Ухвала від 22.04.2015 по справі 826/19831/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19831/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

УХВАЛА

Іменем України

22 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою позивача - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» - Гончарова Сергія Івановича, третя особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання протиправними рішень та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року позивач - ОСОБА_3 подала адміністративний позов до суду першої інстанції, у якому просила:

- визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» Гончарова Сергія Івановича щодо визнання нікчемним Договору банківського вкладу №43653 від 03 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «УФС»;

- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» Гончарова Сергія Івановича щодо невключення ОСОБА_3 у Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» Гончарова Сергія Івановича включити ОСОБА_3 як вкладника за договором банківського вкладу №43653 від 03 липня 2014 року в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2015 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову , та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Позивач мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем, як вкладником та ПАТ «КБ «УФС», як банком, було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Планер» №43653 від 03 липня 2014 року, відповідно до умов якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 14040,00 дол. США у тимчасове строкове користування на строк до 06 серпня 2014 року, процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 8% (а.с. 8-9).

На підтвердження внесення коштів на рахунок, згідно вищезазначеного договору, позивачем надано платіжне доручення з відміткою банку №TR.57950.946.221 від 03 липня 2014 року на суму 14040,00 дол. США(еквівалент в гривнях - 166249,17 грн.) (а.с.9 - зворотня сторона аркуша).

10 листопада 2014 року Правлінням Національного Банку України було прийнято постанову «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» №717 (а.с. 46).

На підставі вищезазначеної постанови Правління Національного Банку України, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №119 від 13 листопада 2014 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «УФС» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «УФС» з 13 листопада 2014 року та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Гончарова Сергія Івановича з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року включно (а.с. 48).

Як вбачається з матеріалів справи, 26 листопада 2014 року Гончарову Сергію Івановичу, як Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивачем було направлено заяву, у якій просить розблокувати рахунок вкладника за Договором №43653 на суму 14040,00 дол. США, що помилково потрапив до списку блокувань сумнівних операцій, та виплатити представнику позивача гарантовану суму відшкодування через банк-агент (а.с. 23-24).

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Гончаров Сергій Іванович листом №001/521 від 03 грудня 2014 року повідомив позивача, що правочини, в тому числі Договір №43653, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України (а.с.31-32).

Не погоджуючись із таким вирішенням порушених питань, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду першої інстанції.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з ч.2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Згідно з ч.4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

З матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів від 10 листопада 2014 року, комісією було ухвалено визнати нікчемними правочини, вказані в Додатку №1, до якого включено і Договір №43653 (а.с. 62).

Відповідно до ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З довідки про рух коштів по рахункам клієнтів ПАТ «КБ «УФС» вбачається, що 03 липня 2014 року реєструвалось повернення (часткове повернення» коштів за вкладами фізичних осіб, сума яких перевищувала 200000,00 грн., на загальну суму 684855,00 дол. США. Цього ж дня (03 липня 2014 року) було зареєстровано, що іншими особами, в тому числі позивачем, за депозитними угодами були внесені кошти на загальну суму 684855,00 дол.США таким чином, що кожен вклад не перевищував еквівалент 200000,00 грн.

Крім того, відповідно до пп.8 п.1 постанови Національного Банку України «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій» №328 від 30 травня 2014 року щодо діяльності окремих банків, в тому числі ПАТ «КБ «УФС», запроваджено спеціальні заходи, зокрема, банки зобов'язані обмежити видачу готівкових коштів в національній валюті з поточних (в тому числі карткових) та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 150000 грн. за добу на одного клієнта.

Робоча комісія прийшла зробила висновок, що вказані дії відбувались з метою отримання коштів не від банку і не за рахунок банку, який в той момент не був спроможним виконувати свої зобов'язання перед вкладниками, а з метою отримання коштів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто за рахунок державних коштів.

Таким чином, оскільки реальні кошти позивачем не вносились, укладення Договору №43653 та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунок, відкритий на ім'я позивача, погіршувало фінансове становище банку і сприяло приведення банку до неплатоспроможності.

Колегія суддів звертає увагу, що 16 грудня 2014 року за заявою Гончарова Сергія Івановича - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за №12014100040017478 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190.

Отже, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Гончаровим Сергієм Івановичем було обґрунтовано визнано Договір №43653 - нікчемним, та правомірно не включено позивача до Переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Приписами ст. 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 24.04.2015 р.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Попередній документ
43760533
Наступний документ
43760535
Інформація про рішення:
№ рішення: 43760534
№ справи: 826/19831/14
Дата рішення: 22.04.2015
Дата публікації: 30.04.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері: