачка, відповідно до надісланого на адресу суду електронного повідомлення № 10 (вх. № К-8672/15 від 06.04.2015 року), просить розглянути скаргу без її участі.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно ч.4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Матеріалами справи доведено, що розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації від 28.08.2008 р. підприємцю ОСОБА_2 надано в оренду, терміном на 3 роки, земельну ділянку загальною площею 0,3785 га для обслуговування викупленого приміщення ковбасного цеху за рахунок земель запасу (землі під господарськими будівлями та дворами) за межами населеного пункту на території Острівської сільської ради, встановлено орендну плату в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, з щомісячною її виплатою, та зобов'язано її укласти договір оренди з Тернопільською РДА.
Згідно з ч. 4 ст. 28-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
12.09.2008 р. між позивачкою та Тернопільською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3785 га за рахунок земель запасу за межами населеного пункту на території Острівської сільської ради Тернопільського району для обслуговування викупленого приміщення ковбасного цеху. Договір зареєстровано у встановленому законом порядку.
Протягом періоду липень-грудень 2010 р. орендна плата за цим договором сплачувалась позивачем своєчасно та у повному обсязі, що засвідчено у довідці «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності (СПД) - фізичної особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства» за період з 01.10.2007 р. по 23.10.2010 р., та також підтверджується обліковою карткою платника податків.
08.11.2010 р. державну реєстрацію фізичної особи-підприємця було припинено в установленому законом порядку, про що внесено відповідний запис у Єдиний державний реєстр юридичних осіб.
17.02.2011 р. позивачка, у відповідності до ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», звернулась із заявою до голови Тернопільської районної державної адміністрації Щепановського В. В. в якій просила розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,3785 га, в тому числі 0,3785 га за рахунок земель запасу ( землі під господарськими будівлями і дворами) за межами населеного пункту на території Острівської сільської ради, у зв'язку із припиненням державної реєстрації підприємницької діяльності 17.01.2011 р.
Тернопільською ДПІ на підставі нарахованої орендної плати за землю за 2011 р. - 30.06.2011 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000031700 про додаткове зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 5427,43 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Так, відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК).
П. 288.2. ПК України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, тобто, у даних правовідносинах, у розумінні цієї норми - СПД ФО ОСОБА_2
08.11.2010 р. державну реєстрацію СПД ФО було припинено в установленому законом порядку, про що внесено відповідний запис у Єдиний державний реєстр юридичних осіб.
Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено підстави припинення договору оренди землі до яких відносяться: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 .09.2005 р. N 2806-IV у редакції, чинній на час звернення позивачки із відповідною заявою визначались правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності та встановлювався порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів.
На виконання цієї норми Закону N 2806-IV17.02.2011 р. позивачка звернулась із заявою до голови Тернопільської районної державної адміністрації з проханням розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,3785 га, у зв'язку із припиненням державної реєстрації підприємницької діяльності 17.01.2011 р.
Заява та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого негайно видається (направляється) заявнику з відміткою про дату та номер їх реєстрації.
Заяву позивача було прийнято адміністратором реєстру 17.02.2011 р. за реєстраційним номером 90, про що свідчить відмітка на бланку прийнятої заяви.
Відповідно до ч. 7 цієї ж статті - державний адміністратор після надходження заяви та документів, що додаються до неї, формує дозвільну справу, у якій зберігаються копія заяви на отримання відповідного документа дозвільного характеру, опис документів, що додаються до неї (у тому числі копія документа, що підтверджує внесення плати за видачу документа дозвільного характеру, якщо така плата передбачена законом), а також копії документів дозвільного характеру або копії повідомлень місцевих дозвільних органів про відмову у видачі документів дозвільного характеру, копії рішень дозвільних органів з відповідних питань.
В матеріалах справи відсутні докази виконання адміністратором реєстру обов'язкових дій, передбачених ст. 7 Закону N 2806-IV направлених на розгляд заяви СПД ФО ОСОБА_2, яку було ним прийнято 17.02.2011 р. за реєстраційним номером 90, щодо розірвання договору земельної ділянки.
Ч. 2. п. 288.1 ст. 288 ПК України встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Даний обов'язок органу виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо інформування відповідного органу про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця , що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни, також кореспондується із приписами ч. 3 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» (Закон N 161-XIV)
Основні засади правового регулювання права користування землею встановлено Главою 15 ЗК України.
Ч. 1 ст. 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Дана норма кореспондується із визначенням, що міститься у ст. 1 Закону N 161-XIV.
Судом встановлено, СПД ФО ОСОБА_2 здійснювала підприємницьку діяльність із використанням наданій їй за договором від 12.09.2008 р. земельній ділянці. Після припинення нею здійснення підприємницької діяльності, вона також припинила фактичне користування цією ділянкою.
Підстави, припинення договору оренди землі передбачені ст. 31 Закону N 161-XIV, а саме, договір оренди землі припиняється в тому числі і у разі ліквідації юридичної особи - орендаря. Аналогічну умову містить і п. 35 договору, укладеному між позивачкою і Тернопільською РДА.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Ст. 51 ЦК України встановлено, що, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу. Саме у господарських відносинах фізичні особи-підприємці приймають участь перш за все як підприємці, а не як фізичні особи, та лише на підстави їх реєстрації та внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.
Тобто, під час здійснення господарської діяльності фізичні особи-підприємці реалізують свою господарську компетенцію, тобто сукупність господарських прав і обов'язків. При цьому решта прав і обов'язків фізичної особи, що становлять її правоздатність як людини, набуваються та виконуються нею поза межами здійснення господарської діяльності, в порядку реалізації нею її цивільної дієздатності, передбаченої Цивільним кодексом України та регулюються ним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на застосування у спірних правовідносинах норми, що міститься у ст. 51 ЦК України, оскільки СПД ФО ОСОБА_2 орендувала земельну ділянку, згідно договору від 12.09.2008 р. безпосередньо для здійснення підприємницької діяльності, нею, як суб'єктом господарювання для обслуговування викупленого приміщення ковбасного цеху, та фактичне користування цією ділянкою було припинено одночасно із припиненням підприємницької діяльності.
Відповідно, суд вважає правомірним посилання представника позивача на ст. 31 Закону N 161-XIV та п. 35 договору, укладеного між позивачкою і Тернопільською РДА від 12.09.2008 р., щодо існування у спірних правовідносинах однієї з умов його припинення, а саме - ліквідації юридичної особи - орендаря.
Таким чином, враховуючи наявність передбачених законом підстав для припинення дії договору укладеного між позивачкою і Тернопільською РДА від 12.09.2008 р., припинення нею підприємницької діяльності, в установленому законом порядку, та зважаючи на те, що нею було вжито всі передбачені законом дії для розірвання даного договору згідно встановленої законом процедури, а відсутність дій з боку органу, уповноваженого на реалізацію наданих законом повноважень, передбачених Законом N 2806-IV щодо розгляду та вирішення заяви позивачки від 17.02.2011 р. про розірвання договору - не залежить від її правової поведінки у спірних правовідносинах - суд приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав визначених ПК України для нарахування плати за оренду землі за 2011 рік та відповідно - про незаконність винесеного на цій підставі податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року у справі № 819/2759/13-а без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Ліщинський А.М.
Запотічний І.І.