Справа: № 761/38860/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Піхур О.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
22 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.,
Міщука М.С.
при секретарі: Корінець Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, справу за апеляційною скаргою відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, третя особа Виконавчий комітет Шепетівської міської ради Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
У грудні 2014 року позивач - ДТГО «Південно - Західна залізниця» звернулись до Шевченківського районного суду міста Києва з адміністративним позовом у якому просили:
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» №256 від 04 березня 2002 року, а саме - не реєстрації за період з 01 січня 2014року по 30 вересня 2014року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по місту Шепетівка Хмельницької області - за цей же період, та ненадсилань фінансовому органі виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа;
- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області на користь ДТГО «Південно - Західна залізниця» витрат, які понесла залізниця за перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплату поїзду у приміських поїздах за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2014 року - у сумі 343967,12 грн;
- судові витрати покласти на відповідача.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року позовні вимоги - задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову , та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог - відмовити. Відповідач мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в особі структурного підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень згідно діючого законодавства щодо пільг, компенсацій і гарантій протягом з 01 січня 2014 р. по 30 вересня 2014р. надавались послуги по пільговому перевезенню окремих категорій громадян у приміському сполученні зі станції міста Шепетівка, які користуються пільгами, на суму 531866,46 грн., із них компенсовано 187899,34 грн., заборгованість складає 343967,12 грн (а.с.8-9).
На підтвердження розміру витрат на перевезення пасажирів, що користуються пільгами, залізницею надсилались на адресу відповідача рахунки за період із 01 січня 2014 р. по 30 вересня 2014р, а також акти звіряння розрахунків та реєстри перевезених пільговиків (а.с.20-28).
Згідно з Законами України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», «Про залізничний транспорт», обов'язок відповідача - відшкодувати залізниці витрати на перевезення пільгових категорій громадян.
Проте, відповідачем не підписані направлені залізницею акти розрахунків та не відшкодовано витрат залізниці.
Зважаючи на зазначені обставини, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт», для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті «б» пункту 4 ч. 1 ст. 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2, 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04 березня 2002 року, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до п.4-6 вищезазначеного Порядку, перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі: до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
У разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Таким чином, відповідачем не було виконано вимоги п. 6 Порядку - не зареєстровано додаткові зобов'язання, за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею, та не надіслано фінансовому органу виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області інформацію про додаткові зобов'язання.
Проте, ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються Законом України "Про Державний бюджет України" у порядку, визначеному цим Кодексом та з врахуванням фінансової спроможності держави.
Районне управління праці та соціального захисту населення є розпорядником коштів Державного бюджету нижчого рівня, і лише в обсягах встановлених Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідач погашає заборгованість в межах бюджетних асигнувань, тоді як погасити заборгованість у більшому розмірі відповідач як суб'єкт владних повноважень не може.
Приписами ст. 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 23.04.2015 р.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Л.М. Гром,
М.С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.