Справа: № 2а/2506/1757/11 Головуючий у 1-й інстанції: Лямзіна Н.Ю. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
23 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.
суддів Безименної Н.В., Карпушової О.В.
за участю секретаря Козлової І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги ОСОБА_2, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.02.2014 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити дії,-
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.02.2014 змінено спосіб та встановлено порядок виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова, на підставі якої видано виконавчий лист від 02.02.2011 № 2-а/2506/1757/11 щодо зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України здійснити виплату коштів за період з 27.03.2010 по 01.03.2012 згідно здійсненного нарахування. В інший частині вимог відмовлено.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду - скасуванню.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог заяви ОСОБА_2 про встановлення подальшого виконання постанови, зміну способу та порядку виконання постанови суду, в зв'язку з відсутністю коштів у боржника, що унеможливлює виконання постанови.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.02.2011, адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Черніговівській області про зобов'язання вчинити певні дії задоволено, та зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Черніговівській області перерахувати та виплатити позивачу пенсію відповідно до п. 8 постанови Кабінету міністрів України № 1592 від 31.12.1996, починаючи з 27.03.2010, за врахуванням вже здійснених виплат. Дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії в меншому розмірі визнано протиправними.
Постановою головного державного виконавця від 01.12.2011 відкрито виконавче провадження.
Згідно відповіді Головного Управління Пенсійного фонду України у м. Черніговівській області нараховано розрахункову різницу згідно рішення суду за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, що складає 38357 грн 86 коп.
При цьому, неможливість виконання постанови суду в частині зобов'язання виплатити ці кошти відповідач обґрунтував відсутністю коштів з відповідним призначенням.
Так, згідно з ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і вимоги про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 124 Конституції України та ст. 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлені порядок і спосіб. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.
Таким чином, за змістом наведених правових норм, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити у такій зміні, не змінюючи при цьому змісту вказаного судового рішення. Зміна чи встановлення способу і порядку виконання рішення можлива лише у виняткових випадках.
При цьому, зміна на підставі ст. 263 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до ст. 162 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
У даній справі суд для відновлення права позивача, прийняв ухвалу про зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити виплати коштів за період з 27.03.2010 по 01.03.2012 згідно здійсненого нарахування. Однак, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.02.2011 зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області перерахувати та виплатити позивачу пенсію відповідно до п. 8 постанови Кабінету міністрів України № 1592 від 31.12.1996 року, починаючи з 27.03.2010, за врахуванням вже здійснення виплат без зазначення кінцевої дати. Тобто, суд при постановленні спірної ухвали, вказавши кінцеву дату виплати коштів 01.03.2012 змінив постанову по суті, вийшовши при цьому за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження районним судом при розгляді справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що зміна способу і порядку виконання рішення суду є незаконною.
В своїх заяві, апеляційній скарзі, запереченні на апеляційну скаргу пенсійного фонду, поясненнях ОСОБА_2 зазначила, що для захисту свого порушеного права на отримання пенсії в установленому Законом розмірі повинен бути встановлений порядок виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.02.2011 шляхом зобов'язання боржника здійснювати щомісячно виплату пенсії загальною сумою в розмірі, обчисленому боржником з урахуванням постанови суду.
Оскільки, як вважає апелянт, ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.02.2014 не вирішено зазначене в заяві питання щодо встановлення порядку виконання судового рішення, та враховуючи, що в постанові Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.02.2011 не зазначено порядок її виконання, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить змінити спірну ухвалу суду першої інстанції від 24.02.2014 та встановити порядок виконання постанови суду від 02.02.2011 шляхом зобов'язання боржника здійснити виплату нарахованих сум пенсії за минулий період як виплату заборгованості, виплачувати щомісячно пенсію у розмірі, обчисленому з урахуванням в грошовому забезпеченні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за останньою штатною посадою на час звільнення, в тому числі з урахуванням доплати, яку позивач отримувала за вислугу 20 і більше років на посадах слідчого.
Колегія суддів такі доводи вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки при ухваленні постанови від 02.02.2011 Деснянським районним судом м. Чернігова вже обрано спосіб відновлення порушеного права позивача, а ст. 263 КАС України не передбачає зміну обраного судом відповідно до ст. 162 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Оскільки в заяві позивача відсутні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що заява позивача задоволенню не підлягає.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу прийнято судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а відтак вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 160, 199, 204, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.02.2014 скасувати та постановити нову.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення подальшого виконання постанови, зміну способу та порядку виконання постанови суду від 25.01.2014 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено: 24.04.2015.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Н.В. Безименна
О.В. Карпушова
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Безименна Н.В.
Карпушова О.В.