Справа: № 826/3601/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
21 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Приходько К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2015 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Житлової комісії гарнізону м. Києва Київського квартирно-експлуатаційного управління про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2015 року у відкритті провадження у справі відмовлено з підстав застосування положень п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2015 року про відмову у відкритті провадження як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що предметом даного позову є дії та рішення щодо зміни дати зарахування позивача на квартирний облік, тобто житлові відносини, отже, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.
Стаття 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає порядок і підстави надання житла (в тому числі і на пільгових умовах): військовослужбовцям і членам їх сімей; особам, звільненим з військової служби і визнаним інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов'язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби; сім'ям військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
З наведеного вбачається, що для військовослужбовців встановлений особливий порядок забезпечення житлом, пов'язаний з проходженням ними військової служби.
Так, справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС України).
Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Як зазначає в своєму позові позивач, в січні 2015 року він звернувся до Київського квартирно-експлуатаційного управління з заявою про внесення змін до узагальненого списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) гарнізону міста Києва щодо дати його зарахування, разом з членами сім'ї на квартирний облік, а саме: 05 серпня 1991 року.
Однак, Київським квартирно-експлуатаційним управлінням відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні вказаної заяви про що надано відповідь 26.02.2015.
Крім цього, в січні 2015 року позивач звернувся до Житлової комісії гарнізону міста Києва із заявою про внесення змін до узагальненого списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають в черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) гарнізону міста Києва щодо дати його зарахування разом з членами сім'ї на квартирний облік, а саме: 05 серпня 1991 року.
Проте, Житлова комісія гарнізону міста Києва прийняла рішення, яке оформила протоколом засідання Житлової комісії гарнізону міста Києва № 16 від 11 лютого 2015 року про відмову змінити дату зарахування позивача на квартирний облік з 03.03.1995 на 05.08.1991.
Отже, спірні правовідносини виникли у сфері публічно-правових відносин, вчинених відповідачами при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Відповідно до вимог п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, до публічної служби віднесено військову службу.
Крім загальних підстав, якими визначається порядок надання житлових приміщень громадянам, законодавством встановлені особливості забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців та членів їх сімей.
Таким чином, статус військовослужбовця, як особи, що проходить публічну службу, визначає особливий порядок забезпечення його житлом.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір, який пов'язаний з проходженням позивачем публічної служби, предметом оскарження є дії суб'єкта владних повноважень щодо забезпечення військовослужбовця, який проходить військову службу належним житлом, а тому справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція закріплена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 липня 2012 року в адміністративній справі К-4739/09.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду та направленням справи для продовження розгляду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2015 року про відмову у відкритті провадження - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2015 року про відмову у відкритті провадження скасувати з направленням справи для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.