Справа: № 826/17878/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
22 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Приходько К.М. Кулік Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київхімпостач» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Капітал Груп» про визнання протиправними та скасування рішень, -
В листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство «Київхімпостач» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Капітал Груп» в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2014 № 0000881501.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2015 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.11.2014 № 0000881501.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який з'явився в судове засідання, пояснення представника відповідача, який надав пояснення в судовому засіданні 21.04.2015, однак, в дане судове засідання не з'явився, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 03.09.2014 по 16.09.2014 співробітниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Київхімпостач» (код ЄДРПОУ 5539123) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2012 року, січень 2013 року, червень 2013 року, липень 2013 року, серпень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, квітень 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року (з урахуванням результатів попередньої перевірки).
В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем положень п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України внаслідок чого зменшується частина від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на загальну суму ПДВ в розмірі 14 122 801 грн.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 23.09.2014 № 1059/26-54-15-01-15/5539123 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.11.2014 № 0000881501.
Позивач заперечує правомірність вищевказаного податкового повідомлення-рішення відповідача, у зв'язку з чим просить визнати його протиправним та скасувати з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2012 року, січень 2013 року, червень 2013 року - липень 2014 року є необґрунтованими, базується виключно на суб'єктивних припущеннях співробітників податкового органу, які не мають підтвердження належними доказами.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, який вступив в силу з 01.01.2011 року (далі по тексту - ПК України).
Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 ПК України, згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Положеннями пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Із системного аналізу положень Податкового кодексу України вбачається висновок, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару та його оплати, а також наявність мети отримання товару, пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Вивченням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що вони містять всі належним чином оформлені документи, а саме: договори з додатками, податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти виконаних робіт, звіти про виконані роботи, платіжні доручення, картки рахунків.
Заперечуючи проти вимог адміністративного позову, відповідач посилається на акт позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» (код ЄДРПОУ 38572882) № 4458/15-53-22-06/38572882 від 08.08.2014 з питань повноти та своєчасності декларування та сплати податку на прибуток за період з 04.02.2013 по 31.12.2013, податку на додану вартість за період з 01.05.2013 по 30.06.2014, та іншого законодавства за період з 04.02.2013 по 30.06.2014.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказаний акт контрагентом позивача був оскаржений до суду.
Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Капітал Груп» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про вилучення інформації, визнання протиправними дії по коригуванню податкових зобов'язань, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії посадових осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів на підставі акта №4458/15-53-22-06/38572882 від 08.08.2014 року «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Капітал Груп» (код за ЄДРПОУ 38572882) з питань повноти та своєчасності декларування та сплати податку на прибуток за період з 04.02.2013 по 31.12.2013, податку на додану вартість за період з 01.05.2013 по 30.06.2014, та іншого законодавства за період з 04.02.2013 по 30.06.2014» та довідки про результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» та опрацювання встановлених ризикових операцій за період з 04.02.2013 по 30.06.2014, що є додатком № 3 акта №4458/15-53-22-06/38572882 від 08.08.2014.
Зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акта №4458/15-53-22-06/38572882 від 08.08.2014 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Капітал Груп» (код за ЄДРПОУ 38572882) з питань повноти та своєчасності декларування та сплати податку на прибуток за період з 04.02.2013 по 31.12.2013, податку на додану вартість за період з 01.05.2013 по 30.06.2014, та іншого законодавства за період з 04.02.2013 по 30.06.2014» та довідки про результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» та опрацювання встановлених ризикових операцій за період з 04.02.2013 по 30.06.2014, що є додатком № 3 акта №4458/15-53-22-06/38572882 від 08.08.2014.
Зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області утриматись від використання інформації, що міститься у акті №4458/15-53-22-06/38572882 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Капітал Груп» (код за ЄДРПОУ 38572882) з питань повноти та своєчасності декларування та сплати податку на прибуток за період з 04.02.2013 по 31.12.2013, податку на додану вартість за період з 01.05.2013 по 30.06.2014, та іншого законодавства за період з 04.02.2013 по 30.06.2014» та довідки про результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» та опрацювання встановлених ризикових операцій за період з 04.02.2013 по 30.06.2014, що є додатком № 3 до акта №4458/15-53-22-06/38572882 від 08.08.2014 під час здійснення інших перевірок, у тому числі шляхом її надання для використання чи посилання на неї іншим органам державної влади та місцевого самоврядування.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення.
Отже, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року набрала законної сили та на даний час є чинною.
Крім цього, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року (справа № К/800/713/15) було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року.
Відповідно до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ч. 2 ст. 255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки висновки акта перевірки № 4458/15-53-22-06/38572882 від 08.08.2014 спростовані судами, посилання відповідача на даний акт перевірки є безпідставним.
Разом з тим, в акті перевірки відповідача зазначено, що ТОВ «Київхімпостач» було порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме:
- у вересні 2013 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну № 01 від 05.09.2013 від ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» на суму ПДВ 1 166 666,67 грн., в якій відсутній підпис особи - ОСОБА_7, яка склала податкову накладну;
- у грудні 2013 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну № 01 від 02.12.2013 від ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» на суму ПДВ 864 986,54 грн., в якій відсутній підпис особи - ОСОБА_7, яка склала податкову накладну; № 03 від 06.12.2013 від ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» на суму ПДВ 1 566 666,67 грн., в якій відсутній підпис особи - ОСОБА_7, яка склала податкову накладну; №05 від 13.12.2013 від ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» на суму ПДВ 833 333,33 грн., в якій відсутній підпис особи - ОСОБА_7, яка склала податкову накладну;
- у жовтні 2013 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну №18696/820 від 31.10.2013 від ПАТ «Укртелеком«/Київська філія» на суму ПДВ 128,70 грн., в якій не зазначено номер та дата договору поставки.
Відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Вивченням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що податкові накладні за період, який підлягав перевірці, були оформлені належним чином та підписані директором ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» ОСОБА_7
Матеріали справи містять також квитанції про прийняття їх до Єдиного державного реєстру, які підписані електронним цифровим підписом ОСОБА_7 та скріплені цифровою печаткою підприємства, нотаріально завірену заяву ОСОБА_7 (зареєстрована в реєстрі за №3520), яка також підтверджує, що податкові накладні №1 від 05.09.2013, №1 від 02.12.2013, №3 від 06.12.2013, №5 від 13.12.2013 були підписані власноручно ОСОБА_7
Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що 21.04.2015 через службу діловодства суду, ОСОБА_7 були подані письмові пояснення в яких він зазначає, що всі оригінали податкових накладних за перевіряємий період були оформлені належним чином та особисто ним підписані. Крім того, в наявності є всі податкові накладні з квитанціями про прийняття їх до єдиного державного реєстру, які підписані цифровим підписом ОСОБА_7 та скріплені печаткою підприємства. Була також зроблена нотаріально завірена заява (зареєстрована в реєстрі за № 3520), якою він підтвердив, що податкові накладні № 1 від 05.09.2013, № 1 від 02.12.2013, № 3 від 06.12.2013, № 5 від 13.12.2013 були підписані ним власноручно.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
На момент здійснення правовідносин, контрагента позивача було зареєстровано як юридичну особу та платника податку на додану вартість, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Окрім того, слід зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у суб'єкта господарювання додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 у справі № К/9991/5398/12).
Таким чином, враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів, колегія суддів дійшла висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача від 05.11.2014 № 0000881501, яке підлягає скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 24.04.2015
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.